Верховна Рада 3 жовтня ухвалила пенсійну реформу. Ця реформа є однією з головних вимог Міжнародного валютного фонду для отримання Україною наступного траншу. Посли країн “Великої сімки” (США, Великобританії, Канади, Франції, Італії, Німеччини та Японії) також неодноразово закликали Верховну Раду України без затримок прийняти запропоновану Кабінетом міністрів пенсійну реформу.
Нова пенсійна реформа передбачає підвищення пенсій для 9 мільйонів осіб, а також скасування оподаткування пенсій для громадян, які працюють. Всього в Україні налічується майже 12 мільйонів пенсіонерів. Ліквідовано спеціальні пенсії для держслужбовців, прокурорів, суддів та інших категорій. Виключення становлять лише військові. Бо, наприклад, середній розмір пенсійних виплат суддям становить 23,7 тис грн, а пенсії звільненим з військової служби – лише 2,77 тис. грн, тобто у 8,5 раза менше. Це несправедливо, вважають в уряді.
А як виходить на пенсію Європа, наскільки прагнуть заслуженого відпочинку європейці. Ми спробували дещо порівняти цифри:
1. Розмір пенсії
Йдеться про збільшення пенсії для теперішніх пенсіонерів, які отримають підвищення на 200-1000 грн . Загалом це відчують на собі понад 5,6 млн пенсіонерів, пенсії яких наразі розраховані на показниках середньої зарплати за 2007 рік. А з 1 січня 2018 року мінімальна пенсія становитиме 40% від мінімальної зарплати. Законопроектом змінено мінімальний розмір пенсії, який встановлено на рівні 1373 грн. ( 44 євро). З 1 жовтня для 5,6 млн пенсіонерів в Україні пенсії в середньому збільшили на 692 грн.
Середній розмір пенсії у 2017 становить 1886, 78 грн. (близько 60 євро)
Середня пенсія в Польщі – 400 євро
Великобританії -1700 євро
Франції – 970 євро
Швеції – 1185 євро
2. Пенсійний вік
МВФ наполягав на підвищенні пенсійного віку в Україні. А саме пропонували встановити його на рівні 63 років. Але відповідно до ухваленого законопроекту, пенсійний вік залишається 60 років і підвищуватися не буде. Однак, змінюються вимоги до стажу роботи, тобто того періоду, за який працівник або його роботодавець сплачували страхові внески до Пенсійного фонду. Мінімальний розмір пенсії за віком буде нараховуватися за наявності страхового стажу в чоловіків — 35 років, у жінок — 30 років. Зараз пенсійний вік для чоловіків в Україні становить 60 років. Для жінок — 57 років і шість місяців. Слід додати, що пенсійний вік в Україні є одним з найнижчих в Європі.
Польща: пенсійний вік для чоловіків – 65 років, а для жінок – 60 років.
Великобританія: Чоловіки й жінки виходять на пенсію в 65 років і 62 років відповідно. Проте до кінця 2020-го всі британці працюватимуть до свого 66-річчя.
Франція: 61,2 роки як для чоловіків, так і для жінок. Планується збільшення до 63 років.
Швеція: Вік виходу на пенсію – 65 років.
Італія: пенсійний вік – 65 років для чоловіків і 62 роки — для жінок. Вік виходу на пенсію для останніх поступово зростатиме до 65 років до 2026 року.
Нідерланди: Усі голландці виходять на пенсію в 65,5 років, але, згідно з урядовою постановою, до 2025 року пенсійний вік у країні буде збільшено на два роки.
3. Необхідний стаж для виходу на пенсію
Зараз в Україні для виходу на пенсію достатньо мати стаж 15 років. Проте з 2018 року цей показник зросте автоматично до 25 років. А протягом терміну впровадження реформи – аж до 35 років. Тож, наразі пенсійний вік залишається на рівні 60 років для людей, які матимуть страховий стаж 25 років.
Однак з 2023 року отримувати пенсію можуть лише ті, чий офіційний робочий стаж становитиме не менше 30 років. А з 2028 року – не менше 35 років. Як зауважують у Міністерстві соціальної політики, вимогу стажу в 25 років зможуть виконати 85% українців. Але в 2028-му 35 років стажу матимуть тільки 55% 60-річних. Решті доведеться чекати пенсії до 63-65 років. Для визначення права на пенсію за віком до страхового стажу будуть зараховуватися: ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування; проходження військової служби до 31 грудня 2017 включно; перебування у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами з першого січня 2004 року по 30 червня 2013 року включно; перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку з січня 2004 року до моменту введення сплати страхових внесків жінками, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; навчання в вищих навчальних закладах за денною формою навчання на умовах державного замовлення, а також навчання в аспірантурі і докторантурі з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2017 включно.
