На завершальному етапі моніторингу публікацій гіперлокальних друкованих та інтернет-видань Сумської області за період із 6 по 12 червня 2022 року було проаналізовано 306 матеріалів у 10 виданнях. Слід зазначити, що контент видань з початком війни суттєво змінився –значна частина матеріалів, а саме 131, стосуються цієї теми. Превалюють короткі новини, створені на основі прес-релізів.Саме цим пояснюється загалом низька кількість експерток, а, відповідно, й фемінітивів. Домінування чоловіків і як експертів, і героїв публікацій все ще є стабільним.
У червні було проаналізовано 60 матеріалів у 5 друкованих виданнях («Білопільщина», «Глухівщина», «Наш край»,«Перемога»,«Полісся») і 246 новин у 5 онлайн-медіа («Білопілля.City», «Глухів.INFO», «Голос Конотопа», «Шостка.INFO» та «05453.com.ua –Cайт Кролевця») Сумщини гіперлокального рівня.
Найменше зафіксовано матеріалів за темами «розваги/дозвілля», «спорт» та «кримінал». Найбільше –«політика/місцева влада» та «війна/армія».
Інтернет-видання
Сумські онлайн-медіа продовжують частіше залучати до експертних коментарів чоловіків. В умовах воєнного часу це особливо відчутно, адже теми, що стосуються війни коментують в основному представники влади, зокрема голова ОВА, міські голови, а це у більшості випадків чоловіки. Через це маємо зменшення кількості жінок, які коментують ті чи інші теми, бо левовова частка новин стосуються війни.
В інтернет-виданні «Білопілля.City» кількість експерток склала 25%, а героїнь – 20%. Для цього видання це дещо нижчі, ніж зазвичай, показники. Втім це пояснюється специфікою і часу, і, відповідно, контенту -– з 33 матеріалів 15 стосувались теми війни. Видання продовжує послуговуватись фемінітивами -– «речниця» та маскулінітивами – «синоптик Наталка Діденко». У червні їх співвідношення склало 50 на 50%.
Видання «Глухів.INFO» найчастіше залучало жінок до коментування теми «медицина/охорона здоров’я» та місцева влада. Загальна ж присутність експерток склала 30%, героїнь – 28%. Використання фемінітивів на рівні 83% (завідувачка; очільниця громади; заступниця мера; скутеристка; засновниця; головна інфекціоністка Сумської області).Індекс гендерної чутливості видання –47%. І це кращий показник.
У контенті сайту «Голос Конотопа» присутність у матеріалах жінок-експерток складає 40%, героїнь – 47%.Вони частіше коментували теми «політика/місцева влада» та «війна/армія», а згадувались у матеріалах на освітню тематику.
Видання послуговувалось і маскулінітивами: вчитель – Ахтимірова Мальвіна Михайлівна; керівник Гуманітарного штабу при Конотопській РВА Людмила ЗЕРНИЧЕНКО; начальник управління освіти Олена КОРОЛЬ; Тетяна Шерудило, заступник сільського голови і фемінітивами: вихованка; навідниця, тіктокерка; заступниця начальника управління; керуюча заступниця напрямку; виконавиця; депутатка міськради.
Сайт «Шостка.INFO»частіше залучає до коментування чоловіків-експертів. Жінки ж коментували теми у 38% випадків, найчастіше –пов’язані з політикою та місцевою владою і медициною. Жінки як героїні складають 50% – найбільше у матеріалах на теми освіти й науки і місцевої влади.
Видання використовує фемінітиви (начальниця відділу гідрології; старша інспекторка відділу комунікацій нацполіції Сумщини; підприємиця) і маскулінітиви (директор Шосткинської СЮТ Тетяна Манакова; керівник – Інна Воловик; начальник управління освіти Наталія Сергейко; викладач – Галина Проців; директор медичного центру Вікторія Кашук). Як бачимо, одні й ті ж слова видання подає як у чоловічому, так і у жіночому роді. Індекс гендерної чутливості видання –41%.
«05453.com.ua –Cайт Кролевця» цього разу не залучав жінок до коментування будь-яких тем, а героїнями жінки були тільки у 31% від загальної кількості матеріалів. Це пояснюється тим, що на сайті подаються короткі новинні матеріали з прес-релізів від імені відомств. Видання не послуговувалось і фемінітивами, натомість використало маскулінітив керівник гуртка Оксана Гончаренко.
Загалом у матеріалах видання «Голос Конотопа» та «Шостка.INFO» зафіксовано відносний баланс жінок і чоловіків, але над використанням фемінітивів варто попрацювати. Сайти «Глухів.INFO» та «Білопілля.City» кращі за використанням фемінітивів, але мають попрацювати над присутністю жінок у матеріалах. У «05453.com.ua –Cайт Кролевця» превалюють короткі новини без експерток/експертів, та героїнь/героїв. Звідси низька кількість їх у матеріалах, а відповідно й фемінтивів.
