Аналіз сумських друкованих та інтернет-видань за 11 – 17 серпня 2019 року підтвердив, що негативні тенденції у місцевих медіа, щодо цитування чи згадування жінок у журналістських матеріалах. Як і в попередні хвилі жінки як експертки та героїні з’являються у ЗМІ удвічі, а то й утричі рідше, ніж чоловіки. Загалом за тиждень було проаналізовано 128 матеріалів у друкованих виданнях і 750 матеріалів онлайн-медіа.
Гендерний моніторинг проводився з метою виявлення та аналізу дотримання гендерного балансу в журналістських матеріалах газет та в новинах онлайн ЗМІ, наявності стереотипних образів жінок і чоловіків, а також використання фемінітивів та маскулінітивів на позначення посади/виду діяльності/зайнятості жінок.
Особливістю серпневого моніторингу можна назвати значну кількість експерток у рубриці «Освіта» як у інтернет-ЗМІ (42%) так і друкованих (89%). Це пов’язано з підготовкою до нового навчального року й увагою до цього питання з боку ЗМІ. Традиційно освіта – це «жіноча» царина, адже обласне управління освіти та науки, так і міське очолюють жінки. Така ж ситуація і в містах та районах: більшість директорів шкіл також жінки, отож вони й виступають у ролі експерток чи героїнь у журналістських матеріалах.
Особливістю серпневого моніторингу можна назвати значну кількість експерток у рубриці «Освіта» як у інтернет-ЗМІ (42%) так і друкованих (89%). Це пов’язано з підготовкою до нового навчального року й увагою до цього питання з боку ЗМІ. Традиційно освіта – це «жіноча» царина, адже обласне управління освіти та науки, так і міське очолюють жінки. Така ж ситуація і в містах та районах: більшість директорів шкіл також жінки, отож вони й виступають у ролі експерток чи героїнь у журналістських матеріалах.
На відміну від попередніх хвиль моніторингу, які збігалися в часі з активною фазою передвиборчої кампанії, нинішня характеризується малою кількістю матеріалів на політичну тематику, відповідно, і малою кількістю експертів та експерток у цій рубриці.
Вже традиційно для сумських ЗМІ – найменше матеріалів на тему війни та волонтерства.
У графі «Інше» – левова частка матеріалів, що стосуються кримінальної тематики. Інформацію видання беруть на офіційних сайтах ГУ Нацполіції та прокуратури, СБУ в Сумській області чи з розсилки прес-служб цих відомств. Інколи видання посилаються на керівниць прес-служб, які, відповідно, і є експертками.
Детальніше про інтернет-видання
За вказаний моніторинговий період експерти зазначають зниження якості контенту. Інтернет-видання більше, ніж раніше, тяжіють до матеріалів прес-служб управлінь, організацій, відомств, не гербують передруками з інших видань. Можливо, це пов’язано з періодом відпусток у виданнях.
За вказаний моніторинговий період експерти зазначають зниження якості контенту. Інтернет-видання більше, ніж раніше, тяжіють до матеріалів прес-служб управлінь, організацій, відомств, не гербують передруками з інших видань. Можливо, це пов’язано з періодом відпусток у виданнях.
В інтернет-виданні «Sumy.today» кількість експертів цілковито переважає над кількістю експерток – 67% і 33% відповідно. Те ж стосується і героїв-героїнь – 72% і 28%. Для цього видання це звичні співвідношення, які від хвилі до хвилі моніторингу майже не змінюються.
Щодо фемінітивів, то назви посад, які займають жінки, та їхньої професійної приналежності, на сторінках сайту у більшості випадків вживаються у чоловічому роді, особливо це стосується офіційних назв чиновницьких посад: начальник відділу соціально-трудових відносин, зайнятості населення та політики оплати праці обласного департаменту Оксана Левченко; Лілія Гриневич,міністр освіти; керівник обласної юстиції Ірина Свистун тощо.
Назви посад у жіночому роді порівняно із попередніми моніторингами, використовуються більше. Трапляються вони і в авторських матеріалах, не тільки в прес-релізах. На сайті використовують такі фемінітиви як: керманичка автомобіля; продавчиня; пані секретарка міської ради; заступниця директора; начальниця міського управління освіти; керівниця Міносвіти; сімейна лікарка амбулаторії.
