У більшості своїй населення планети, коли задається запитанням неекологічних напрямків діяльності людства, не думає про спорт. Промисловість, транспорт – це перше, що спадає на думку. Між тим, сучасний спорт теж варто внести до цього списку.
Прямий слід лондонської Олімпіади 2012 року, за даними оргкомітету, склав 3,3 мільйона тонн СО2. За оцінками китайських ЗМІ, для Олімпіади 2008 року вуглецевий слід склав близько 1,18 мільйона тонн СО2. Екологи давно критикують Олімпійські Ігри за негативний вплив на довкілля: будівництво нових обʹєктів, не всі з яких використовуються після змагань, великий обʹєм відходів, численні перевезення і так далі.
Починаючи з Олімпійських Ігор у Ліллегаммері (Норвегія, 1994 рік) у екологічному аспекті процесу підготовки змагань відбулися інтенсивні зміни. Від акценту виключно на природоохоронні дії перейшли до цілісних поглядів, що охоплюють сфери сталого розвитку: екологічні, соціальні та економічні.
За заявами китайської сторони, зимові Олімпійські Ігри в Пекіні цього року стали повністю
вуглецево-нейтральними. Всі нові локації для змагань зводилися згідно зі стандартами зеленого будівництва. Окрім облімпійських обʹєктів 2008 року, що також використовувалися, сучасні відповідали вимогам низького енергоспоживання та враховували можливість їх використання й опісля завершення Ігор.
Давайте разом розберемося, які ж екологічні проблеми залишаються в спорті? Пропоную для розгляду три популярних види спорту: футбол, теніс і біатлон. Як межнародні федерації вирішують питання, повʹязані з довкіллям і що про це думають тренери та спортсмени?
Футбол
Футбол і екологія – як вони звʹязані між собою? На думку експертів у області екології, професійний футбол справляє прямий вплив на довкілля. Є чотири теми, про які активно говорять у футбольному середовищі у звʹязку з актуальністю захисту клімату: транспорт і його шкідливі викиди в атмосферу; сміття; вода; енергозабезпечення.
Як же футбол впливає на клімат? У екологів чимало різних прикладів, але більшість із них повʹязана з викидами вуглекислого газу (СО2). Недавно агенція C02OL провела дослідження, згідно з яким у дні матчів чемпіонату Німеччини з футболу тільки при роботі транспорту, що використовувася болільниками, відбувалися викиди 7800 тонн вуглекислого газу.
Ситуацію в українському та білоруському футболі ми обговорили з головним тренером футбольного клубу «Львів» Олегом Дулубом.
– Олеже Анатолійовичу, Ви замислювалися, що спорт – це одна із найбільш токсичних для довкілля сфер життя людини?
– Парадоксально, але ні. Мені здавалося, що одна з найчистіших, – у футбол грають на свіжому повітрі. Але тепер замислився. Важливо зазначити, що здоровий спосіб життя та спорт – це протилежні речі, тому ставити в один ряд спорт, здоровий спосіб життя та екологію – це неправильно.
Олег Дулуб Фото: sport.ua
– Попередній президент УЕФА Мішель Платіні активно боровся з расизмом та гомофобією у футботі. Нинішний президент – Александер Чеферін додав до цих тем ще й екологію. Чи помітили Ви ці зміни у атмосфері футболу?
– Ні, така інформація на очі не потрапляла, та й не помітив я змін.
– Євро-2020 у футболі часто критикують через складності для футболістів. Але цей чемпіонат Європи – ще й потужна шкода для кілмату. Через перельоти гравців було згенеровано понад 400 тонн викидів. Адже перельоти футболістів склали 213 675 кілометрів. І це – не враховуючи болільників. Як Ви ставитеся до такої інформації та як вважаєте, чи можливо у сучасному футболі суттєво зменшити викиди в атмосферу через переміщення футболістів?
– Для цього потрібно грамотно працювати логістам, проводити чемпіонат не по всьому континенту. На мій погляд, щоб зменшити викиди, проводити такі чемпіонати потрібно у невеликих країнах, де стадіони знаходяться неподалік одне одного. Це зменшить логістичні ланцюжки, які й дають такі от цифри перельотів. У великих країнах спортсмени постійно переміщаються авіатранспортом. І повністю відмінити перельоти без шкоди для здоровʹя футболістів неможливо. Пересування будь-яким іншим видом транспорту завжди повільніше. Для прикладу: коли в 2017 році я працював у ФК «Карпати», переліт до Дніпра у нас зайняв лише дві години. А якби ми поїхали потягом, дорога зі Львова тривала б близько доби. Стан команди був би зовсім іншим.
Італія, наприклад, велика країна, і там, чим вищий рівень професійного футболу, тим більше уваги надається деталям. А деталі передусім – це час на відновлення. Такі нюанси включають мінімізацію ризиків щодо часу до та після матчу.
