В Ужгородському прес-клубі відбулося засідання, головна тема — виконання Україною Угоди про Асоціацію з ЄС». Йшлося про реформування різних галузей згідно із змінами у законодавстві, новації у діяльності як органів влади, так і бізнесу, інших установ, які є вимогою Угоди про Асоціацію.
Експерти обговорили ситуацію у різних сферах (екологічній, економічній, освітній, адміністративні тощо) які Україна зобов’язалася реформувати і внести зміни до законодавства, а також наблизитися до європейських норм.
Оксана Станкевич-Волосянчук, РМЕО «Екосфера» розповіла, що стосовно природоохоронного законодавства, мова йде про зміни у 8-секторах, зокрема, управління довкіллям, інтегрування екологічної політики в інші галузеві політики. « Якщо ми хочемо бути частиною ЄС, мова йде про стратегічну екологічну оцінку, яка передбачає оцінку містобудівної документації на етапі планування схем планування області, району, генпланів. Цей закон поки не прийнятий. Інший документ- Закон про оцінку впливу на довкілля, на щастя прийнятий минулого року і вступив у силу у грудні 2017 року. Це перший крок до того, що ми очікували. Зараз будь-які проекти, які розпочинаються, повинні проходити оцінку впливу на довкілля,- каже Оксана Станкевич-Волосянчук. – Зміни у законодавстві стосуються і атмосферного повітря, поводження з відходами, водних ресурсів, якості води, охорони біорізноманіття, генномодифікованих організмів. Є зрушення у двох секторах. По-перше, в управлінні водними ресурсами. У Водний кодекс були внесені зміни, в основу управління ресурсами ставиться у першу чергу басейновий принцип. Зараз ставиться про те, якою буде якість води. Якість води є основоположним в управлінні водними ресурсами. Зараз будуть оцінювати за 5 класами, як у Європі: відмінна, добра, задовільна, погана, дуже погана». По-друге, за словами Оксани Станкевич-Волосянчук, створено Смагардову мережу, це визначення об’єктів, які представляють природню цінність, і таких об’єктів більшатиме. В Європі діє мережа Натура 2000, яка регулюється двома директивами, поза межами країн ЄС ця мережа називається Смарагдова.
Любов Когуч, заступник директора департаменту-начальник управління туризму і курортів ДЕРТ Закарпатської ОДА зазначила, що за підсумками 2017 року у сфері економічного розвитку регіону спостерігається позитивне сальдо: експорт перевищує імпорт, як по категорії товарів, так і послуг. «Експортуємо у Німеччину, Австрію, Угорщину, Нідерланди. Переважно це продукція машинобудівної промисловості, а також харчові продукти, деревина і вироби з деревини, продукти рослинництва. Область бере участь у міжнародних туристичних виставках, інвестиційних форумах, виставках-ярмарках, де презентує свій потенціал міжнародним партнерам»,- додала Любов Гогуч.
Угодою про Асоціацію, протоколом 3 передбачено участь у європейських програмах. Про це детальніше розповіла Таїсія Симочко, керівник НКП РП ЄС з досліджень та інновацій «Горизонт 2020» при УжНУ: «Горизонт 2020 є найбільшою такою програмою. Україна підписала угоду про асоціацію до цієї програми. Якщо раніше Україна могла брати участь на правах гостя, то зараз ми практично у всіх інструментах, прикладах проектів маємо такі ж права, які ж організації з країн-членів ЄС. Усі фінансові інструменти є популярним для малого і середнього бізнесу, які можуть отримувати від 500 тис. євро до 2,5 млн. євро. Відриті тематики за всіма життєво важливими напрямами. Програма має складну структуру і працює за такими напрямами: передова наука, індустрія і соціальні виклики. Наш пункт працює за двома соціальними викликами: харчова безпека і здоров’я. Маємо на всю Україну понад 70 проектів, в яких Україні є партнером. Один проект є і в Закарпатті, виграний фізиками УжНУ. Загалом в області будемо мати два проекти, які реалізуються за програмою Горизонт 2020. Конкуренція уже висока, це часто відлякує основних гравців. Мінімальними вимогами є співпраця мінімум 3 організацій з 3 країн. Україна досить юний гравець, загалом українські організації утримують рівень успішності на 9%, по ЄС цей показник– до 15%».
Олександр Пересоляк, член Ради громадського контролю при НАБУ проаналізував напрямок, який стосується зменшення корупційних ризиків, зокрема, в секторі держуправління. Йдеться передусім про системну реформу тендерного процесу в електронних публічних та державних закупівлях в Україні – ProZorro.
«ProZorro розпочав історію з Ужгорода у 2015 році за ініціативи Демальянсу. На той час закон про державні закупівлі на надвеликі суми, що не впливало на корупційні ризики. Ужгородська міська рада прийняла рішення здійснювати електронні закупівлі через ProZorro e 2016 р, з березня рішення почало виконуватися. Цьому сприяло і прийняття нового закону про публічні закупівлі, згідно з яким органи місцевого самоврядування зобов’язані використовувати електронні майданчики для закупівель (роботи і послуги на понад 1,5 млн., товари –понад 200 тис. грн.) Але навіть звіт за закуплені товари понад 50 тис. грн повинен бути опублікованим у системі ProZorro, – пояснив Олександр Пересоляк. Такий підхід певним чином зменшує корупційні ризики, через оприлюднення інформації. Зараз закупівлі так здійснюються не тільки у публічному секторі, закуповують майно банків, наприклад. Будь-який мешканець може придбати майно через торги, які проводяться, система розширилася і на приватний сектор».
Олександр Пересоляк озвучив також цифри, на які суми закуповувалися держструктури та органи місцевого самоврядування. «За 2017 рік Закарпатська ОДА закупила через систему ProZorro на 1 млрд. 449 млн. грн, Ужгородська міська рада на 482 млн.грн. Мукачівська міська рада на 454 млн. грн. Але є таке поняття як конкурентні закупівлі, то Закарпатська ОДА провела всього 50% таких закупівель, Ужгородська міська рада – на 277 млн.грн, що теж складає 50%. Найменше конкурентних закупівель здійснила Мукачівська міська рада на 168 млн.грн (30%)», – прокоментував експерт.
Захід проведено у рамках проекту «Просування реформ в регіони» Програми Європейського Союзу «Підтримка громадянського суспільства в Україні».
Угода про асоціацію з Європейським Союзом — договір між Європейським Союзом (ЄС) та державою — не членом ЄС, що створює рамки для співпраці між ними. До областей співпраці зазвичай належать розвиток політичних, торговельних, соціальних, культурних зв’язків та зміцнення безпеки. Підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС відбувалося в два етапи. 21 березня 2014 року було підписано політичну частину Угоди та Заключний акт саміту. Зокрема, преамбулу, статтю 1, розділи І «Загальні принципи», ІІ «Політичний діалог та реформи, політична асоціація, співробітництво та конвергенція у сфері зовнішньої та безпекової політики» і VII «Інституційні, загальні та прикінцеві положення» Угоди. 27 червня 2014 року було підписано економічну частину Угоди – розділи III «Юстиція, свобода та безпека», IV «Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею», V «Економічне та галузеве співробітництво» та VI «Фінансове співробітництво та положення щодо боротьби із шахрайством».
