Продовжується гендерний моніторинг регіональних медіа України у 2023 році. Аналіз сумських друкованих та інтернет-видань за 10 – 16 квітня показав, що у ЗМІ зберігається домінування чоловіків у журналістських матеріалах. На даний час це має своє пояснення – у країні йде війна, а в ній домінують чоловіки, навіть якщо разом із ними воюють жінки.
Гендерний моніторинг проводиться з метою виявлення та аналізу дотримання гендерного балансу в журналістських матеріалах газет та в новинах інтернет-видань (в якій кількості чоловіки та жінки представлені як герої/героїні публікацій (про кого пишуть, згадують у тексті) та експертів/експерток (кого цитують, у кого беруть коментар), наявності стереотипних образів жінок і чоловіків, а також використання фемінітивів та маскулінітивів на позначення посади/виду діяльності жінок.
Загалом за тиждень було проаналізовано 122 матеріали у друкованих виданнях і 559 матеріалів онлайн-медіа.
У квітні найбільше матеріалів як у друкованих, так і інтернет ЗМІ зафіксовано на тему війни, звично багато кримінальних новин, нарешті «ожив» спорт, традиційно серед лідерів за висвітленням теми «політика/місцева влада» та «медицина/охорона здоров’я». А от теми дозвілля, економіки, соціального захисту з початком війни відійшли на другий план.
У виданнях гендерний дисбаланс спостерігався у матеріалах на теми медицини, освіти й науки, волонтерства. Тут жінки переважали як експертки і як героїні. Що й не дивно, адже відповідні управління чи відділи на рівні обласної та міської адміністрацій очолюють жінки. Чоловіки ж частіше залучалися до коментування тем, що стосуються війни, політики та діяльності місцевої влади, спорту.
У квітні у сумських ЗМІ було багато матеріалів від пресслужб управлінь, організацій, відомств. Це пов’язано із воєнним станом, а отже зменшенням кількості брифінгів, пресконференцій. Передруки з інших ЗМІ, а серед лідерів тут «Суспільне. Суми», сприяють поширенню фемінітивів, якими на каналі впевнено послуговуються
Тема війни
Третина від усіх матеріалів у виданнях так чи інакше стосуються війни. У інтернет-виданнях 30% таких матеріалів, а у друкованих – 31% і це практично така ж кількість, як і у лютому. Значна частина – це повідомлення про загибель воїнів та їх похорони. Інша частина – повідомлення про обстріли території області, руйнування. Ці повідомлення надаються Сумською обласною військовою адміністрацією. Також ЗМІ подають зведення Генштабу. Інтернет-видання залучили жінок до коментування теми у 37% випадків і цей показник зріс, порівняно з лютим, на 12%, як героїні вони були присутні у 21% випадках. Друковані ЗМІ порівняно з лютим на 5% знизили залучення жінок як експерток – 28%, але героїнь стало значно більше – 23% (5% у лютому).
Детальніше про інтернет-видання
В інтернет-виданнях спостерігається певна стабільність щодо залучення жінок -зафіксовано експерток – 37% і героїнь – 33%.
«Сумські дебати» продовжують подавати матеріали в основі яких офіційні пресрелізи від представників силових структур чи передруки з інших видань. За темою «волонтерство/благодійність» маємо 80% експерток і 43% героїнь – і це найкращий показник залучення жінок. А от до коментування тем, що стосуються влади жінки не були залучені взагалі. Загалом же жінок, які коментували теми – 39%, героїнь публікацій – 37% і це майже такі ж показники, як у лютому.
Щодо фемінітивів, то видання ними послуговується на 57%. Більшість вжитих фемінітивів – із матеріалів телеканалу «Суспільне. Суми», що їх видання передруковувало. Серед них керівниця, директорка, які вже стали звичними у ЗМІ, так і менш вживані: кадетка, парламентарка. Втім, зустрічаються й маскулінітиви причому, в означеннях посад, які у вигляді фемінітивів вже більш звичні: керівник Наталія Нікіфорова, викладач Наталія Підопригора. Саме використання маскулінітиву викладач (13 разів), «занесене» одним пресрелізом, не дало виданню досягти кращих показників використання фемінітивів.
Сайт «Сумський інформаційний портал» подає короткі інформаційні повідомлення здебільшого без коментарів. Втім, порівняно з лютим, коли було зафіксовано 0% експерток і 5% героїнь, це видання зробило значний «стрибок» у залученні жінок до коментування тем (здебільшого тих, що стосуються медицини та війни) і надало слово 39% експерток і 37% героїнь. Щодо фемінітивів то їх у виданні зафіксовано 33%, включно з дещо незвичним для сум’ян виразом «автоледі». До речі, його не використовувало жодне з видань за час моніторингу.
