Гендерний моніторинг публікацій гіперлокальних друкованих та інтернет-видань Сумської області триває.
З 1 по 12 квітня 2024 року було проаналізовано 644 матеріали у 10 виданнях гіперлокального рівня Сумщини. Зокрема, у 6 онлайн-медіа («Глухів.City», «Голос Конотопа», «Охтирка онлайн», «Ромни 24»; «Шостка.INFO» та «05453.com.ua – Cайт Кролевця») проаналізовано 544 матеріали, а в друкованих – («Ворскла», «Глухівщина», «Наш край», «Перемога») – 100.
Тема війни
Значну частину контенту видань – 42 – 49% – складають матеріали, що так чи інакше пов’язані з війною. В обох типах ЗМІ є матеріали, що розповідають про оборонців, які захищають Україну, а також про воїнів, які загинули, боронячи свою землю. У онлайн виданнях, крім того, публікуються зведення від обласної військової адміністрації, що стосуються обстрілів за добу. Ці типи повідомлень зазвичай короткі і не містять посилань на експертів/експерток, а подаються, як інформація ОВА чи ОК «Північ».
Контент видань продовжує розширюватись і наповнюватись матеріалами, які на певний період від початку війни зникали. Зокрема, йдеться про матеріали, що стосуються дозвілля, участі учнів музичних шкіл у різноманітних конкурсах, участі представників місцевих будинків культури у мистецьких заходах, спортивних змагань.
Друковані ЗМІ продовжують розповідати про людей, які в тилу роблять свій вклад у перемогу, про облаштування побуту переселенців, про бійців, які нині захищають країну.
Домінування чоловіків і як експертів, і героїв публікацій все ще є стабільним. Втім, за нинішніх умов це здається логічним, адже основна тема публікацій війна і її наслідки і коментують її керівники області, району, а вони переважно чоловіки.
Інтернет-видання
Сумські онлайн-медіа продовжують частіше залучати до експертних коментарів жінок. Порівняно з лютим, коли було зафіксовано по 33% експерток і героїнь, у квітні маємо 39% експерток і 50% героїнь. Найчастіше жінок залучали коментувати теми, пов’язані з освітою та волонтерством – по 73%, медициною – 65%, дозвіллям 56%). Традиційно найменший відсоток експерток та героїнь у матеріалах, що стосуються політики/влади, економіки/бізнесу та війни. І несподівано – у матеріалах, що стосуються культури. Хоча зазвичай жінки у таких матеріалах якщо і не переважали, то були представлені на рівні з чоловіками.
У інтернет-виданнях 42% матеріалів стосувались теми війни. До їх коментування залучались жінки як експертки – 41% (29% у лютому) найчастіше у матеріалах, що стосувались розповідей про воїнів-героїв, спогадів про загиблих. А як героїні згадувались на рівні 30% (27%у лютому)
В інтернет-виданні «Глухів.City» кількість експерток склала 62% (64% у лютому). Видання суттєво додало героїнь – 36% (24% у лютому). Жінки долучалися до коментування всіх основних тем, і навіть переважали, крім тем пов’язаних з владою, культурою та криміналом. 39% матеріалів стосувались війни.
Видання відмовилось від використання маскулінітивів, втім навіть тут проскочив один (і той запозичений швидше за все із прес-реліза) – керівник Оксана Власенко. Та все ж на 96% тут послуговуються фемінітивами: завідувачка; неонатологиня; психологиня; лікарка;педагогиня-організаторка; волонтерка; реабілітологиня;
Індекс гендерної чутливості видання – 65%. І це знову кращий показник серед сумських медіа, і один із найвищих – серед видань усіх областей України, які підлягали моніторингу.
У матеріалах сайту «Голос Конотопа» жінки-експертки складали 33% (25% у лютому), героїнь – 53% (41% у лютому). Вони частіше коментували теми що стосуються соціальної політики, криміналу, дозвілля. Найчастіше жінок долучили до коментування у матеріалах на соціальну, освітню та медичну тематики. Матеріали що стосуються війни склали 33%.
