Завершальний у 2020 році моніторинг публікацій гіперлокальних друкованих та інтернет-видань Сумської області у період з 11 – 17 жовтня 2020 року показав, що домінування чоловіків і як експертів, і героїв публікацій є стабільним, втім має тенденцію до зниження. Якщо в перших хвилях моніторингу співвідношення було 1 до 4, то нині у частині видань вже фіксуємо співвідношення 50 на 50. Жінки стають активнішими і частіше з’являються у ЗМІ як експертки чи героїні.
У жовтні було проаналізовано 77 матеріалів у 5 друкованих виданнях («Білопільщина», «Глухівщина», «Полісся», «Наш край», «Сільські горизонти») і 234 – у 5 онлайн-медіа («Білопілля.City», «Глухів.INFO», «Голос Конотопа», «Шостка.INFO» та «05453.com.ua – Cайт Кролевця») Сумщини гіперлокального рівня.
Вже традиційно для цієї хвилі моніторингу зафіксовано «просідання» тем «волонтерство/благодійність», «економіка/бізнес», «соцполітика/соцзахист», «розваги/дозвілля». Натомість напередодні виборів побільшало матеріалів і на тему «політика/місцева влада». Левова частка матеріалів як у друкованих, так і інтернет-виданнях присвячена політичній тематиці. Зустрічались матеріали (джинса), які передрукували чи не всі видання, що їх моніторили експерти.
COVID-19
Тема карантину та коронавірусу не зникає зі шпальт видань, але й не домінує, не дивлячись на невтішну статистику. У цій моніторинговій хвилі було зафіксовано 18% таких матеріалів (у серпні 17%): у друкованих ЗМІ – 8% і 21% – в інтернет-ресурсах. Інтернет-видання продовжують подавати щодня інформацію зі статистикою захворюваності в країні, області, районі, друковані ж звертаються до теми коронавірусу тільки тоді, коли це безпосередньо стосується ситуації в районі, та й то не щодо захворюваності, а стосовно підготовки додаткових ліжок у лікарнях чи виділення додаткових коштів лікарням, придбання нового обладнання.
Висвітлюючи тему COVID-19, друковані видання цього разу дотрималися паритету: 50% експерток – 50% експертів. В онлайн-медіа доля експерток склала 21%, а співвідношення героїв/героїнь – 60% на 40%. Це пояснюється тим, що і на загальнодержавному, і на обласному рівнях основні спікери, що надають статистичні дані і їх коментують – чоловіки: очільник МОЗ, головний санітарний лікар, очільник обласного лабораторного центру.
Інтернет-видання
Сумські онлайн-медіа продовжують частіше залучати до експертних коментарів чоловіків. Через «просідання» традиційно «жіночих» для Сумщини тем «освіта/наука», «економіка/бізнес» та «соцполітика/соцзахист», бо відповідні управління очолюють жінки в області, районах, яких видання й залучало як експерток, маємо зменшення кількості жінок, які коментують ті чи інші теми.
В інтернет-виданні «Білопілля.City» кількість експерток склала 47% (у серпні -43%), а героїнь – 25% (30% у серпні). Цього разу жінки частіше виступали експертками у матеріалах на політичну тематику.
Щодо фемінітивів, то назви посад, які займають жінки, їх професій на сайті вживали частіше у чоловічому роді: Людмила Літвінова, головний бухгалтер; начальник вокзалу станції Ворожба Ніна Шевченко; синоптик Наталка Діденко.
Видання «Глухів.INFO» залучало жінок до коментування політичних, культурних та медичних тем. Загальна ж їх присутність склала 18% ( у серпні – 19% , героїнь – 34% (23% – у серпні). Видання використало фемінітиви: заступниця міського голови; начальниця Глухівського відділення Сумського обласного лабораторного центру МОЗ України. Та все ж більше – маскулінітивів: Марія Коняєва, кандидат на посаду голови Глухівської ОТГ; Тетяна БУДЛЯНСЬКА, військовослужбовець в/ч А3958; директор обласного Департаменту освіти і науки Вікторія Гробова.
У контенті сайту «Голос Конотопа» спостерігається перевага експертів над експертками – 79% проти 21%. Найчастіше експертки коментували теми пов’язані з політикою. Співвідношення героїв до героїнь теж на користь чоловіків (70% і 30% відповідно). Жінки частіше були героїнями публікацій на спортивну та кримінальну тематику.
Видання не використовувало фемінітив – заступник директора департаменту фінансів Сумської ОДА Алла Литвяк; директор Валентина Домінас, художній керівник Аліна Барабаш.