«Трибуна» тяжіє до висвітлення медичної проблематики, посилаючись на відповідні джерела, як то МОЗ, ВООЗ, подаючи переважно короткі інформації, що не містять коментарів, втім є матеріали й із залученням експерток, яких було зафіксовано 58%, і це значно перевищує показник лютого – 31% (найбільше у матеріалах, що стосуються медицини), і 67% героїнь, для порівняння – у лютому 0%.
Видання продовжує послуговуватись винятково фемінітивами: начальниця управління охорони здоров’я, психологиня, тренерка. А фемінітивів травматерапевтка, супервізорка у сумських ЗМІ ще не використовували. Як бачимо, сумські видання розширюють власні горизонти утворення фемінітивів.
Сайт «GOROD.sumy.ua» показує стабільність із залучення жінок у своїх матеріалах: експерток 31% та героїнь 29%. Жінки частіше залучалися до коментування тем, що стосуються медицини, освіти та волонтерства.
Видання послуговується фемінітивами: викладачка; начальниця; директорка; віцепрезидентка; політологиня. Їх зафіксовано 48% і це значно менше, ніж у лютому.
Серед маскулінітивів – начальник управління охорони здоров’я Олена Чумаченко; волонтер Яна Сокол, автор, керівник – тобто маскулінітиви, з яких без проблем утворюються і навіть використовуються виданням, фемінітиви.
У виданні «SumyPost» попрацювали над збільшенням залучення жінок у своїх матеріалах. Тут у квітні зафіксовано 39% експерток і 34% героїнь. Гендерного балансу вдалося дотриматися у матеріалах з тематики: «освіта/наука» «культура/релігія» та «війна/армія». Але при цьому жінок не залучено до коментування тем, пов’язаних із владою, спортом.
Рівень використання фемінітивів дещо знизився порівняно з лютим і складає 47%. Серед них вжито такі: заступниця міністра, майстриня, директорка, волонтерка.
Були й маскулінітиви, з яких доволі легко утворюються фемінітиви: начальник управління освіти і науки Неля Вербицька; керівник міжнародного сектору науково-дослідної частини Олена Мельник, директор офісу промоції Ксенія Блюмська-Данько.
На сайті «0542.ua – Сайт міста Суми» експерток зафіксовано 30%, героїнь – 39% і це більше ніж у лютому. Жінок залучали до коментування майже всіх тем, крім тих, що стосуються політики та влади і соціального захисту, як не дивно. Балансу героїв/героїнь вдалося досягти у матеріалах з тематики «медицина/охорона здоров’я» «волонтерство/благодійність» та «кримінал».
Сайт використовує фемінітиви, їх 30% і це на 14% менше, ніж у лютому. Серед них: керівниця; менеджерка; лікарка; начальниця; кадетка, лучниця; політологиня.
І маскулінітиви, з яких просто забули утворити фемінітиви: начальник управління охорони здоров’я Олена Чумаченко, керівник Наталія Толбатова; викладач Наталія Підопригора. Це видання теж стало «жертвою» одного пресрелізу, де маскулінітив «викладач» подали 13 разів та іншого, де героїня має безліч регалій і їх всі подали у вигляді маскулінітивів – тренер: Білан Тетяна, лікар, психолог-психотерапевт у напрямку гештальт-напрямку та системного моделювання, керівник центру розвитку людини «Новий Старт», автор освітніх психологічних програм та курсів, організатор фестивалю особистісного зростання та розвитку людини «Феєрія Успіху», експерт телепроекту «Весілля на 100 000», член Української спілки психотерапевтів.
Про друковані ЗМІ
У друкованих ЗМІ зберігається тенденція домінування чоловіків порівняно з жінками. Тут експерток – 31%,а героїнь – 30% і це на 13% більше, ніж у лютому. Як експертки жінки переважали у матеріалах на теми: «освіта/наука» та «волонтерство/благодійність» і зовсім не залучались у матеріалах на економічну тематику.
У газеті «Ваш шанс» кількість експерток і героїнь склала 34% і 38% відповідно. Жінки частіше коментували теми: «соцполітика/соцзахист» – 100%, «освіта/наука» – 75%.
