Енергозбереження, енергоефективність та екологічність – поняття, які зараз дуже часто зустрічаються у медіапросторі та дійсно починають перетворюватися на реальні дії. І якщо про системність у цій сфері на державному рівні поки говорити, все-таки, зарано, місцеві органи влади всерйоз задумуються над питаннями збереження енергії та починають впроваджувати ефективні ініціативи.
Одна із них, – Угода мерів, що об’єднує європейські місцеві муніципалітети. Це – ініціатива Європейської Комісії. Підписанти Угоди мерів беруть на себе добровільні зобов’язання впровадити вимоги ЄС щодо скорочення викидів CO2 щонайменше на 20% через реалізацію енергоощадних заходів та поширення використання поновлюваних джерел енергії. Підписантами Угоди можуть бути будь-які місцеві органи влади із країн Східного партнерства та Центральної Азії. До Угоди долучаються і невеликі містечка, і мегаполіси.
План дій для Сум
В Україні наразі нараховується близько 120 міст, що підписали Угоду. Серед них – і місто Суми, що приєдналося до угоди 29 вересня 2015 року. Рішенням Сумської міської ради від 28 вересня 2016 року затверджено План дій сталого енергетичного розвитку міста Суми до 2025 року (далі – ПДСЕР). З цим планом можна ознайомитися на сайті Сумської міської ради.
Документом визначено основні етапи енергетичного розвитку міста, а саме: побудова ефективної моделі управління споживанням енергоресурсів шляхом удосконалення (створення) системи енергетичного менеджменту згідно зі стандартом ISO 50001, залучення позабюджетних інвестицій на умовах державно-приватного партнерства, інформаційно-просвітницької діяльності, впровадження енергозберігаючих заходів і підвищення енергоефективності в бюджетних, житлових та третинних (комерційних) будівлях, підвищення енергоефективності при виробництві теплової енергії, заміщення використання природного газу поновлювальними та альтернативними джерелами енергії, підвищення енергоефективності систем вуличного освітлення, водопостачання, підвищення енергоефективності та розширення маршрутів громадського електротранспорту.
Відповідно до ПДСЕР у Сумах до 2025 року планується досягнути скорочення викидів СО2 на 26,2 %, зменшити споживання основних видів енергетичних ресурсів на 371,7 тис. МВт•год/рік (21,3 %) та замістити частку природного газу за рахунок альтернативних джерел на 5,8%.
У межах Плану дій запропоновано 32 енергоефективних проекти у секторах: громадські та житлові будівлі, міське вуличне освітлення, транспорт, комунальні підприємства тощо. Запланований обсяг коштів, які необхідно скерувати на реалізацію енергоефективних проектів у обраних секторах, становить понад 1 млрд 368 млн. грн.. Прогнозоване скорочення видатків на паливно-енергетичні ресурси від упровадження запланованих енергоефективних проектів складає 344,3 млн. грн. на рік.
У рамках виконання «Угоди мерів» цього року вже втретє відбулося загальноміське святкування «Дні сталої енергії». Містяни долучилися до різноманітних квестів, конкурсу малюнків, велопробігів і флеш-мобів.
А що в Ужгороді?
Ужгород приєднався до цієї європейської ініціативи у липні 2016 року і взяв на себе зобов’язання скоротити викиди вуглекислого газу на 30% до 2030 року. Ужгородський прес-клуб з’ясував, які кроки має зробити місто для того, аби наблизитись до європейських вимог.
Як розповідає у коментарі керівник РМЕО «Екосфера» Оксана Станкевич-Волосячнук, у липні цього року в Ужгороді була створена робоча група, укладена угода з експертом і наразі місто розробляє свій План дій зі сталого енергетичного розвитку. За словами еколога, вже у листопаді спільно з Ужгородською з міською радою буде проведено громадський форум для представлення Плану дій, роз’яснення, з чого він складається, які розділи будуть входити в ужгородський ПДСЕР, які дані туди будуть внесені. «У нас працює дуже досвідчений експерт Дмитро Сакалюк, який брав участь у написанні не одного такого Плану дій для українських міст. Можу стверджувати, що цей ПДСЕР буде досить якісний. Повинна бути включена вся бюджетна сфера, житлова сфера, освітлення, весь транспорт, включно з приватним, промисловість, сфера обслуговування», – запевняє Оксана Станкевич-Волосянчук.
