Свого часу одним із головних пріоритетів упровадження нової державної регіональної політики в Україні було визначено створення та ефективне функціонування у кожному регіоні Агенції регіонального розвитку (АРР) . Зокрема, на Сумщині така структура почала свою роботу у серпні 2022 року. Вона є координатором між різноманітними державними інституціями, закордонними партнерами, бізнесом громадськими організаціями та громадами, вектор діяльності яких спрямований на розвиток регіону. А оскільки зараз він опинився у вирі війни, то саме нинішні буремні події й визначила тему нашої розмови з директором Агенції регіонального розвитку у Сумській області Григорієм Стариковим.
-Пане Григорію, для чого, власне, в Україні почалися створюватися такі Агенції, у чому їх специфіка?
– Міністерство розвитку громад та територій України розглядає Агенції як партнерів у реалізації на регіональному та місцевому рівнях нових підходів до забезпечення сталого соціально-економічного розвитку регіонів і громад, упровадження трирівневої системи стратегічного планування регіонального розвитку, активізації інвестиційного, експортного та підприємницького потенціалу територій, а також реалізації проектів, спрямованих на зміцнення економічної бази територій та створення сприятливих умов для комфортного проживання, самореалізації та розвитку громадян.
Або, якщо простіше, Агенція регіонального розвитку – це проєктний офіс для розвитку регіону. Вона може вільно співробітничати з обласною владою, територіальними громадами, бізнесом, громадським сектором, навчальними закладами. Відкрита для співпраці з усіма, чия діяльність спрямована на розвиток Сумської області.
Вже те, що її співзасновниками виступили Сумська обласна військова адміністрація, Сумська обласна рада, Торгово-промислова палата та 3 університети (СумДУ, СНАУ, СДПУ ім. А.С.Макаренка), обумовлює особливе місце АРР у забезпеченні регіонального та місцевого розвитку. При цьому Агенція, і це варто підкреслити, не є бюджетною установою чи державним органом.
-Коли ми говоримо про регіональний розвиток, перш за все згадуємо децентралізацію. Скажіть, наскільки успішними виявилися результати цього процесу в контексті триваючої в Україні вже понад два роки війни?
-Є всі підстави стверджувати, і про це говорять фахівці, що децентралізація стала найбільш масштабною й успішною реформою з часу відновлення української державності 1991 року.
Під час проведення реформи Україна врахувала досвід скандинавських країн, а також країн Балтії, Польщі та Франції. У нас децентралізація відбувалася значно швидше: всього за кілька років Україна стала однією з найбільш децентралізованих країн у Європі, особливо щодо розподілу фінансів.
Між тим, пригадаймо, все могло піти іншим шляхом. Наприклад, війна на Донбасі могла спричинити «парад» так званих «народних республік», а також створити для світу димову завісу «громадянського конфлікту».
Нагадаю, що наступною після «днр/лнр» було заплановано створення «сумської народної республіки», для якої навіть розробили примітивну символіку. Таке вже використовували більшовики 1918 року, коли намагалися завоювати Україну. Для цього тоді створили кілька таких самих маріонеткових республік на кшталт харківської, донецько-криворізької, одеської та інші.
На цей виклик Україна відповіла асиметрично: реформою місцевого самоврядування та зміцненням державних інституцій і боротьбою з корупцією. Тобто спробою перейти від багаторічної імітації реформ до їх реального впровадження. ЄС не потрібні бідні країни. Проте Україна важлива для Європи не тільки з огляду на чинник безпеки, а й тому, що ми великий, майже 40-мільйонний ринок робочої сили та збуту товарів.
Під час децентралізації України фокус уваги змістився з війни та корупції на потенціал регіонів і громад. Сепаратистські настрої зійшли нанівець і «народні республіки» були локалізовані та не вийшли за межі «днр/лнр».
