Реформа освіти не є зобов’язанням України на євроінтеграційному шляху. Більше того, останні законодавчі новації, як відомо, стали причиною достатньо різких заяв від очільників сусідніх держав. Усе ж, освітня сфера є однією з найбільш відкритих до інтеграційного процесу. Саме в освіті відмінно налагоджуються зв’язки і поки, наприклад, реформування інших більш «громіздких» сфер державного життя часом пробуксовує, педагоги і ті, хто навчаються, активно запозичують європейський досвід і діляться власним з Європою.
Значним чином цьому сприяє Болонський процес, учасником якого стала і Україна, поряд із 45 іншими країнами Європи. Це процес європейських реформ, що був спрямований на створення спільної Зони європейської вищої освіти. А одним з його основних завдань стало було озвучено і розширення Європи.
Ужгородський прес-клуб у серії публікацій з євроінтеграційної тематики вже розповідав про досвід італійської вищої школи, вивчений закарпатськими науковцями і студентами. Утім, це далеко не єдиний географічний напрям, освоєний фахівцями Ужгородського національного університету. Його досвід є гарним прикладом щодо української освітньої євроінтеграції. Працюючи в області, що межує з 4 країнами ЄС, ужгородські науковці добре розуміють вагу такого процесу і навіть гаслом університету в останні роки стало «Університет, відкритий для світу», тож на міжнародну співпрацю роблять чи не головну ставку.
Студенти та викладачі Ужгородського національного університету активно пізнають світ, беручи участь у програмах обміну, стажуваннях за кордоном та спільній із європейськими колегами науковій роботі. Разом з тим, все більше іноземних студентів, викладачів та науковців, співпрацюючи з УжНУ, відкривають для себе Ужгород і Україну.
– УжНУ вже уклав угоди з понад 90 партнерами 17 країн світу. І постійно налагоджує нові контакти, – каже проректор УжНУ, професор Мирослава Лендьел, яка відповідальна за міжнародне співробітництво УжНУ. – Але ми прагнемо більшого. Університет входить до числа 8 найбільш результативних вишів України, що працюють за програмою «Еразмус+». І є одним із небагатьох українських вишів, що разом із європейськими партнерами реалізують потужні наукові програми у рамках науково-дослідницької програми «HORIZON 2020».
За програмами обміну в рамках «Еразмус+», а також за міжурядовими та міжуніверситетськими угодами до Ужгорода приїхали 4 аспірантки із словацького Пряшева, бакалавр із німецького Дармштадту та 4 магістри з італійської Падуї. А ще – лектори зі Словаччини та Чехії. А влітку під час археологічної практики з істориками УжНУ розкопки проводила аспірантка з університету Сорбонни.
Та, мабуть, найголовніше, що в портфелі проектів, реалізованих УжНУ у співпраці з європейськими вишами, вже є абсолютно унікальні практичні речі. Скажімо, цього року інтернаціональна німецько-українська команда студентів-економістів, які представляють Ужгородський національний університет та Університет Фрезеніуса з Мюнхена, розробила маркетингову стратегію розвитку для компанії «Фішер-Мукачево» – найбільшого у світі виробника лиж. Знаково, що в основу стратегії лягла надактуальна у Євросоюзі тема захисту навколишнього середовища. Цей проект – яскравий приклад, як через участь у спільних освітніх програмах можна запозичувати і реалізовувати успішні європейські практики і підходи. Іншими словами – ставати більш сучасними і цивілізованими.
І ще один цікавий момент – у той час, коли все більше українських абітурієнтів їдуть вчитися до Європи, в УжНУ з кожним роком зростає число іноземних студентів. І мова не тільки про представників Африки, Азії і Близького сходу, які здобувають переважно медичну освіту на нещодавно створеному в університеті медичному факультеті №2 з англійською мовою викладання. А ще – про студентів із сусідніх східноєвропейських країн (насамперед, Угорщини та Словаччини), які надають перевагу освіті в Ужгороді, тим самим перекреслюючи поширений у нашій країні стереотип про те, що вітчизняна освіта гірша, ніж європейська.
