Минулого року в Національній поліції було створено Департамент захисту інтересів суспільства і держави (ДЗІСД). Наразі відповідні сектори створено і в обласних управліннях поліції. Одним з напрямків їхньої роботи є захист прав журналістів і протидія злочинам, пов’язаним із перешкоджанням їх законній професійній діяльності.
З моменту утворення Департаменту виникали запитання щодо того, чим саме він займатиметься. Адже «захист інтересів суспільства і держави» – дуже широке і розмите формулювання. До того ж положення новоутвореної структури правоохоронці не розкривали, мотивуючи тим, що інформація про структуру, кількісний склад, функції і повноваження ДЗІСД є службовою, а відтак, є інформацією з обмеженим доступом.
Нині на сайті Нацполіції вказані основні завдання та функції ДЗІСД. Спектр є дуже широким – від «Запобігання організації масових заворушень» і «Протидії створенню та діяльності не передбачених законом воєнізованих чи збройних формувань» до «Попередження, виявлення та припинення правопорушень проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина». Із одинадцяти пунктів, що описують функції департаменту, один стосується і представників медіа: «Запобігання злочинам проти безпеки та незалежної діяльності журналістів».
На думку експерта «Центру політико-правових реформ» Євгена Крапивіна, який спеціалізується на кримінальній юстиції, частина функцій нового департаменту Нацполіції дублює функціонал Департаменту захисту національної державності СБУ (департамент «Т»). Як пояснив Крапивін, таке дублювання можливе, однак виникає питання в доцільності створення нової структури. «Чи треба нам два департаменти приблизно однакового функціонування? Особливо враховуючи, що половину з цих злочинів поліція не розслідує. Це підслідність СБУ», — зауважив експерт.
Свого часу «Слідство.Інфо» зверталося з цього приводу за коментарем до начальника департаменту оперативної підтримки Національної поліції Олега Козловського, котрий координує діяльність новоствореного підрозділу. У відповіді він зазначив, що дублювання функцій відомств немає. І додав, що працюватиме новостворений департамент відкрито, заздалегідь попереджаючи громадян про будь-які слідчі дії щодо них. У цьому, відповідно до пояснення Козловського, головна відмінність між двома органами.
Відкритість – це те, на що сподіваються і представники медіа. Під час робочої зустрічі регіонального представника Інституту масової інформації в Сумській області Олексія Захарченка з керівником сектору захисту інтересів суспільства і держави Головного управління Нацполіції в Сумській області Олександром Шамонею останній наголосив, що новостворений сектор завжди готовий до взаємодії з журналістами.
Ситуація з порушенням прав журналістів на Сумщині, порівняно з іншими регіонами, є спокійною. За 2020 рік в області було порушено три кримінальні провадження, які стосувалися сфери медіа. Два з них – щодо випадків перешкоджання законній професійній діяльності журналістів (стаття 171 Кримінального кодексу України). Ще минулого року одне з них було передане за підслідністю до Державного бюро розслідувань, друге після проведення комплексу необхідних слідчих дій було закрите.
Єдина справа, яка розслідувалася Нацполіцією Сумської області на початок 2021 року, стосувалася телефонних погроз сумській журналістці Олені Адаменко. Але наразі це провадження скерували до іншого регіону, за місцем проживання особи, яка вчиняла погрози.
У випадку ж виникнення нових правопорушень стосовно представників засобів масової інформації, можна повідомляти про це безпосередньо на електронну адресу Департаменту захисту інтересів суспільства і держави Національної поліції України dzisd_media@police.gov.ua. Звернення, направлені на цю адресу, надходять до департаменту поліції, який оперативно супроводжує кримінальні провадження, розпочаті за фактами правопорушень, скоєними проти журналістів. При цьому зберігається конфіденційність інформації та посилюється контроль за розглядом подібних звернень, пояснив Олександр Шамоня.
Зі свого боку Інститут масової інформації також готовий надавати будь-яку допомогу поліції. Зокрема, щодо питання офіційного статусу журналіста. Адже, з одного боку, в регіоні є немало осіб з посвідченнями журналіста, які не ведуть професійної діяльності в цій сфері. З іншого – дуже багато представників онлайн-медіа не мають офіційного статусу журналіста, хоча фактично ними є.
Олексій Захарченко, регіональний представник Інституту масової інформації в Сумській області
Матеріал підготовлено в межах проекту «Мережа медіаспостерігачів», який виконує ІМІ за підтримки Freedom House