Видання «SumyPost» частіше у якості експерток залучало жінок до коментування тем «Освіта» та «Інше». Загальна їх присутність складає 38%, героїнь – 29% (найбільше у рубриках «Культура», «Спорт» та «Інше»). Серед фемінітивів, що їх використало видання, – керманичка автомобіля, речниця підприємства; начальниця управління освіти та науки сумської міськради; сімейна лікарка.
На сайті «Сумські дебати», більшість матеріалів – офіційні прес-релізи від представників силових структур чи передруки з інших видань чи петиції. У контенті сайту спостерігається перевага експертів над експертками – 63% проти 37%. Найбільше жінки коментували події, означені в рубриках «Інше»,«Освіта», «Медицина». І ця тенденція не змінюється з часу попередніх хвиль моніторингу. Героїв теж більше, ніж героїнь, кількість яких складає 34%.
Щодо фемінітивів, то в цій хвилі моніторингу назви посад, які обіймають жінки, у 55% випадків вживалися в жіночому роді – керманичка автомобіля; посадовиця; начальниця управління; заступниця директора; секретарка міської ради; речниця підприємства; сімейна лікарка.
Серед маскулінітивів – переважно офіційні назви чиновницьких посад: директор обласного Департаменту фінансів Олена Батраченко; директор фіндепартаменту Світлана Липова; міністр освіти і науки України Лілія Гриневич;керівник юстиції Сумщини Ірина Свистун.
На сайті «0542.ua» кількість експертів складає 72%, героїв – 68%, що для цього видання є звичною цифрою. Експерток залучали коментувати теми, означені в рубриці «Інше». Героїні теж частіше фігурували в цих темах.
На відміну відпопередніх моніторингових періодів, у нинішньому – експерти зафіксували використання фемінітивів. Можливо, це пов’язано з тим, що сайт перейшов на українську мову, для якої фемінітиви є більш притаманними. Серед вжитих фемінітивів: керманичка автомобіля; заступниця директора; керівниця Міносвіти; сімейна лікарка амбулаторії.
Сайт «Трибуна Суми» частіше подає короткі інформації, що не містять коментарів. Саме цим і пояснюється загалом невелика кількість жінок і чоловіків як експерток і експертів. Втім, це єдиний сайт, де традиційно переважає цитування жінок – 83%, переважно у рубриці «Медицина». Присутність героїнь складає 38%.
Видання використовувало як фемінітиви: докторці економічних наук, завідувачці кафедри економічної кібернетики; організаторка сплаву, так і маскулінітиви – міністр освіти і науки України Лілія Гриневич.
На сайті «0542.ua» кількість експертів складає 72%, героїв – 68%, що для цього видання є звичною цифрою. Експерток залучали коментувати теми, означені в рубриці «Інше». Героїні теж частіше фігурували в цих темах.
На відміну відпопередніх моніторингових періодів, у нинішньому – експерти зафіксували використання фемінітивів. Можливо, це пов’язано з тим, що сайт перейшов на українську мову, для якої фемінітиви є більш притаманними. Серед вжитих фемінітивів: керманичка автомобіля; заступниця директора; керівниця Міносвіти; сімейна лікарка амбулаторії.
Сайт «Трибуна Суми» частіше подає короткі інформації, що не містять коментарів. Саме цим і пояснюється загалом невелика кількість жінок і чоловіків як експерток і експертів. Втім, це єдиний сайт, де традиційно переважає цитування жінок – 83%, переважно у рубриці «Медицина». Присутність героїнь складає 38%.
Видання використовувало як фемінітиви: докторці економічних наук, завідувачці кафедри економічної кібернетики; організаторка сплаву, так і маскулінітиви – міністр освіти і науки України Лілія Гриневич.
Про друковані ЗМІ
Експерти відзначають, що як і в попередні моніторингові хвилі, друковані ЗМІ Сумської області цураються використовувати фемінітиви. У районних газетах їх не використовують, бо сільська читацька аудиторія більш консервативна і не так швидко реагує на зміни, зокрема, й правопису. Російськомовні видання фемінітивів не вживають, бо вони меншою мірою властиві російській мові. Але властиві! Втім, у російській мові значна кількість фемінітивів має негативне чи применшувальне значення – директорша, наприклад. Але ж є слова: учительница, художница, поэтесса. Ними можна послуговуватись.