Це такий невеличкий історичний екскурс в недалеке минуле для розуміння важливості проведеної реформи. Бо війна показала здатність громад до самоорганізації, самозахисту, маємо численні приклади, коли мешканці населених пунктів, не чекаючи як було раніше команду згори, самі приймали важливі для збереження життя і здоров’я людей рішення.
Що стосується Агенцій регіонального розвитку, то після повномасштабного вторгнення до їх визначених законодавством повноважень (а це розробка стратегії та моніторинг її виконання, розробка проектів регіонального розвитку, залучення і впровадження проектів міжнародної технічної допомоги) додалася розробка планів відновлення, і не виключено, що їх перелік ще розширюватиметься.
-Тобто, можемо говорити про перехід агенцій, так би мовити, на «військові рейки»…
Ну, можна й так сказати. В умовах воєнного стану перед агенціями постали нові виклики щодо вирішення нагальних економічних і соціальних питань регіонів і громад.
Йдеться, зокрема, про надання гуманітарної та іншої допомоги (в тому числі сприяння волонтерській діяльності) цивільному населенню та внутрішньо переміщеним особам; підтримку підприємництва, а також сприяння релокації виробничих потужностей підприємств на безпечні території; залучення інвестиційних ресурсів, міжнародної технічної допомоги, грантових проєктів для подолання наслідків військової агресії рф.
Відповідно АРР позиціює себе як майданчик для об’єднання зусиль місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, організацій місцевого бізнесу, громадських організації, наукових та навчальних закладів регіону для пошуку рішень щодо стратегічних та нагальних питань розвитку регіонів і громад у нинішніх реаліях.
Більшість проєктів, реалізованих нашою Агенцією у 2023 році, прямо або опесередковано направлені на відбудову та захист від агресії російської федерації.
Так, нами скоординовано та підготовлено матеріали для подальшої оцінки та виготовлення проєктно-кошторисної документації за рахунок підтримки Уряду Великої Британії для комунальних об’єктів Великописарівської та Боромлянської територіальних громад, пошкоджених внаслідок бойових дій.
Завдяки допомозі Львівського оборонного кластеру медичні працівники, що працюють у прикордонній зоні (Білопільська, Великописарівська, Краснопільська, Новослобідська та Хотінська територіальні громади) забезпечені спеціалізованими протиосколочними бронежилетами.
Організовано підтримку населення прикордоння засобами особистої гігієни та санітарними товарами, наданими в рамках гуманітарної допомоги БФ «ЮЕЙМ». Завдяки оперативній комунікації з Фондом Федора Шпиги організовано доставку будівельних матеріалів для постраждалих садиб Краснопільської та Хотінської громад.
Здійснюється постійна комунікація та обмін інформацією про оперативне становище прикордонних громад з благодійними фондами «Право на захист», «Рокада», обласним осередком Червоного Хреста щодо надання швидкої адресної допомоги населенню, що постійно потерпає від ворожих обстрілів з боку кордону.
-Навіть за найскромнішими підрахунками завдані війною збитки на Сумщині оцінюються десятками мільярдів гривень. Який внесок робить Агенція у пошук необхідних для відбудови коштів?
– Як я казав раніше, наша Агенція функціонує як проєктний офіс для зацікавлених територіальних громад та громадських організацій. На постійній основі триває співпраця з партнерськими громадами щодо підготовки та супроводу проєктів відновлення та розвитку, у тому числі грантових.
Так, за 2023 рік було підготовлено чи відкориговано 52 грантові заявки, подані для отримання міжнародної проєктної підтримки, з них 17% отримали схвалення від грантодавців, в числі яких значаться Cedos, USAID, 100% Рівне життя, МК «Баєр», CIPE Ukraine, NGO «CrimeaSOS» та інші.
Також громади залучено до участі у «швидких» проєктах підтримки з боку основних донорів області, таких як UNDP Ukraine, USAID, Chemonics International Inc, DRC, NGO «CrimeaSOS», MDM Greece, Фонд Федора Шпиги, БФ «ЮЕЙМ» та інших, завдяки чому отримано матеріальну допомогу для покращення життєдіяльності громад та їх мешканців.