За індексом гендерної чутливості кращим є «Глухів.INFO» -– 47%, 41% у «Голоса Конотопа», 37% –«Шостка.INFO», 32% –у «Білопілля.City» і 10% –«05453.com.ua –Cайт Кролевця».
Про друковані ЗМІ
Якщо у лютому в області майже не було друкованих газет, вони перейшли в он-лайн формат через військові дії на території області, то нині видання відновили вихід. Так, ми не бачимо зараз видань у кольорі, та й шпальт стало менше, втім, на якості контенту це не позначилось. Поки що переважання експертів-чоловіків порівняно з експертками-жінками зберігається й у друкованих ЗМІ –у червні зафіксовано 37% експерток та 35% героїнь. Жінки частіше коментували чи згадувались у матеріалах на теми освіти та волонтерства.
У районній газеті «Білопільщина» жінок-експерток зафіксовано 13% і це є не характерним для цього видання, бо зазвичай воно має вищі показники, а от героїнями жінки є у 37% випадків. Найбільший відсоток експерток, як і героїнь – у матеріалах на освітню тематику та в умовній категорії «Інше», куди ввійшли «lifestory».
Видання послуговувалось виключно фемінітивами.
У газеті «Глухівщина» за моніторинговий період зафіксовано 67% експерток і 50% героїнь і це є найвищим показником залучення жінок. Їх частіше долучали коментувати теми пов’язані з освітою та війною.
Зафіксовано вживання фемінітиву – очільниця, а у якості синоніма – маскулінітив –директор Тетяна Савенко.
У газеті «Наш край» жінок-експерток зафіксовано 38%, а героїнь – 32%. Найчастіше вони коментували чи згадувались у матеріалах, що стосувались охорони здоров’я та соцполітики.
Видання використовувало виключно фемінітиви: виконуюча обов’язки директорки; шкільна психологиня.
Саме фемінітиви вивели видання у лідери за індексом гендерної чутливості з показником 57%.
У газеті «Перемога» зафіксовано 40% експерток і 32% героїнь. Думкою жінок поцікавились при підготовці матеріалів з медичної та воєнної тематики, а також згадали у матеріалах, що відносяться до умовної категорії «інше» –у нашому випадку це історії із життя.
Видання віддало перевагу маскулінітивам, вказуючи на означення професії жінок –директор КНП «Краснопільська лікарня» Валентина Фоменко, міністр соціальної політики Марина Лазебна. Втім не забуло й про фемінітив при чому стосовно тієї ж експертки, щодо якої використали маскулінітив – очільниця Мінсоцполітики.
Газета «Полісся» залучила жінок як експерток у 36% випадків. Вони коментували теми «освіта/наука», «спорт». Як героїні жінки присутні у 29% випадків найчастіше – у матеріалах, що стосуються політики та місцевої влади, спорту.
Видання використало як фемінітиви (директорка гімназії; народна обраниця) і маскулінітиви: класний керівник та вчитель інформатики Людмила Шевченко; педагог-організатор Людмила Войтехович; керівник Світлана Суптельна.
Загалом у матеріалах видання «Глухівщина» зафіксовано відносний дисбаланс жінок і чоловіків при чому, що рідко буває, в бік жінок. Видання «Білопільщина» і «Наш край» стали лідерами за використанням фемінітивів. А газета «Перемога» має 40% залучення експерток, що є непоганим показником, але фемінітивів могло бути більше. «Полісся» трішки відстає щодо залучення експерток та героїнь, але кращі за вживанням фемінітивів.
Підсумкове
Особливістю червневого моніторингу, як і квітневого, є значна кількість матеріалів на тему війни. Основним експертом у цій темі є голова Сумської ОВА що стосується обстрілів та руйнувань після них, а також міські голови. У їхній компетенції коментування відновлення інфраструктури. В області ці посади в основному займають чоловіки. Тож і виходить, що війна – «не жіноча справа».
У інтернет-виданнях 40% контенту стосуються війни, а у друкованих -53%. Що стосується залучення жінок до коментування теми, то у інтернет-виданнях як експертки вони присутні в 19% випадків, у друкованих –29%, а як героїні –30 і 19% відповідно.
Індекс гендерної чутливості сумських гіперлокальних медіа у червні склав 39%. Ознайомитися із загальними даними моніторингу гіперлокальних медіа 24 областей (інфографіка) можна на сайті Волинського прес-клубу.
Експертка з моніторингу – Світлана ШОВКОПЛЯС
___________________
Гендерний моніторинг журналістських матеріалів гіперлокальних медіа проведений у межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Незалежною громадською мережею прес-клубів України.
