На запитання відповідає юрист мережі Інституту розвитку регіональної преси Ігор ФЕДОРЕНКО.
Запитання. Останнім часом деякі трудові колективи редакцій звертаються стосовно ситуацій, коли керівники редакцій намагаються привласнити підприємства в процесі реформування. Виникають проблеми при розподілі часток, коли головний редактор вимагає собі більше, ніж п’ятдесят відсотків. Також непоодинокі випадки, коли головний редактор «зачищає» трудовий колектив з метою усунути співзасновників в реформованому підприємстві. Здійснюється це шляхом скорочення штату або чисельності працівників, банальним звільненням за наслідком винесення доган.
– У такій ситуації, якщо трудовий колектив не має наміру відступати від своєї позиції, можна порадити наступне:
Щодо розподілу часток
Частина 2 статті 8 Закону України “Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації” передбачає, що «Розподіл часток майна між засновниками (співзасновниками) суб’єкта господарювання здійснюється за рішенням загальних зборів суб’єкта господарювання з урахуванням балансової вартості майна». Надання одній особі більше ніж 50 відсотків в статутному капіталі тягне за собою ризики в подальшому виключення зі складу інших засновників. До речі, для самого товариства в цьому випадку жодних збитків – «У разі виходу із складу засновників (співзасновників) суб’єкта господарювання його частка майна, отримана ним під час реформування редакції, не підлягає поверненню зазначеному засновнику (співзасновнику), а розподіляється між іншими засновниками суб’єкта господарювання» (ч.3 ст.8 Закону України “Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації”). Якщо між засновниками не досягнуто згоди стосовно розподілу часток в статутному капіталі новостворюваного підприємства, то за аналогією можна скористатися методиками обчислення розміру індивідуальних майнових паїв, визначення трудового внеску членів трудового колективу:
– «Методика визначення трудових внесків членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих» затверджена наказом Міністерства аграрної політики України 21.06.2005 N 274, що зареєстровано в Міністерстві юстиції України 3 серпня 2005 р. за N 854/11134 (http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0854-05);
– «Методика обчислення розмірів індивідуальних майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих» затверджена наказом Міністерства аграрної політики України 07.06.2005 N 252, що зареєстровано в Міністерстві юстиції України 3 серпня 2005 р. за N 853/11133 (http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0853-05). Ці методики розроблені для визначення розмірів майнових паїв і можуть бути застосовані для визначення часток в майні реформованого підприємства.
Щодо звільнення працівників
Спосіб реформування, який передбачає вихід органів державної влади, інших державних органів та органів місцевого самоврядування із складу засновників (співзасновників) друкованого засобу масової інформації та редакції, з перетворенням редакції членами її трудового колективу у суб’єкт господарювання, передбачає збереження назви, цільового призначення, мови видання і тематичної спрямованості друкованого засобу масової інформації (п.2 ч.2 ст.3 Закону України «Про реформування державних та комунальних друкованих засобів масової інформації»). Таким чином скорочення штату або чисельності працівників повинно бути обґрунтоване і відповідати вимозі збереження цільового призначення, яке неможливе при скороченні всіх кореспондентів (журналістів), коректорів, редакторів. При таких звільненнях слід звертатися до засновника комунального підприємства, а також до суду. Також процедура скорочення повинна відповідати вимогам законодавства. Наприклад, відповідно до статей 42, 49² КЗпП України одночасно з попередженням про звільнення власник повинен запропонувати працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, та враховувати вимоги до переважного залишення на роботі окремих категорій працівників.
Найчастіше більшості вимог трудового законодавства, передбачених при звільненні працівників, не дотримуються, що дає їм потім змогу поновитися на роботі.
Щодо необхідних дій з боку трудового колективу редакції
Якщо є загроза усунення трудового колективу від участі у реформуванні підприємства:
– будь-які збори трудовий колектив може провести самостійно, а не обов’язково за ініціативою головного редактора;
– обирати головою та секретарем зборів осіб, які будуть захищати інтереси членів трудового колективу;
– якщо уповноважений представник трудового колективу є одночасно головним редактором, який втратив довіру колективу, треба звільнити головного редактора від виконання обов’язків уповноваженого представника трудового колективу;
– відтак необхідно обрати нового уповноваженого представника трудового колективу і після зборів обов’язково повідомити про це Раду або РДА (в залежності від того, хто є засновником комунального підприємства) ;
– якщо головний редактор одночасно є головою комісії з реформування (перетворення) – прийняти рішення про звернення до засновника комунального підприємства про заміну голови комісії перетворення (реформування) у зв’язку з втратою довіри.
Трудовий колектив в такій ситуації повинен рішучими діями очолити цей процес. Адже Закон України “Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації” саме за трудовим колективом редакції передбачив пріоритетне право на реформування. А такий головний редактор проіснує на своїй посаді не далі, ніж збори по заснуванню нового, реформованого підприємства, де члени трудового колективу вже в якості засновників будуть розподіляти частки і обирати нового редактора (керівника).
Консультації надаються в рамках виконання проекту «Комплексна підтримка друкованих ЗМІ різних регіонів України в процесі роздержавлення та налагодження їх самостійної діяльності» при підтримці “Українського медійного проекту” (У-Медіа), що реалізується Інтерньюз в Україні та фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).
