Цього тижня у Сумах відбувся круглий стіл «Впровадження аграрних розписок в Сумській області», під час якого було презентовано цей новий для регіону інструмент для поповнення обігових коштів сільгоспвиробників. Сумщина таким чином стала восьмою областю в Україні, яка долучилася до проекту, що здійснюється за сприяння Міжнародної фінансової корпорації IFС у партнерстві зі Швейцарською конфедерацією.Детальніше про те, як працюють аграрні розписки, розповів Національному прес-клубу «Українська перспектива» керівник проекту IFС «Аграрні розписки в Україні» Олексій Омеляненко.
— Чому вибір припав на Сумську, Миколаївську, Хмельницьку та Тернопільську області?
— Географія розташування стала одним із критеріїв вибору областей: Сумщина представляє Полісся, Миколаївщина – Причорномор’я, Хмельниччина – Поділля, а Тернопільщина – Захід України. Тож вони можуть стати своєрідними майданчиками для відпрацювання моделі застосування аграрних розписок у своїх регіонах.
Особливість полягає також і в тому, що згадані області розташовані не в одній, а в кількох природно-кліматичних зонах. Це значною мірою зумовлює їхню сільськогосподарську спеціалізацію та технології вирощування, відповідно, визначає їхню потребу у засобах підживлення ґрунту та боротьби зі шкідниками, в сільгосптехніці.
Сільське господарство в цих областях посідає важливе місце. Проте всім відомо, що сільгоспвиробникам часто бракує вільних коштів. Вирішити це питання покликаний наш Проект, метою якого є впровадження аграрних розписок задля покращення доступу до фінансових та матеріально-технічних ресурсів для малих та середніх агровиробників. До того ж аграрні розписки дають можливість прискорити процес отримання необхідних ресурсів, що є особливо актуальним у періоди польових робіт.
— Кому належала ініціатива щодо запровадження аграрних розписок в нових областях?
— Вона виходила від Міністерства аграрної політики та продовольства та була підтримана Міністерством юстиції. Також маю зазначити, що й місцеві органи влади демонструють підвищений інтерес до впровадження нового інструменту поповнення обігових коштів сільгоспвиробників. Ідея поширення на ці області була підтримана також компаніями-партнерами, які готові й надалі надавати фінансування та постачати товарно-матеріальні ресурси сільгоспвиробникам під аграрні розписки.
— Хто допоможе сільгоспвиробникам нових областей краще дізнатися про можливості аграрних розписок?
— Ця функція значною мірою покладається на наш Проект, звичайно, у тісній співпраці з Міністерством агрополітики, Міністерством юстиції та нашими партнерами. Перед тим, як новий інструмент поповнення обігових коштів запроваджується в тому чи іншому регіоні, ми проводимо широку інформаційну кампанію. Зокрема, вона складається з численних семінарів, круглих столів та тренінгів. Їх учасниками стають сільгоспвиробники, нотаріуси, представники компаній-постачальників, комерційних банків, зернотрейдери. Наше завдання – максимально розповісти про переваги аграрних розписок і про те, як краще ними скористатися. Акцентуємо особливу увагу на тому, що заставою при оформленні аграрних розписок є майбутній врожай, а не земля. І це вкрай вигідно для сільгоспвиробників.
Аграрні розписки в Україні запроваджуються з 2015 року. Вперше цей проект стартував у Полтавській області. Вже через рік до нього приєдналися Черкаська, Вінницька та Харківська області. І всюди ми запроваджуємо єдину модель інформування аграріїв про переваги нового механізму фінансування. Тож маємо чималий досвід, який тепер втілюватимемо на Сумщині, Миколаївщині, Хмельниччині та Тернопільщині. Звісно, при цьому враховуватимемо особливості цих областей. І сподіваємося на підтримку департаментів агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій та районних управлінь сільського господарства, з якими ми вже налагодили тісне контактування.
— Чи зможуть сільгоспвиробники областей, на які нині поширюються аграрні розписки, скористатися ними вже під час поточних осінньо-польових робіт?
— Впровадження аграрних розписок передбачає велику підготовчу роботу. Вона не обмежується інформаційною кампанією. Також треба забезпечити доступ місцевих нотаріусів до Реєстру аграрних розписок, навчити працювати з ним, провести роз’яснювальну роботу та навчання з сільгоспвиробниками. Це потребує певного часу. А осінні роботи вже розпочалися. Тож думаю, що максимальне поширення новий інструмент фінансування отримає в нових регіонах вже під час наступних весняних польових робіт.
— Наскільки ефективно аграрні розписки працюють у перших чотирьох пілотних областях?
— На сьогодні у відкритому реєстрі Аграрних розписок зареєстровано 60 аграрних розписок. Із них 16 вже закриті. Всі укладені аграрні розписки дозволили сільгоспвиробникам у Полтавській, Черкаській, Вінницькій та Харківській областях отримати понад 189 млн. грн. А це суттєве поповнення їхніх обігових коштів.
Багато фермерів тепер виявляють бажання повторно оформити аграрні розписки. Бо вже на практиці переконалися в їх зручності та ефективності. Подібну вигоду вже відчули й компанії-постачальники матеріально-технічних ресурсів. Я веду це до того, що довіра до аграрних розписок в Україні зростає.
— Переважно аграрні розписки ототожнюють з рослинництвом. І не випадково, бо здебільшого ними користуються сільгоспвиробники, які спеціалізуються на вирощуванні зернових та технічних культур. Чи можливо їх поширювати на інші сегменти аграрної галузі?
— Справді, зараз аграрні розписки більше працюють з польовими культурами. Здебільшого – з експортно орієнтованими культурами. Однак аграрні розписки можуть використовуватися і для інших культур. Тому в планах Проекту IFC стоїть завдання проінформувати ринок щодо можливостей використання цього інструменту і для таких сегментів, як овочівництво, садівництво, тваринництво. Саме в цих сегментах аграрні розписки можуть бути актуальним інструментом для поліпшення рівня фінансування аграріїв та поліпшення взаємовідносин між компаніями-переробниками, які фінансують під вирощування і зацікавлені в отриманні продукції, та агровиробниками, які потребують фінансування.
Завданням нашого Проекту є поширення роботи аграрних розписок на всю територію України. Сьогодні аграрна галузь стає однією з провідних у національній економіці, яка навіть в умовах економічної кризи стабільно демонструє зростання обсягів виробництва. Вона також є одним із провідних гравців і на світових ринках сільськогосподарської продукції. Тому наше спільне завдання – закріпити ці позиції і дати поштовх для подальшого розвитку українського АПК.
Микола Луговий, Національний прес-клуб «Українська перспектива»