Сайт «Шостка.INFO» частіше залучає до коментування чоловіків-експертів. Жінки ж коментували теми тільки у 17% (24% – у серпні), найчастіше пов’язані з політикою. Присутність героїнь складає 36%. Найбільше жінок як героїнь – у публікаціях на політичну тематику.
Видання продовжує широко послуговуватися маскулінітивами: Людмила Литвинова, главный бухгалтер; начальник управления экономики Шосткинского горсовета Дарья Гребенюк; Ирина Коваленко – депутат горсовета, директор ТРК «Акцент»; депутат Ямпольского районного совета Ирина Панченко; координатор проекта Екатерина Даниленко.
На «05453.com.ua – Cайт Кролевця» кількість експерток склала 19% ( 28% – серпні), а героїнь – 32%. Жінки частіше коментували теми, пов’язані з місцевою політикою та медициною.
Загалом видання не дуже тяжіє до матеріалів, у яких герої чи героїні щось коментують. Видання послуговується прес-релізами відомств, організацій, а інформацію подає коротко, без коментарів.
Інтернет-виданню більш притаманні маскулінітиви: Людмила Літвінова, головний бухгалтер; завідувач відділення, лікар-інфекціоніст Анна Авраменко; Юлія Кириченко, завідувач ДНЗ №6; Людмила Пьостра, завідувач Кролевецької філії № 1 опорного закладу Кролевецький ліцей № 3; кандидат на посаду депутата обласної ради від команди “Наш край – Кролевеччина” Лідія Макаровець.
Загалом у жовтні найбільш гендерночутливим гіперлокальним інтернет-виданням став сайт «Білопілля.City» (30,7%), на другій позиції відривом усього в 2,3% – «Глухів.INFO» .
Про друковані ЗМІ
Тенденція переважання експертів-чоловіків порівняно з експертками-жінками у друкованих ЗМІ продовжує зберігатись. У жовтні це співвідношення склало 58% до 42% (61% до 39% – у серпні). Співвідношення героїв/героїнь теж на боці чоловіків, а жінок тут усього 19% (у серпні 24%). У виданнях, що підлягали моніторингу у вказаний період, переважали матеріали на політичну тематику.
У районній газеті «Білопільщина» кількість жінок-експерток склала 60% (36%- у серпні), героїнями жінки є у 20% випадків. Найбільший відсоток експерток – у матеріалах на політичну тематику, героїнь – в умовній категорії «Інше», куди ввійшли «lifestory».
Видання вживало більше маскулітивів: Людмила ЛІТВІНОВА, головний бухгалтер; депутат Сумської обласної ради Наталія Калініченко.
У газеті «Глухівщина» за моніторинговий період зафіксовано експерток – 44% (найбільше у матеріалах, що стосуються політичної тематики), а героїнь – 26% (тематика культури) .
Зафіксовано вживання одного маскулінітиву – Людмила ЛІТВІНОВА, головний бухгалтер; і одного фемінітиву – працівниця. За результатами моніторингу у жовтні це видання вийшло в лідери за рівнем гендерної чутливості з показником 40%.
У газеті «Наш край» жінок-експерток зафіксовано 47% (у серпні -15%), а героїнь 21% ( 33%- у серпні). Найчастіше вони коментували чи згадувались у матеріалах, що стосувались політики чи місцевої влади.
Зафіксовано вживання фемінітивів працівниця, поетеса, втім більшість означень посад тут подають у чоловічому роді: Людмила ЛІТВІНОВА, головний бухгалтер; Віра Лаврик, діючий депутат; Наталя Пилипенко, начальник відділу; Надія Гелеверя директор НВК, Оксана Щербак, бібліотекар; Юлія Малиш, бухгалтер; Валентина Шолудько спеціаліст відділу земельних відносин.
Газета «Полісся» залучила жінок як експерток у 37% випадків (у серпні – 57%). Жінки коментували теми, пов’язані з політикою, освітою, культурою. Як героїні матеріалів жінки присутні у 11% випадків ( 38% – у серпні), найчастіше у публікаціях на кримінальну тематику.
Видання використало фемінітиви керівниця; художниця; представниця і маскулінітивів: Людмила ЛІТВІНОВА, головний бухгалтер; заступник міського голови Ольга Ткаченко; керівник комісії, провідний економіст сектору аналізу технічного забезпечення освітніх закладів Центру фінансово економічного моніторингу та технічного забезпечення освітніх закладів Департаменту освіти і науки Сумської ОДА Валентина Куколь. І знову, в одному випадку вжито фемінітив, а в іншому – таке ж означення посади пишеться в чоловічому роді. Чому? Можливо одну з героїнь таким чином хотіли образити?