Видання, з переходом на українську мову, продовжує освоювати фемінітиви. У квітні їх зафіксовано 27% і це на 9% менше, ніж у лютому. Це не можна назвати тенденцією, радше пов’язано з тематикою матеріалів. Зокрема, відсутністю таких тем, як культура, волонтерство, де зазвичай є і експертки, і героїні. Серед фемінивів – начальниця управління освіти і науки, керуюча справами виконавчого апарату облради. Маскулінітиви, з яких легко утворити фемінітиви, і видання їх в інших матеріалах використовує – вчитель української мови та літератури Наталія Філіппова; новий депутат – Лідія Макаровець, начальник обласного управління фінансів та соціального обслуговування населення Оксана Богдан.
У «Панорамі» гендерного балансу експерток/експертів досягли у матеріалах, що стосуються війни та на освітню й кримінальну тематики. Зовсім жінки не присутні у матеріалах, що стосуються політики, місцевої влади. Загальна ж кількість експерток склала 33%, героїнь – 19% і це трішки більше, ніж у лютому.
Цього разу видання не використовувало фемінітивів, послуговуючись маскулінітивами: начальник управління освіти і науки Неля Вербицька.
Газета «Тиждень» залучила жінок у якості експерток у 25% випадків. Переважно вони коментували чи згадувались як героїні у матеріалах на теми волонтерства та благодійності і зафіксовано 36% експерток.
Видання використало і фемінітиви – 40% і це на 27% менше ніж у лютому, і маскулінітиви – керівник та диригент Катерина Кобзар, волонтери Світлана Бутко та Ірина Баранова.
У газеті «Ярмарок» зафіксовано 26% експерток і 28% героїнь. Жінки частіше залучалися до коментування тем, що пов’язані з освітньою тематикою та у матеріалах, що підпадають під умовну категорію «інше» – 100%, як героїні згадувались у матеріалах на кримінальну тематику – 40%.
Видання послуговувалось переважно фемінітивами – 88%: керівниця управління освіти і науки; представниця президента у Криму; волонтерка, поетеса.
Підсумкове
У квітні у сумських ЗМІ присутність жінок у якості героїнь майже у всіх виданнях зросла, що може свідчити про те, що область потроху повертається до більш звичного життя, попри воєнний стан. Але при цьому дещо знизилась кількість жінок-експерток. Це пов’язано з тим, що за моніторинговий період було мало матеріалів на теми соціального захисту, культури та економіки де зазвичай експертками чи героїнями були саме жінки.
За Індексом гендерної чутливості серед інтернет-видань лідирує «Трибуна» з 58%. Такого показника виданню вдалось досягти за рахунок 100-відсоткового використання фемінітивів. «Сумські дебати» поступилися лютневим лідерством і мають 44%, «SumyPost» – 40%, «GOROD.sumy.ua» – 36% і по 33% «Сумський інформаційний портал» та «0542.ua». Цього разу всім виданням не вистачило як присутності у своєму контенті жінок, так і фемінітивів.
Серед друкованих видань за індексом гендерної чутливості зберіг своє лідерство «Ярмарок» – 47%. «Тиждень» і «Ваш шанс» мають 34% та 33% відповідно, а от «Панорама» цього разу в аутсайдерах – 17%. «Ярмарок забезпечив собі лідерство внаслідок використання фемінітивів, а от за кількістю залучених експерток та героїнь видання поступається «Вашому шансу». Навіть у «Панорамі більше експерток», але відсутність фемінітивів не дає виданню піднятися вище. «Тижню» варто більше залучати жінок до коментування тем, адже саме за залученням експерток це видання відстає від інших.
Що стосується стереотипів, то сумські видання до цього не тяжіють. Тільки у «Вашому шансі» у заголовок винесли опис зовнішності жінки – «Красуня-крадійка і банківська картка». Наче й необразливо, але до чого нам зовнішність злодійки – від того, що вона гарна, її злочин є меншим чи прийнятним?
І ще одна прикмета розуміння гендеру і різниці між чоловіками та жінками та їх потребами. Чи не вперше в опитуванні, що його проводила Сумська міська рада, було враховано гендерний аспект про що й згадали у ЗМІ. Цитата: «Щодо гендерного аспекту серед учасників голосування, то дещо активнішими були жінки. З 270 респондентів їх 51,1% (138), чоловіки відстали не набагато – 48,9% (132)».
Індекс гендерної чутливості сумських медіа у квітні склав 38%. Ознайомитися з даними моніторингу видань 24 областей України (інфографіка) можна на сайті Волинського прес-клубу, а також на сторінці у Facebook.
Експертка з моніторингу – Світлана ШОВКОПЛЯС, Сумський прес-клуб
__________________
Гендерний моніторинг журналістських матеріалів регіональних медіа України відбувається в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовує Волинський прес-клуб у партнерстві з Гендерним центром Волині та мережею прес-клубів України і медійних організацій.