– У березні 2021 року аналітичний центр New Weather Institute опубликував доповідь «SWEAT not OIL» («Піт, а не масло»). Автори дослідили 13 видів спорту і виявили 250 спонсорських контрактів між клубами та компаніями з високовуглецевих галузей. І футбол тут на першому месті. Відомі спонсорські контакти: «Барселона» та «Qatar Airways», «Мілан» та «Fly Emirates», а головне – Ліга Чемпіонів і «Газпром» (до лютого 2022 року). Гроші – дуже важдива складова футболу, і Ви як тренер можете уявити, що в майбутньому клуби не будуть рекламувати неекологічні компанії?
– Я свого часу цікавився вченим Ніколою Теслою. Мені була цікавою людина такого складу розуму. Він говорив про ідеї ефірного середовища: електрика є скрізь – її просто потрібно забрати з оточуючого світу. Якщо це спало на думку одній людині, то не за горами час, коли й інша людина зрозуміє, як це зробити. Інше питання – розподіл коштів між транснаціональними копораціями. Їм буде завдано збитків, можуть виникнути конфлікти інтересів. Моя ж думка, що прогрес триває і ми прийдемо врешті до електротранспорту. Електромобілі набувають популярності в Європі а скоро, можливо, зʹявляться й електролітаки. Тоді виникне попит на інші транснаціональні компанії, відповідальні за електрику. Просто зміниться генеральний спонсор на футболці.
– У футболі є чудові приклади екологічних колаборацій. Для форми «Ювентуса» Adidas обʹєднав зусилля з рухом Parley for the Oceans – футбольна форма зроблена з переробленого пластику, зібраного з берегів океанів. А «Форест Грін» із четвертого дивізіону Англії взагалі вищий всяких похвал: енергія на стадіоні – тольки від сонячних батарей, полив газону – тільки дощовою водою, болільники на стадіон приїздять на велосипедах. Як Ви вважаєте, чи можуть такі ініціативи бути застосовані в українському, білоруському футболі? Ви підтримали б такі кроки?
– Це відмінні починання, особливо для маленьких міст, де дуже зручна логістика. У Західній Європі розповсюджені сонячні батареї. Та далеко ходити не потрібно: я зараз живу в готелі, дах якого покритий сонячними батареями. Ще 2017 року в цьому готелі такого не було, але чотири роки сильно змінили це місце. І в Україні, Білорусі це можливо. У Білорусі складніше, бо тамтешній чемпіонат скоро може перетворитися на змагання Мінської області. В Мінську складніше зробити так, щоб усі болільники приїздили на велосипедах. Однак ФК «Шахтар» із Солігорська – чому ні? Компактне місто, де все зручно розташовано. Місто Дзержинськ і клуб «Арсенал» – це така ж історія: маленьке місто – все для цього є.
В Україні останнім часом зʹявилося багато аграрних команд. Із позитиву – ФК «Колос» із села Ковалівка Київської області. Приїздиш туди, як у інший світ. Все зроблено, як у Західній Європі: асфальт, дороги, стадіон добре продуманий. Восени грали з ними – дуже був здивований. Якщо молодому власнику запропонувати таку ідею, думаю, він її підхопить.
– У ФК «Львів» є футболісти, які підтримують екологію? Можливо, сортують сміття, входять до еко-рухів, або – вегетаріанці? Чи думали про те, як особисто Ви можете зробити футбол біьш екологічним?
– Якби не ви, я б і не здогадувався, що ці питання у футболі взагалі піднімаються. Ми живемо неподалік Львова, тут дуже читий район, природа. Навколо ліс, і готель у лісі. Масажист наш близький до такого руху – завжди на велосипеді. Про вегетаріанців у команді не чув, думаю, їх немає… Та професійний спорт зробити повністю екологічним складно. Для мене це важке запитання.
Теніс
Великий теніс входить до десятки найдорожчих видів спорту. Це пояснюється його популярністю серед болільників. Як наслідок – величезні призові, багато реклами і …багато проблем для екології. Чи намагаються в тенісі здійснювати кроки, щоб зробити його більш eco-friendly, запитали ми у білоруської спортсменки Віри Лапко.
Довідка: Віра займає 299 рядок у світовому рейтингу; висловлювалася проти війни в Україні.
Віра Лапко. Фото: gettyimages.com by Matthew Stockman
– Віро, Ви як тенісистка, можете назвати теніс екологічним видом спорту?
– Дивлячись, що ви маєте на увазі під екологічністю. Але спробую відповісти. Загалом більше «так», аніж «ні». Під час турнірів не буває багато викидів, що забруднюють повітря. Тільки під час найбільших турнірів сезону та турнірів Великого Шлему. Приїздить справді багато болільників. Через це організовуються різноманітні фаст-фуди, працююють ресторани. Це все – відходи та сміття.