Видання в означенні професійної приналежності жінок на 20% використовує фемінітиви: лекторка – викладачка; юннатка директорка; тренерка; гравчиня.
Серед маскулінітивів у виданні, як і у лютому, найчастіше вживається «викладач» і поряд жіноче ім’я. Цього разу був рекорд – в одному матеріалі було вжито 108 разів маскулінітив «викладач» і 22 – «концермейстер. Це не журналістський матеріал, а прес-реліз чи навіть суддівські замітки результатів одного з конкурсів, де брали участь учні музичних шкіл області. Хоча з утворенням фемінітива – викладачка, здається, не може бути складнощів. Саме цей один матеріал і призвів до переваги маскулінітивів.
Сайт «Охтирка online» цього разу був єдиним виданням, яке взагалі не залучало жінок у як експерток у своїх матеріалах. Для порівняння в лютому експерток було 50%. І героїнь зафіксовано теж менше порівняно з лютим (31%.) – 26%. Це пов’язано з тим, що видання подає короткі матеріали, фокусуючись на факті, не вдаючись до коментарів. 59% матеріалів стосувались війни (37% у лютому) – і це теж один із факторів відсутності експерток, адже матеріали про війну зазвичай подаються від обласної військової адміністрації.
Фемінітиви (поліцейська; інспекторка; завідувачка; лікарка) і маскулінітиви (керівник Дарина Сопітько; викладач Охтирської ДХШ ім. Т. Г. Шевченка Яніна Тищенко; лікар-педіатр Вавенко Ірина) видання використовує порівну – 50%.
Сайт «Ромни 24» у квітні суттєво додав експерток до коментування тем – 36%, у лютому їх було тільки 5%, а стосовно героїнь – стабільність 24%. Жінки частіше коментували теми, що стосуються освіти, медицини, екології.
У виданні за моніторинговий період було 34% матеріалів, що стосуються війни.
У матеріалах сайту у квітні зафіксоване збільшення частоти використання фемінітивів. Їх було 63 % (47% у лютому) – директорка департаменту; представниця Малої академії наук та координаторка; міністерка соціальної політики України; заступниця голови ОВА
Серед маскулінітивів – начальник відділу освіти Ірина Івницька; депутати Роменської міської ради Тетяна Юрченко, Лілія Городецька; вчитель української мови та літератури Ольга Телевна; перший віцепрем’єр-міністр України — Міністр економіки України Юлія Свириденко; керівник закладу Тетяна Головко.
Сайт «Шостка.INFO» хоч і збільшив присутність жінок у контенті у квітні, все ж частіше залучає до коментування чоловіків-експертів. Жінки, як експертки коментували теми у 40% матеріалів (36% у лютому), найчастіше – пов’язані з волонтерством, екологією, дозвіллям. Жінки як героїні склали 47% (34% у лютому) – найбільше у матеріалах на теми освіти, культури, медицини.
Тема війни присутня у 40% матеріалів від загальної кількості проаналізованих.
У виданні переважають фемінітиви – 57% – керівниця колективу; очільниця ГО ; Міністерка соціальної політики; директорка майстриня; координаторка волонтерського центру .
Серед маскулінітивів: начальник управління освіти Наталія Сергейко; керівник «Любистку» Тетяна Стегайло; викладач – Ольга Гребенник.
У випадку означення професійної приналежності одне слово вжите як маскулінітив інше – фемінітив – волонтер-психологиня Анна Прокопенко. Хоча слово «волонтерка» вже не є якимось незвичним, його видання використовують.
Трапляються одні й ті ж слова, що подають як у чоловічому, так і у жіночому роді стосовно жінок, як то керівниця/керівник. Все ж стара звичка сильніша за новий правопис.