Програму Erasmus, завдяки якій молодий європеєць має змогу проводив мінімум шість місяців навчання за кордоном, абсолютно підтримує випускник УжНУ Томаш Ярема. Закінчивши економічний факультет в Ужгороді, він продовжив навчання в Університеті Маастрихта (Нідерланди). Нині Томаш – успішний ТОП-менеджер європейського рівня з великим досвідом керівної роботи у всесвітньовідомих компаніях. Наприклад, у австрійській фірмі «Вінербергер», що є лідером світового виробництва будівельних матеріалів.
– За 5 років навчання в Маастрихтському університеті нам треба було щонайменше півроку пропрацювати за кордоном і як мінімум ще один семестр провчитися в іншому університеті, – пригадує Томаш Ярема. – Це обов’язкова складова навчання і, на мій погляд, це насправді дуже класно і потрібно. Наприклад, я після Голландії упродовж семестру навчався в Австрії, в університеті міста Інсбрук, а потім поїхав на практику у Відень. Зрештою, у тій компанії, де я проходив практику, мені й запропонували залишитися працювати. Раджу використовувати нагоди відвідувати Європу, спілкуватися і вчитися від європейців. Наприклад, у Казахстані є президентська програма, яка допомагає відправляти розумних дітей за кордон на навчання. В Україні з цим ще досить складно, але можливості отримати європейську освіту вже є. Тим більше, що, хто б там що не говорив, насправді Євросоюз дуже зацікавлений в Україні.
Цю думку поділяє і декан юридичного факультету УжНУ проф. Ярослав Лазур, який нещодавно повернувся з Греції, де за участі президентів трьох європейських країн – Італії, Португалії та Греції – відбулася ювілейна конференція авторитетної Європейської організації публічного права. Ця організація виступає офіційним радником ООН, ПАРЄ, Європейської комісії у сфері регулювання публічно-правових відносин, постійно консультує Європейський Суд з прав людини тощо. УжНУ запропоновано стати членом Європейської організації публічного права та відкрити її представництво в Ужгороді. Наразі в Україні працює тільки одне її представництво – на базі Одеської юридичної академії.
– Я мав можливість виступити з доповіддю з приводу актуальних проблем адміністративної реформи в контексті інтеграції України в Європейське співтовариство, а точніше – реалізації політичної складової Угоди про асоціацію між Україною і ЄС, – каже декан юрфаку УжНУ. – Для мене було важливо, щоб іноземні колеги зрозуміли, що сталий розвиток правової системи України на основі європейських цінностей є невід’ємною складовою успіху Європейського співтовариства в цілому. Неефективне публічне управління має наслідком невдалі та нелегітимні рішення влади, які в будь-якому суспільстві закономірно спричиняють соціальний вибух. Як показала новітня історія, Україна не є винятком. Високий ступінь корупції, відсутність легітимності у рішеннях влади – всі ці помилки стали каталізатором ослаблення державності. Це наслідок неефективності системи публічного управління, яка не демократична, не відображає реальних інтересів громадян і не забезпечує права громадян на участь у публічному управлінні. Тому зараз Україна, враховуючи досвід Європи, має імплементувати такі стандарти публічного управління, такі механізми, які унеможливлять подібні проблеми в майбутньому.
За словами професора Лазура, Україна дуже цікава європейським вченим-юристам. Тож нашим науковцям варто активніше співпрацювати із західними колегами. До речі, вже задекларована тема обговорення на конференції, яка відбудеться наступного року, – це вихід Великобританії з ЄС. Науковцям УжНУ вже пропонують підготувати доповідь, яка стосуватиметься впливу Брекзіту на взаємодію правопорядків Європейського Союзу і таких країн, як Україна. А цей вплив дуже великий, оскільки Великобританія є одним із ратифікантів Угоди про асоціацію.
За лінком можна ознайомитися із окремими освітніми програмами від ЄС для українців із актуальними та необмеженими дедлайнами.
Ярослав СВІТЛИК, Ужгородський прес-клу,
Матеріал підготовано в рамках проекту «Просування реформ в регіони» Програма Європейського Союзу «Підтримка громадянського суспільства в Україні».