– На сайті програми ООН щодо довікілля говориться, що на одному футбольному, бейсбольному чи тенісному матчі використовується велика кількість одноразових пластикових стаканчиків – до 70 000 штук. Чи вживає WTA (жіноча тенісна асоціація) та ATP (асоціація тенісистів професіоналів) якісь кроки, щоб вирішити проблему?
– Честно, не знаю. Я думаю, що теніситсти про це навіть не в курсі. Та й WTA займається організацією турнірів для гравців, тобто в пріоритеті саме гравці та їх комфорт. Рештою – харчуванням, проживанням, установкою обладнання – займається приймаюча сторона. Мабуть, пластиком на турнірах також.
Мені відомо, що багато турнірів, зокрема Ролан Гаррос, цього року перейшли на багаторазові пляшки. Їх видавали гравцям перед початком, таким чином стимуюючи менше користуватися бутильованою водою. Повсюди були розставлені «фонтанчики» чи кулери, де люди могли набрати чисту питну воду.
– Перейдемо до суто тенісних питань. Щорічно викидається понад 100 мільйонів тенісних мʹячів. Уточню, що 20 тисяч, – це одна тонна. При цьому спортивне життя одного мʹяча складає близько двох годин. А розпад мʹяча триває до 100 років. Чи можна змінити ці цифри і зменшити відходи в тенісі?
– Навіть не знаю, що сказати… Можна було б, по-перше, всі використані мʹячі віддавати в дитячі групи, де вони можуть ними користуватися. Таким чиному подовжується їх життя. Я завжди так роблю з мʹячами, які вже стерлися і гірше летять. Далі – після дитячих груп – їх можна віддавати людям, у яких є домашні тварини. Адже вони люблять гратися з мʹячиками. А ось далі – вже тільки переробка.
– Теніс – масштабний вид спорту, в якому задіяно багато континентів, країн, величезна кількість турнірів відбувається в різних містах. Спортсменам доводиться здійснювати багато перельотів. Чи бачите Ви варіанти, як можна зменшити цю кількість?
– Дискусійне питання, адже гравців дуже багато і всі ми родом із різних країн. Міжнародні федерації намагаються проводити турніри по всьому світу, щоб у всіх гравців була можливість грати і заробляти рейтинг і гроші. Побудувати систему, щоб турніри проводилися тільки в Європі чи тільки в Америці, буде не чесно по відношенню до інших. Тому організатори обрали тактику привʹязувати турніри до Великого Шлему. Тобто перед відкритим чемпіонатом Австралії є серія турнірів у Австралії, перед Ролан Гарросом – у Європі, і так далі.
Важливо зазначити, що кожний гравець будує розклад участі в турнірах самостійно й сам вирішує, як добиратися на турніри. Я, наприклад, була на турнірах у Європі. Поїхала власним автомобілем. Не скажу, що це більш «екологічний» вид транспорту, ніж літак, але вибір переміщень невеликий.
– Ви відвідуєте велику кількість країн і змагань. У якій країні організатори з більшою турботою підходять до підготовки та проведення турнірів?
– Ніколи не звертала уваги. Тим більше, що на крупних турнірах я востаннє була на початку 2021 року. До призупинення карʹєри у 2019 рокі не помічала якогось «екологічного підходу» на змаганнях, все організується за одним принципом.
– У Вас є екологічні звички?
– Звичайно, сміття вдома намагаюся сортувати: окремо картон, пластик, скло. Я не курю (сміється). Однак, їжджу на бензиновій машині, на жаль.
Біатлон
Починаючи з 2019 року, в біатлоні та лижних перегонах хочуть заборонити використання мазей із фтором. Важливе рішення, що може змінити лижні види. Все – заради захисту природи: зʹясувалося, що після змагань фтор через сніг потрапляє у грунт і це шкодить довкіллю. Але, схоже, вирішення проблем із грунтом приведе до серйозних проблем у спорті, й саме це – основна причина, чому рішення про повну заборону відкладається вже втретє.
У біатлоні багато противників прийняття такого рішення. Основна проблема: як створити точний та адекватний спосіб перевірки лиж у нових реаліях? З цим та іншими запитаннями звертаюся до білоруски, яка виступає за Україну, – Дарʹї Блашко.
– Дарʹє, як Ви ставитеся до заборони фтору в біатлоні?
– Думаю, що заборона фтору дає привіт для порушення правил. Якщо брати загалом, то, мені здаєтся, кількість, яка використвується у біатлоні та лижних гонках – мізерно мала для того, щоб впливати на клімат.
– Кому тоді вигідні ці заборони?