Тенденція переважання експертів-чоловіків порівняно з експертками-жінками зберігається й у друкованих ЗМІ. Це ж стосується й співвідношення героїв/героїнь.
Районна газета «Білопільщина» майже вдвічі, порівняно з попередніми хвилями моніторингу, збільшила кількість жінок як експерток – до 55%. Натомість героїнями жінки є рідше – у 38% випадків. Найбільший відсоток героїнь – у матеріалах, що ввійшли в моніторингову категорію «Інше».
Видання не вживало фемінітивів. Усі назви посад, зайнятості жінок представлені у чоловічому роді: селищний голова Людмила Каштенкова; заступник голови Білопільської РДА Ольга Нестерович; начальник відділу культури і туризму Білопільської РДА Світлана Лукова; приватний підприємець Оксана Сидоренко; фельдшер-акушер Лілія Гиря; депутат сільради Наталія Кривонос.
Експерти відзначають, що як і в попередні моніторингові хвилі, друковані ЗМІ Сумської області цураються використовувати фемінітиви. У районних газетах їх не використовують, бо сільська читацька аудиторія більш консервативна і не так швидко реагує на зміни, зокрема, й правопису. Російськомовні видання фемінітивів не вживають, бо вони меншою мірою властиві російській мові. Але властиві! Втім, у російській мові значна кількість фемінітивів має негативне чи применшувальне значення – директорша, наприклад. Але ж є слова: учительница, художница, поэтесса. Ними можна послуговуватись.
Тенденція переважання експертів-чоловіків порівняно з експертками-жінками зберігається й у друкованих ЗМІ. Це ж стосується й співвідношення героїв/героїнь.
Районна газета «Білопільщина» майже вдвічі, порівняно з попередніми хвилями моніторингу, збільшила кількість жінок як експерток – до 55%. Натомість героїнями жінки є рідше – у 38% випадків. Найбільший відсоток героїнь – у матеріалах, що ввійшли в моніторингову категорію «Інше».
Видання не вживало фемінітивів. Усі назви посад, зайнятості жінок представлені у чоловічому роді: селищний голова Людмила Каштенкова; заступник голови Білопільської РДА Ольга Нестерович; начальник відділу культури і туризму Білопільської РДА Світлана Лукова; приватний підприємець Оксана Сидоренко; фельдшер-акушер Лілія Гиря; депутат сільради Наталія Кривонос.
У Краснопільській районній газеті «Перемога» за моніторинговий період зафіксоване співвідношення експертів/експерток – 83% до 17%. Згадування героїв/героїнь –43% до 57%. Найчастіше на жінок посилалися у матеріалах, що стосуються тематики «Розваги» та віднесених у категорію «Інше».
Назви посад, професій жінок видання вживає переважно в чоловічому роді (маскулінітиви): економіст Саєнко Надія; касир Стрижак Галина; бібліотекар Тетяна Лазаренко; керівник Світлана Гриценко; Миропільський сільський голова Ординець Олена. Видання використало також фемінітив – майстриня-вишивальниця.
Газета «Ваш шанс» залучила жінок як експерток у 32% випадків, що майже вдвічі більше, ніж у червні. Найбільше жінки коментували теми, що стосуються освіти, а також віднесених у категорію «Інше». Думкою чоловіків журналісти цікавилися при написанні матеріалівна політичну, економічну тематику та для рубрики «Інше». Жінки як героїні присутні у 42% випадків.
Видання не використовує фемінітивів.
У «Панорамі» цього разу тільки у 9% випадків жінки були експертками й у 29% – героїнями публікацій. Найчастіше вони коментували події, пов’язані з тематикою з рубрики «Інше».
У назвах посад і зайнятості жінок превалює чоловічий рід: руководитель Наталья Землюк; арт-терапевт Ольга Панпсенко; заместитель директора КСПУ Ирина Рыбальченко; вице-президент украинской ассоциации предприятий водно-канализационного хозяйства Ольга Бабий. Фемінітивів не використовували. Можливо через те, що цього разу у газеті було більше матеріалів російською мовою і йшлося в них про ділову сферу.
У газеті «Ярмарок» зафіксовано паритетне співвідношення експерток/експертів – 50 на 50. Жінки коментували тему «Політика», чоловіки – «Культура». Щодо героїв/героїнь, то й тут майже паритет – 46% і 44%. Героїнь більшість – у матеріалах про політику і культуру та у категорії «Інше».