У газеті «Сільські горизонти» зафіксовано 36% експерток (33% – у серпні) і 6% героїнь (18% – у серпні) – всі у матеріалах на політичну тематику. Це видання постійно демонструє тенденцію до зменшення кількості і експертів, і експерток. Так, якщо у попередніх моніторингових хвилях це було пов’язано зі значною кількістю інформаційних повідомлень від офіційних установ, зокрема, управління соцзахисту за підписом спеціалістів відділу, то у нинішніх – за рахунок матеріалів на політичну тематику, де йдеться виключно про одну особу.
У виданні переважають маскулінітиви: Людмила ЛІТВІНОВА, головний бухгалтер; начальник відділу житлово-комунального господарства, містобудування, архітектури, інфраструктури, енергетики та захисту довкілля райдержадміністрації Людмила ЗЕРНИЧЕНКО.
Загалом у матеріалах видань «Білопільщина» і «Глухівщина» зафіксовано відносний баланс жінок і чоловіків. Ці ж редакції і «Полісся» використали найбільше фемінітивів. А гендернонайчутливішим друкованим виданням у жовтні є газета «Глухівщина» (40%). А якби виданню ще й фемінітивів додати – взагалі б було досягнуто ідеального показника.
Підсумкове
Загалом протягом 2020 року було проаналізовано у інтернет-виданнях 1061 новину і 424 матеріали у друкованих гіперлокальних медіа Сумщини. Аналіз їх контенту засвідчив, що вживання фемінітивів для місцевих ЗМІ все ж не стало звичним явищем. Але не є і тим, чого ЗМІ уникають. Фемінітиви у ЗМІ використовують, коли сама експертка, називаючи себе, використовує фемінітиви, коли вони є у прес-релізах і після медіа-заходів, де використовувалися фемінітиви.
Традиційно інтернет-видання відстають від друкованих щодо використання фемінітивів – 17% проти 32% (7% проти 56%- у серпні) відповідно. Втім, використання фемінітивів все ж збільшується. Наприклад, у лютому у інтернет-виданнях їх було тільки 5%, а у друкованих – 22%.
Найбільш гендерночутливим інтернет-виданням у 2020 році стало «Білопілля.City» з показником 34%, на другому місці -«Глухів.INFO» з 28%, «Голос Конотопа», та «05453.com.ua – Cайт Кролевця» розділили третє місце – 27% і «Шостка.INFO» має 20%.
Серед друкованих ЗМІ лідирує «Білопільщина» – 40% , «Наш край» – 32% (показники видання за три місяці, оскільки до моніторингу воно було залучене пізніше), а видання «Глухівщина», «Полісся» та «Сільські горизонти» отримали по 27%.
Прикметно, що у жовтні у всіх видань знизився рівень гендерної чутливості. Експерти пов’язують це зі значним збільшенням матеріалів на політичну тематику, яка, як вважається (і що підтвердилося контентом видань) є ще «чоловічою» цариною. Протягом року жінки частіше залучалися як експертки, чи згадувалися як героїні у матеріалах пов’язаних з освітою, соціальним захистом та культурою.
У ЗМІ Сумщини зберігається тенденція до загального зменшення матеріалів де є експерти/експертки. Це можна пояснити як карантинними заходами, під час яких стало менше проводитися медіа-заходів для ЗМІ, так і засиллям політичної реклами, напередодні місцевих виборів. Багато таких матеріалі було під час нинішнього моніторингового періоду.
У моніторинговий період було зафіксовано стереотипний контент у виданні «Наш край», де при описі чеснот кандидатки в депутати згадали про її зовнішність – «приваблива», хоча який стосунок приваблива зовнішність має до професійності? А загалом ЗМІ області не «грішать» матеріалами зі стереотипним чи сексистським контентом. Втім, і тем, пов’язаних із гендерними питаннями, не піднімають.
Індекс гендерної чутливості сумських гіперлокальних медіа у жовтні склав 27% (у серпні 30% ,у червні – 28%, у квітні – 31%, у лютому – 32%). Загальний індекс за весь рік – 30%. На жаль, обидва показники є найнижчими в Україні, тож сумським виданням варто було б звернути увагу на досвід колег з інших областей.
Ознайомитися із загальними результатами моніторингу гіперлокальних медіа 24 областей (інфографіка) можна на сайті Волинського прес-клубу: жовтневі дані – https://bit.ly/3kj3YSi, дані за 2020 рік – https://bit.ly/3e5VHyY
Світлана ШОВКОПЛЯС,
експертка з моніторингу
___________________
Гендерний моніторинг журналістських матеріалів гіперлокальних медіа відбувається в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром Волині, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.