– Важко сказати, але великі міжнародні компанії можуть отримати з цього величезну користь: нові розробки, закупівля командами необхідних засобів – все це гроші.
– Як вважаєте, чому рішення про заборону відкладене до листопада 2023 року?
– Не так просто зробити точні заміри кількості фтору на лижах, особливо на стадії переходу на безфторову продукцію. Лижі давно просочені цим елементом, а новий парк лиж ніхто просто так купувати для біатлоністів не буде.
Я не вірю, що перевірка лиж буде працювати справно. Але найобразливіше і несправедливе: ми, спортсмени, самі лижі не змазуємо, а відсторонювати будуть саме нас.
Дарья Блашко. Gettyimages.com by Maja Hitij
– Європейська комісія з екології у своїх звітах говорить, що свинець, який використовують для виробництва патронів, теж шкодить довкіллю. Якщо чиновники вирішать заборонити і свинець, якою буде ваша реакція?
– Не заборонять, ми мало свинцю використовуємо. Власне, так само, як і фтору. Але тут інше: компанії з виробництва патронів і зброї не дозволять убити їх велетенський бізнес. А врахуйте обладнання, створене під ці патрони! Переробити всі стрільбища світу під нові стандарти буде дуже складно. Додам, що ефективність нашого виду спорту саме в такій стрільбі. Я думаю (усміхається), до того часу, як я закінчу карʹєру, нічого не зміниться.
– Які кроки може застосувати біатлонне співтовариство, щоб зробити вид спорту більш екологічним?
– Перше, що спадає на думку, – пересісти в електромобілі.
IBU (міжнародна спілка біатлоністів) створює еко-проєкти, що поєднують екологію та спорт. Болільників закликають до активностей у залученні до спорту. За допомогою спеціальних пропозицій активності відслідковуються і болільникам нараховуються бали, а потім ці бали переводяться в кількість дерев, які висаджує організація.
Зараз IBU всіляко намагається зменшити кількість пластика,що використовується.
– Ви відвідуєте багато країн. У всіх по-різному ставляться до екологічного способу життя. У якій країні організатори проводять змагання з максимальною турботою про екологію?
– Я висловлю свою думку й відзначу Скандинавські країни: Естонію, Фінляндію та Норвегію. Ще сюди можна додати Словенію.
– Війна – це катастрофа для всіх сфер життя людини, в тім числі для екології. Зрозуміло, що в умовах бойових дій українцям ніколи займатися питаннями довкілля. І все ж, можливо, Ви чули про діючі еко-проєкти, спрямовані на ліквідацію наслідків воєнних дій? До війни Ви брали участь у еко-ініціативах? Можливо, плануєте це після вцйни?
– Дуже важко думати про щось таке. Не до цього зараз. Та я й не чула про такі ініціативи. І мені ніколи не пропонували приєднатися до таких проєктів.
І – плоггінг
Професійний спорт тривалий час не звертав уваги ні на здоровʹя спортсменів, ні на здоровʹя довкілля. Зараз світ спорту переглядає своє ставлення до екологічних питань. Однак – повільно, і багато проблем залишаються не вирішеними. Та екологи не здаються.
Для любителів спорту, здорового способу життя та фітнесу є чудова екологічна ініціатива, що з кожним роком набирає все більшої популярності, – плоггінг. Це екологічний рух, при якому біг поєднується зі збиранням сміття у спеціальні мішки. Про це говорить Вадим Славич, білорус із Франції, який займається плоггінгом і є членом бігового співтовариства Adidas Runners.
– Біг, без сумніву, зробив величезний крок щодо екології. У гірському бігові (трейлраннінг) повністю викючили пластик. Форму та екіпіровку виготовляють із перероблених матеріалів; на пунктах харчування для спортсменів немає пластику. Ну, а плоггінг – це дуже показовий варіант і дуже правильне рішення.
Плоггінг виник у Швеції у 2016 році і швидко розповсюдився різними країнами. За шість років про цю ініціативу знає вже багато людей, бо ж усі бачать кліматичні проблеми. Міські служби в усьому світі не справляються зі сміттям, тому слід організовуватися і прибирати території самим. У Ніцці ми прибираємо пляжі. Я періодично займаюся плоггінгом, але хочу ще раз підкреслити: біг зробив великий крок в екологічному напрямку.
Плоггінг поєднує в собі одночасно фізичну активність і піклування про довкілля – це добрий приклад того, як спорт може «подружити» з екологією. Зростаюча популярність таких забігів показує, що серед спортсменів, хай і не професійних, є запит на вирішення екологічних проблем.
Дмитро ЗМІЦИН
Публікація здійснена у рамках проєкту «Belarus Media HUB», що виконується за підтримки недержавної організації Інститут демократії, засобів масової інформації та культурного обміну IDEM (Берлін, Німеччина).