Польща: мінімум 20 років стажу чоловікам і 15 років – жінкам.
4. Оподаткування пенсій
Оподаткування пенсій у розмірі 15% для працюючих пенсіонерів скасовано. Відтепер вони зможуть одночасно отримувати і зарплату, і пенсію в повному обсязі. Працювати на пенсії буде навіть вигідно – адже таким чином можна збільшити свій страховий стаж. Наприклад, пенсіонеру виповнилося 60 років, він має необхідний стаж, але продовжує працювати – то отримає від держави щомісяця ще плюс 0,5% від нарахованої пенсії за кожен додатковий місяць (або 6% за рік). Але лише за перші 5 років.
Польща – 0,3 %
Великобританія -0,3%
Франція – 0,3%
Швеція – 0,2%
«Мінуси» пенсійної реформи:
– Законопроект передбачає відміну спеціальних пенсій (за вислугу років) для працівників освіти, охорони здоров’я, журналістів, колишніх чиновників, суддів, прокурорів тощо. Єдиними, для кого пільги не скасують, будуть військовослужбовці.
– Що буде з людьми, які працюють неофіційно? Громадяни України, які працювали без офіційного працевлаштування, стикаються з проблемою фактичної відсутності страхового стажу при спробі оформити пенсію. Така система діє з 2004 року, коли була введена персоніфікована система обліку стажу.
– Чи отримають пенсію працюючі за кордоном українці? Закордонні заробітчани також ризикують залишитися без пенсії, а лише на мінімальну соціальну допомогу від держави по досягненню 65 років. Якщо договору з іноземною державою в України немає, то закордонний стаж не буде враховуватися при нарахуванні пенсії в Україні. Наразі таких договорів в України із зарубіжними країнами практично немає.
Погляд експертів
Миколи Шамбіра, заступника міністра соціальної політики на зустрічі із журналістами зауважив: дві третини українських пенсіонерів перебувають за межею бідності, отримуючи пенсію нижче прожиткового мінімуму. Яка ситуація була до пенсійної реформи? Середня пенсія, за словами заступника міністра, становила лише 28% середньої зарплати по країні (до речі, сама середня зарплата січні-червні цього року за інформацією міністерства становила близько 6638 грн. на місяць). Розмір середньої пенсії станом на 1 липня – 1887 грн. на місяць. При цьому мінімальний розмір пенсії за віком – 1312 грн., а розмір максимальної – 10740 грн. Загалом у країні маємо майже 12 мільйонів пенсіонерів, 8 мільйонів з них (67%) отримують «мінімалку» – 1312 гривень (із травня 2017 року).
Виходить так, що десять працюючих утримують дев’ять пенсіонерів.
На сьогодні в Україні нараховується близько 26 мільйонів громадян віком від 16 до 60 років, страхові пенсійні внески на постійній основі сплачують лише 10,5 мільйона осіб, ще за 1,5 мільйона внески сплачує держава. Отже, тільки за 75% зайнятого населення роботодавці та держава сплачують внески, 25% працездатного населення взагалі не сплачує єдиний соціальний внесок (ЄСВ) – вони працюють у тіньовій економіці. Тож одне із завдань ПФ – легалізувати заробітні плати й робочі місця, посилити мотивацію сплачувати внески. Зменшення розміру ЄСВ з 33,6 до 22% значною мірою вплинуло на фінансову стабільність Пенсійного фонду України. До речі, із загального тарифу ЄСВ (22%) до Пенсійного фонду фактично надходить лише 85,6%. Тобто, фактичний розмір внеску до пенсійної системи складає 18,84%, що є недостатнім для фінансування в повній мірі виплати пенсій. Тому дефіцит коштів покриває державний бюджет.
Ще один із напрямків пенсійної реформи – запровадження принципів соціальної справедливості: нарахування пенсійних виплат у залежності від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати. Як зауважує Микола Шамбір, до реформи пенсії призначалися більш ніж 20-ма законами, які визначають різні «спеціальні» пенсії (держслужбовцям, науковцям, прокурорам, суддям, депутатам, журналістам, учителям та іншим). Певні категорії пенсіонерів користувалися привілеями, зокрема, правом виходу на пенсію значно раніше встановленого для звичайних громадян пенсійного віку. Це створювало великий фінансовий тиск на Пенсійний фонд України.
Микола Шамбір наголосив, що розробники ставили на меті створення справедливої системи пенсійного страхування. Йдеться про диференціацію розмірів пенсій залежно від отриманого заробітку та страхового стажу.
Інфографіка Ярини ДЕНИСЮК, Ужгородський прес-клуб
Матеріал підготовано в рамках проекту «Просування реформ в регіони» Програма Європейського Союзу «Підтримка громадянського суспільства в Україні».