«05453.com.ua – Cайт Кролевця» показує стабільність у залученні жінок до коментування матеріалів – їх як і у лютому 19%. Експертками вони були частіше у матеріалах, що стосуються медицини та соціальної політики. А от героїнь додалося – 69% (42% у квітні). Жінки згадувались у матеріалах на теми медицини, освіти, соціальної політики, спорту.
54% контенту видання торкаються теми війни.
Видання дещо менше використало фемінітивів – 19% проти 25% у лютому: волонтерка та зоозахисниця; асистентка; пасажирка; Міністерка соціальної політики України; завідувачка; лікарка; директорка КНП.
Серед маскулінітивів – тренер Вікторія Ростальна; викладач Овчар Лариса; керівник Юлія Дера-Глушко; вчитель фізичної культури Тетяна Кліндух. І жодного незвичного означення професійної приналежності жінок, з яких було б важко чи незвично утворити фемінітив. Чому почали забувати старе добре слово «вчителька», яке використовувалось ще тоді, коли ми не знали, бо нам добре підчистили пам’ять, про існування фемінітивів?
Загалом у матеріалах видань «Глухів. City» та «05453.com.ua – Cайт Кролевця» не образили жінок своєю неувагою. Одне їх залучало як експерток, інше як героїнь з перевагою. «Голос Конотопа» та «Шостка.INFO» та за кількістю залучених героїнь теж у балансі.
«Глухів. City», «Ромни 24» та «Шостка.INFO» використовують більше фемінітивів ніж маскулінітивів. «Охтирка online» тримає баланс у цьому питанні, але зовсім не залучило експерток.
За індексом гендерної чутливості, як і у лютому кращим є «Глухів. City»» – 65% (це – один із найвищих показників по Україні), – на другій позиції «Шостка.INFO» (48%), третя за «Ромни 24» та «05453.com.ua – Cайт Кролевця» – по 41%. Далі з 35% йде «Голос Конотопа». «Охтирка online» з другої позиції у лютому перемістилась на останню з показником індекса гендерної чутливості 25% через відсутність експерток.
Про друковані ЗМІ
Труднощі і з підготовкою матеріалів, і з друком, і з доставленням, особливо у районах, що межують з російською федерацією і піддаються щоденним обстрілам, не привід залишати земляків без новин. Журналісти творять справжні дива і продовжують висвітлювати теми свого краю, навіть тоді, коли війна змусила їх покинути рідний дім. Але можливість доносити правду, ділитися радощами і болем у нас не забрати.
Темі війни присвячені 49% матеріалів. Жінок як експерток у них стало більше – 41% проти 37% у лютому, а як героїнь майже без змін – 35%
Поки що переважання експертів-чоловіків порівняно з експертками-жінками зберігається у деяких друкованих ЗМІ. Порівняно з лютим присутність жінок у друкованих ЗМІ дещо зменшилась. Так експерток зафіксовано 38% (у лютому 45%), героїнь – 36% (40% у лютому)
Жінки частіше коментували чи згадувались у матеріалах на теми культури, економіки, медицини та волонтерства.
У газеті «Ворскла» у квітні майже вдвічі, порівняно з лютим, зменшилась кількість експерток – із 52% до 28%. Героїнь теж менше – 37% проти 45% у лютому. Найбільший відсоток експерток, героїнь – у матеріалах на теми культури, соціальної політики
Зменшення присутності жінок можна пов’язати зі збільшенням кількості матеріалів, що стосуються війни. У цьому моніторинговому періоді їх 59%.
У виданні переважають фемінітиви – 55%. Це менше, ніж у лютому (86%), але й експерток/героїнь теж менше.
Серед фемінітивів (володарка, директорка; очільниця відділу освіти; керівниця гуртка; методистка; бібліотекарка; учителька. Втім є й маскулінітиви: учитель історії, класний керівник Світлана Кривонос; ентузіаст, ідейний натхненник заходу директорка будинку культури Світлана Лебідь; керівник Ольга Ніконенко; директор бібліотеки, представник ГО Тетяна Сокол. Як бачимо, деякі означення посад видання подає як фемінітивом, так і маскулінітивом – учитель/учителька.
