На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.
«Чи можливо в газеті, яка виходить в районі проживання нацменшин, публікувати матеріали передвиборної агітації російською мовою, без дублювання українською? Які можуть бути наслідки, якщо політична реклама буде тільки російською мовою?»
– Частина 4 статті 18 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» про застосування державної мови у процесі виборів і референдумів зазначає: «Матеріали передвиборної агітації, що транслюються на телебаченні, радіо, розміщуються на носіях зовнішньої реклами, поширюються у вигляді листівок і газет або в мережі Інтернет, виконуються державною мовою». З цього можна зробити висновок, що друковані ЗМІ в цьому переліку відсутні. В іншому випадку, за аналогією з «Матеріали передвиборної агітації, що транслюються на телебаченні, радіо,…» це повинно було б виглядати як «Матеріали передвиборної агітації, що …, поширюються … в друкованих ЗМІ». Бо «Матеріали передвиборної агітації, що …, поширюються у вигляді листівок і газет» можна розуміти саме як передвиборну агітацію у вигляді газет – партійних газет і бюлетенів, які зазвичай роздають громадянам або вкидають до поштових скриньок волонтери і агітатори.
На підтвердження такого підходу можна навести ст. 51 Виборчого кодексу України, де серед форм передвиборної агітації є: «4) оприлюднення в друкованих та аудіовізуальних (електронних) засобах масової інформації політичної реклами, виступів, інтерв’ю, нарисів, відеофільмів, аудіо- та відеокліпів, інших публікацій та повідомлень;» і «5) розповсюдження виборчих листівок, плакатів та інших друкованих агітаційних матеріалів чи друкованих видань, в яких розміщено матеріали передвиборної агітації;».
Але не слід забувати про Закон України “Про рекламу”, який дає визначення: «політична реклама – інформація у будь-якому вигляді, поширена в будь-якій формі, яка має на меті популяризацію діяльності політичної партії (організації партії), привернення уваги до діяльності політичної партії (організації партії) та її позиції щодо питань загальнодержавного (місцевого) значення. До політичної реклами належать також використання символіки або логотипів політичних партій (організацій партій), повідомлення про підтримку політичною партією (організацією партії) видовищних чи інших публічних заходів або привернення уваги до участі у таких заходах політичної партії (організації партії);».Частина перша ст. 6 Закону України “Про рекламу” передбачає, що політична реклама, яка є однією із складових передвиборної агітації, повинна бути на державній мові, тому політична реклама політичних партій може тільки дублюватися на мові національних меншин. Кандидат може проводити (і розміщати в друкованих ЗМІ) свою передвиборну агітацію на мові національних меншин, але використання кандидатом партійної символіки повинно бути на державній мові з дублюванням на мові меншин.
Отже, можна зробити висновок, що матеріали передвиборної агітації в друкованих ЗМІ можуть публікуватися на мові національних меншин, крім політичної реклами, яка може дублюватися на мові національних меншин.
Консультації надаються в рамках виконання проекту Тернопільського прес-клубу «Сприяння медіа реформам та розвитку регіональної журналістики» за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.