Фемінітиви видання не використовувало, а вживало посади жінок у чоловічому роді: Заступник міського голови Ольга Волошина; солісти Людмила Макеєвва, Надія Петренко, Олена Бібікова; лікар акушер-гінеколог (без імені).
Підсумкове
Як засвідчиврозбір контенту сумських медіа, вживати фемінітиви для місцевих ЗМІ швидше виняток, аніж норма. В інтернет-виданнях їх зафіксовано 49%, а в друкованих – найменше в Україні – 3%. Помічено, що фемінітиви, присутні у прес-релізах, видання використовують і не виправляють їх на маскулінітиви. Отож, одним із напрямків роботи щодо впровадження фемінітивів у ЗМІ, може бути робота з прес-службами. Як приклад – вжитий прес-службою патрульної поліції фемінітив «керманичка автомобіля», який використали чи не всі інтернет-видання, що підлягали моніторингу.
Жінки, як і в попередні хвилі моніторингу, коментують питання, пов’язані з освітою, медициною, економікою. Так, за вказаний тиждень більш активно з’являлися матеріали, що стосуються освітньої тематики оскільки моніторинг проводився під час активної фази підготовки до нового навчального року.
У друкованих ЗМІ експертками часто виступають звичайні громадянки з їх проблемами, при цьому часто вказується тільки ім’я людини чи її статус: Наталя, мати школярки; Галина, мешканка будинку; потерпіла.
Що стосується героїв та героїнь матеріалів, подібну тенденцію означити складно, оскільки їх кількість варіюється залежно від подій, отож, їх співвідношення може бути різним. Наприклад, у газеті «Перемога» у інтерв’ю жінка, згадуючи своє минуле, назвала більше двох десятків прізвищ своїх колег. Чи у «Білопільщині», де у матеріалі про святкування дня села перелічуються всі нагороджені до свята.
У «районках» ідентифікувати героїв/героїнь буває складно, адже ці видання замість імен використовують ініціали.
За моніторинговий період жодних стереотипних чи сексистських матеріалів і зображень не було зафіксовано. Втім, як і публікацій на гендерну тематику.
Як засвідчиврозбір контенту сумських медіа, вживати фемінітиви для місцевих ЗМІ швидше виняток, аніж норма. В інтернет-виданнях їх зафіксовано 49%, а в друкованих – найменше в Україні – 3%. Помічено, що фемінітиви, присутні у прес-релізах, видання використовують і не виправляють їх на маскулінітиви. Отож, одним із напрямків роботи щодо впровадження фемінітивів у ЗМІ, може бути робота з прес-службами. Як приклад – вжитий прес-службою патрульної поліції фемінітив «керманичка автомобіля», який використали чи не всі інтернет-видання, що підлягали моніторингу.
Жінки, як і в попередні хвилі моніторингу, коментують питання, пов’язані з освітою, медициною, економікою. Так, за вказаний тиждень більш активно з’являлися матеріали, що стосуються освітньої тематики оскільки моніторинг проводився під час активної фази підготовки до нового навчального року.
У друкованих ЗМІ експертками часто виступають звичайні громадянки з їх проблемами, при цьому часто вказується тільки ім’я людини чи її статус: Наталя, мати школярки; Галина, мешканка будинку; потерпіла.
Що стосується героїв та героїнь матеріалів, подібну тенденцію означити складно, оскільки їх кількість варіюється залежно від подій, отож, їх співвідношення може бути різним. Наприклад, у газеті «Перемога» у інтерв’ю жінка, згадуючи своє минуле, назвала більше двох десятків прізвищ своїх колег. Чи у «Білопільщині», де у матеріалі про святкування дня села перелічуються всі нагороджені до свята.
У «районках» ідентифікувати героїв/героїнь буває складно, адже ці видання замість імен використовують ініціали.
За моніторинговий період жодних стереотипних чи сексистських матеріалів і зображень не було зафіксовано. Втім, як і публікацій на гендерну тематику.
Індекс гендерної чутливості сумських медіа у серпні – 32%. Ознайомитися з результатами моніторингу регіональних медіа 24 областей України і знайти свою область у рейтингу можна на сайті Волинського прес-клубу.