Газеті «Глухівщина» суттєво додала експерток – 50% проти 7% у лютому, і героїнь – 39% і це на 13% більше, ніж у лютому. Жінки залучались до коментування тем соцзахисту, волонтерства.
Темі війни присвячені 29% матеріалів.
У виданні переважають фемінітиви – 63%. (79% у лютому) (волонтерки; представниця Національної ради України в Сумській області; письменниця, землячка, яка і сама є громадською активісткою, волонтером, – здається на цьому слові закінчився заряд на фемінітиви, хоча слово «волонтерка» видання використовує, але не цього разу.
Є й маскулінітиви – начальник відділу освіти Есманьської селищної ради Світлана Смик; вчитель Вікторія Лісневська.
У газеті «Наш край» жінок-експерток зафіксовано тільки 8% (50% – у лютому), а героїнь – 32%. Для цього видання це нетипово, так склалося. Найчастіше жінки коментували чи згадувались у матеріалах, що стосувались економіки, культури, освіти.
Про війну йшлося у 37% матеріалів.
Зазвичай видання послуговується лише фемінітивами: працівниця музею; бібліотекарка; представниці громади; пекарка; кондитерка; ентузіастка. Але цього разу газета стала «жертвою» прес-релізу, який їм заніс маскулінітив концертмейстер Світлана Вербицька
У газеті «Перемога» жінки знову переважають як експертки – 59% (67% – у лютому). Героїнь стало менше – 35%, для порівняння – у лютому 58%. Думкою жінок поцікавились при підготовці матеріалів з медичної та воєнної тематики, а також у історіях із життя.
У виданні переважають фемінітиви – 68% (психологиня; директорка Хмелівського СБК.; уповноважена з прав людини в Сумській області; начальниця Самотоївського відділення поштового зв’язку; садівниця; власниця магазину, військовослужбовиця ЗСУ)
Використовуються й маскулінітиви (Анастасія Чернова, один із капітанів місії FRIDA; Марина Дворська, лікар-отоларинголог, у місії FRIDA Ukraine працює лікарем та є одним із капітанів команди).
Це видання за індексом гендерної чутливості у квітні є кращим з показником 54%.
Другою за індексом гендерної чутливості стала «Глухівщина» – 51%, додавши присутності жінок на шпальтах. У лютому видання за цим показником було четвертим саме через низькі показники залучення жінок.
«Наш край» з лідерів у лютому – у квітні на третьому місці з 44% через зменшення кількості експерток. Четверта «Ворскла»- 40% (у лютому друга- 61%). На сторінках видання не найменше представлені жінки, а от фемінітиви, хоча й переважають, втім порівняно з іншими виданнями їх все ж менше.
Маскулінітив «викладач», продовжує залишатись найчастіше вживаним у сумських ЗМІ. На сайті «Голос Конотопа» в одному матеріалі було вжито 108 разів цей маскулінітив і 22 рази – «концертмейстер». Саме вони знизили рейтинг деяким виданням. ЗМІ чомусь не бажають адаптувати прес-релізи під власні стандарти. Сподівання на авторів цих прес-релізів.
Індекс гендерної чутливості сумських гіперлокальних медіа у квітні склав 45%. Ознайомитися з рейтингом видань можна на сайті Волинського прес-клубу і сторінці у Facebook.
Експертка з моніторингу – Світлана ШОВКОПЛЯС
___________________
Гендерний моніторинг журналістських матеріалів гіперлокальних медіа відбувається у межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовує Волинський прес-клуб у партнерстві з Гендерним центром Волинської області та Незалежною громадською мережею прес-клубів України і медійних організацій за підтримки Медійної програми в Україні, Internews.