Загалом грошовий еквівалент матеріальної та фінансової підтримки регіону у
2023 році за рахунок проєктів Агенції становить понад 33 мільйони гривень.
З цієї суми, зокрема, 12,4 млн. гривень були спрямовані на розбудову системи охорони здоров’я та відновлення медичних закладів, що постраждали внаслідок війни (Великописарівська, Білопільська, Кролевецька, Конотопська територіальні громади, заклади охорони здоров’я обласного рівня) Ще 3,3 млн. гривень пішло на відбудову у 7 прикордонних громадах пошкоджених комунальних об’єктів та житла та облаштування укриттів.
Зробила Агенція свій внесок також у підвищення рівня енергетичної незалежності та безпеки життєдіяльності за рахунок придбання портативних джерел живлення, комплектуючих для тепломереж; засобів захисту та транспорт для бригад швидкого реагування, що працюють в прикордонній зоні (4,3 млн. гривень).
А ще доєдналася залученою матеріальною та фінансовою допомогою до створення соціального простору та підвищення якості надання соціальних послуг шляхом закупівлі спеціалізованих автомобілів, технічної підтримки ЦНАП, модернізації культурно-дозвільних осередків у зони вільного спілкування, організації дозвілля для дітей та молоді у 8 територіальних громадах (11 млн. гривень), сприяла розвитку людського капіталу, створенню можливостей для навчання та пошуку партнерів, дослідженню ринку праці, адаптації кваліфікаційних здібностей шукачів роботи під потреби ринку, обміну досвідом з муніципалітетами країн-партнерів (1,8 млн. гривень)
Крім цього, Агенція здійснює комунікацію між прикордонними громадами області та донорами, що висловили намір їх підтримати, у тому числі забезпечує супровід їхніх представників до цих громад.
Це при тому, що ми продовжуємо, хоч і в умовах воєнного часу, водночас виконувати і свою позавоєнну роботу. Наші спеціалісти беруть участь у розробленні проєктів регіонального плану відновлення та розвитку, стратегій і планів розвитку та відновлення територіальних громад, комунікують з інвесторами, тримають у полі зору розвиток підприємництва, експорту продукції підприємствами регіону, активують заходи у сфері сприяння європейській та євроатлантичній інтеграції України, проводять форуми, конференції, навчальні та тренінгові заходи, надають консультації.
-Повертаючись до децентралізації, хотілося б почути вашу думку щодо корупційних історій, де фігурують керівники громад. Якось так виходить, що передача більше прав «низам» на місця і більше грошей у їхнє розпорядження окремих посадовців до самодисципліни не спонукає, а, навпаки, пробуджує «апетит» до наживи. І це під час війни…
-Коли ми говоримо про адміністративно-територіальну реформу, треба усвідомлювати, що, крім місцевої влади, відповідальність за розвиток громади мають взяти на себе і її жителі.
Чи не спиняємо ми розвитку громади та країни, коли працюємо в тіні або ФОПом, який не оформлює найманих працівників? Чи коли не сплачуємо за проїзд у громадському транспорті, демонстративно кидаємо недопалок повз смітник, не бажаємо розбиратися в політичному житті й не ходимо на вибори? Тут можна ще довго продовжувати, але варто усвідомити, що в цих ситуаціях стаємо співучасниками занепаду громади.
Тому коли міський голова на початку року хоче собі збільшити премію на всі наступні місяці або на пішохідній вулиці автомобіль збиває людину, то це не несподіванка, а, можливо, заслужена закономірність. Просто історія має значення. Наш спадок робить нас такими, якими ми є, але від нас залежить, якими ми станемо і який спадок передамо нащадкам. І війна цю закономірність просто підсвічує…
Сергій Ханін, журналіст,
у співавторстві з Юрієм Горбанем
Ми створили цей матеріал як учасник Мережі «Вікно Відновлення». Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win.
