У наше місто – як завжди несподівано, ага, – прийшла осінь, причому осінь холодна. Й у тих сумчан, які живуть у будинках із центральним опаленням, знову «не Ташкент». Отож, містом шириться хвиля невдоволення. А ще ж не прийшли «платіжки»! Справжня хвиля обурення здійметься тоді, коли за холодні квартири доведеться чимало платити – своїми кровними гривнями.
Сакральне запитання: хто винен?
Причин цьому декілька. Частина їх пов’язана з тим, що у спадок від СРСР нам дісталося населення із патерналістським мисленням: люди все ще чекають, що держава зробить щось добре із їх приватною власністю. Так уже їх привчили, а досвід декількох поколінь запросто не перекреслиш. І люди продовжують сподіватися, що дах їх багатоквартирного будинку відремонтує жек. Або добрий мер. Або держава. І дуже обурюються, дізнавшись, що цей будинок – спільна власність жителів, і місту він не належить.
Інша складова причин холоду в квартирах за чималі гроші криється у тім, що в темі теплопостачання у нас, в основному, розбираються лише самі тепловики. І це призводить до ситуації, коли не зовсім доброчесні підприємці заробляють трохи більше, ніж мали б заробляти. Причому мова не лише про жителів, які сплачують за тепло, а й про субсидії – а це вже кошти державного бюджету!
Станом на зараз у виконавчих органах Сумської міської ради немає жодного фахівця з теплопостачання, – це об’єктивний факт. Історія про розробку нової схеми теплопостачання міста Суми – тому яскравий приклад.
Крім того, теплові мережі у Сумах зношені приблизно на 90%. За один рік десятки і сотні кілометрів зношених мереж не заміниш, навіть маючи мільярдний бюджет розвитку та чітке бачення майбутньої картини. А, власне, таке бачення (навіть нечітке) зараз узагалі не сформульоване. Більше того, ніхто толком цього питання навіть не обговорює.
Розроблення нової схеми теплопостачання
На сьогодні у Сумах відсутній комплексний документ у галузі забезпечення міста теплом – так звана схема теплопостачання міста. Це документ, що містить усі цифри про потужності генерації тепла, його транспортування та споживання. Очевидно, що виконавчим органам міської ради розробка такого документу не під силу, не дивлячись на їх штатну чисельність у понад 750 осіб. І його треба було замовити спеціалізованим академічним інституціям. Але тут штука яка: щоб замовити роботу, треба написати технічне завдання (ТЗ). Так от навіть написати ТЗ виявилося нікому! І міський голова був змушений звернутися з листом у проект «Муніципальна енергетична реформа в Україні» із проханням розробити для міста Суми відповідне ТЗ. Такий от професійний рівень.
Але це ж іще не кінець театру абсурду. Тендер на розробку нової теплової схеми виграв Сумський державний університет спільно з Інститутом технічної теплофізики НАН України. Професійний рівень фахівців, які рахуватимуть схему теплопостачання, у цих інституціях цілком пристойний. Але будь-яка модель (фізична чи економічна) потребує цифр, що будуть використані у розрахунках. А з цим у нас є проблема – ті, хто знає правильні цифри, заробляють на тому, що інші їх НЕ знають. Процес розробки схеми теплопостачання ще не завершений, і нам залишається лише почекати відповіді на запитання – чи віддасть ТОВ «Сумитеплоенерго» правильні цифри представникам університету?
Жодних рішень без аудиту
Зараз з усіх боків лунатимуть голоси «експертів». Останнім часом прямо якесь загострення: одні й ті самі люди вважають себе експертами і у війні на Сході, і у медичній реформі, і в енергетиці. І це сумно. Бо за цим хором голосів невігласів не чути голосів справжніх спеціалістів. Звідусіль чути пропозиції – давайте всім дозволимо встановлювати котли автономного опалення, або давайте будувати невеличкі котельні в мікрорайонах і перекладати старі мережі на нові, або давайте в усіх нових будинках робити дахові котельні. Всі ці варіанти, включаючи варіант «залишити все, як є», мають право на існування. Більше того, кожен із цих варіантів скількись коштуватиме як міському бюджету, так і кінцевому споживачеві. Наполягаю на тому, що кожен із цих варіантів має бути опрацьований і прорахований спеціалістами з теплофізики з урахуванням реальних цифр генерації, споживання та транспортування тепла у мережах. Тільки після цього можна буде зробити висновки про недоліки і переваги кожного із цих шляхів.
Проте поки ми знаходимось у ситуації, коли реальні цифри генерації тепла знають лише на Сумській ТЕЦ та Котельні північного промвузла, а реальних цифр споживання не знає ніхто. Бо частина будинків оснащена приладами обліку і платить тепловикам за поставлені в будинок гігакалорії тепла, а частина будинків платить за нормативом, помноженим на опалювану площу квартири.
Жодних радикальних висновків щодо реформування галузі теплопостачання міста Суми не можна зробити до енергетичного аудиту системи. Тому, хоч ресурси міського бюджету і обмежені, слід розглянути можливість оголосити тендер на проведення енергетичного аудиту міста. Ми не настільки багаті, щоб дозволяти собі витрачати зайві енергоресурси.
Андрій КРАМЧЕНКОВ