Головне «домашнє завдання» Ужгорода, відповідно до підписаної Угоди, – до 2030 року скоротити викиди вуглекислого газу на 30%. І План дій зі сталого енергетичного розвитку включатиме кроки для кожного наступного року і заходи, які мають бути зроблені, аби досягти потрібного результату.
Еколог називає чотири основні складові Плану дій. «Перше – це енергозбереження. Фактично, місто бере на себе розробку ПДСЕР, а це – стратегічний документ, що визначає, як місто буде розвиватися у сфері енергетики. Друге – це впровадження системи муніципального енергоменеджменту. В Ужгороді її уже впроваджено і це на Закарпатті поки єдине місто, де ця система реально запрацювала, бо без постійного моніторингу енерговитрат, неможливого говорити про енергозбереження. Ця система дозволяє одразу досить серйозно скоротити викиди СО2. Тобто, вже у перші роки ми очікуємо на значне скорочення викидів вуглекислого газу завдяки тому, що почне працювати система муніципального енергоменеджементу. Третє – популяризація енрегозбереження серед населення. Для цього місто проводитиме Дні сталої енергії. Ми як громадська організація будемо долучатися до цього. Четверте – кліматична складова, до цього ПДСЕРу має бути розділ щодо адаптації до змін клімату. Це основні чотири речі, які має зробити наше місто», – розповідає Оксана Станкевич-Волосянчук. Окрім, основних чотирьох складових Плану дій зі сталого енергетичного розвитку, еколог називає ще одну дуже актуальну для Ужгорода та й багатьох інших українських міст проблему – транспорт, який «забезпечує» дуже велику частину шкідливих викидів у повітря: «В Ужгороді досить погано налагоджена система громадського транспорту, крім того – засилля приватного транспорту у місті. У нас немає муніципального транспорту, а мережа громадського транспорту залишає бажати кращого. Маю на увазі не тільки автобуси, а й таксі зокрема. Якщо налагодити цей сектор, ми зможемо сильно скоротити використання приватного транспорту у місті. Відповідно, зменшити відсоток викидів також», – запевняє Оксана Станкевич-Волосянчук.
За її словами, хоч Ужгород уже зробив певні успішні кроки, але загалом Закарпаття не надто активно впроваджує зміни в енергетичній сфері: «Іронія в тому, що багато міст уже 10 років цим займається, це не є щось абсолютно нове. Напевно, 60% українських міст, які підписали Угоду мерів (а їх уже десь 110-120), цим займаються 5 років. Ужгород і закарпатські міста – у хвості», – каже еколог і наводить приклад інших закарпатських містечок – Тячева та Іршави – які раніше підписали Угоду мерів, але до цих пір не розробили свої Плани дій, тому зараз знаходяться у чорному списку. «Наразі на Закарпатті Ужгород єдиний виконує своє зобов’язання і розробляє ПДСЕР і єдине місто, де вже впроваджена система енергоменеджменту. Але Закарпаття, порівняно з іншими містами й областями, пасе задніх», – додає пані Оксана.
Загалом планується, що проект Плану дій сталого енергетичного розвитку для Ужгорода буде готовий уже в кінці грудня, а на січень планується його розгляд Ужгородською міськрадою. Загалом, міська влада в Ужгороді досить активно розвиває роботу в цьому напрямку. «Після завершення написання Плану дій сталого енергетичного розвитку міста проект буде винесено на обговорення мешканців та на розгляд сесії міської ради. Після погодження Плану дій депутатським корпусом та Європейською комісією, втілення Плану передбачається через Програму енергозбереження та енергоефективності міста Ужгород, яка винесена на розгляд найближчої сесії», – коментує мер Ужгорода Богдан Андріїв.
Залишається сподіватися, що Ужгород, як й інші міста-підписанти Угоди, активно та результативно виконуватиме взяті на себе зобов’язання, що, у свою чергу, призведе до якісних змін у сфері розвитку міста в енергетичному напрямку та сприятиме ефективному використанню ресурсів.
Анна СЕМЕНЮК, Ужгородський прес-клуб
Візуалізація Ярини Денисюк.
Матеріал підготовано в рамках проекту «Просування реформ в регіони» Програма Європейського Союзу «Підтримка громадянського суспільства в Україні».
