Продовжується гендерний моніторинг публікацій гіперлокальних друкованих та інтернет-видань Сумської області.
За період з 5 по 16 лютого 2024 року було проаналізовано 640 матеріалів у 10 виданнях гіперлокального рівня Сумщини. Зокрема, у 6 онлайн-медіа («Глухів.City», «Голос Конотопа», «Охтирка онлайн», «Ромни 24»; «Шостка.INFO» та «05453.com.ua – Cайт Кролевця») проаналізовано 535 матеріалів, а в друкованих – («Ворскла», «Глухівщина», «Наш край», «Перемога») – 105.
Тема війни
Значну частину контенту видань – 40% – складають матеріали, що так чи інакше пов’язані з війною. В обох типах ЗМІ значна кількість матеріалів, що розповідають про оборонців, які захищають Україну, а також про воїнів, які загинули, боронячи свою землю. У онлайн виданнях, крім того, публікуються зведення від обласної військової адміністрації, що стосуються обстрілів за добу. Ці типи повідомлень зазвичай короткі і не містять посилань на експертів/експерток, а подаються, як інформація ОВА чи ОК «Північ».
Контент видань порівняно з періодом початку війни почав змінився. З’являються журналістські матеріали, особливо це помітно у друкованих ЗМІ, які розповідають про людей, які кожен на своєму місці роблять свій вклад у перемогу. Чи то мешканці громади, які об’єднавшись плетуть маскувальні сітки, готують смаколики, щоб передати їх воїнам. Чи звичайний пенсіонер, який вирішив передати частину зібраної городини у їдальню місцевої лікарні.
Домінування чоловіків і як експертів, і героїв публікацій все ще є стабільним. Втім, за нинішніх умов це здається логічним, адже основна тема публікацій війна і її наслідки і коментують її керівники області, району, а вони переважно чоловіки.
Що стосується тематики матеріалів, то вона розширюється. Зокрема, побільшало публікацій на теми, що стосуються освіти, спорту, що свідчить про те, що прикордонна Сумщина, попри щоденні обстріли адаптується до життя в умовах війни, і навіть намагається створювати для дітей відчуття свята. Бо саме діти і їх успіхи у спорті чи на конкурсах, олімпіадах є головними героями таких публікацій. А от матеріалів, які умовно відносились до теми «розваги/дозвілля», ще не з’являються. Або якщо і є щось подібне, то нині це більше підходять до тематики «благодійність/волонтерство», бо всі мистецькі заходи проводяться нині з метою збору коштів на потреби земляків-захисників.
Інтернет-видання
Сумські онлайн-медіа продовжують частіше залучати до експертних коментарів чоловіків. У лютому загалом було зафіксовано по 33% експерток і героїнь. Найчастіше жінок залучали коментувати теми, пов’язані з соцполітикою (73%), культурою (71%), волонтерством/благодійністю (67%). Традиційно найменший відсоток експерток та героїнь у матеріалах, що стосуються політики/влади, економіки/бізнесу та війни.
У інтернет-виданнях 40% матеріалів стосувались теми війни. До їх коментування залучались жінки як експертки – 29% найчастіше у матеріалах, що стосувались розповідей про воїнів-героїв, спогадів про загиблих. А як героїні згадувались на рівні 27%.
В інтернет-виданні «Глухів.City» кількість експерток склала 64%, а героїнь – 24%. У контенті за період моніторингу зафіксовано 26 матеріалів, що стосуються війни, із 48 проаналізованих. Жінки долучалися до коментування всіх основних тем, і навіть переважали, крім тем пов’язаних зі спортом, освітою та війною.
Видання повністю відмовилось від використання маскулінітивів, послуговуючись фемінітивами: фотографиня; викладачка; керівниця; майстриня; директорка. Індекс гендерної чутливості видання – 63%. І це кращий показник.
У контенті сайту «Голос Конотопа» присутність у матеріалах жінок-експерток складала 25%, героїнь – 41%.Вони частіше коментували теми що стосуються соціальної політики, криміналу, дозвілля. Найменше жінок долучили до коментування у матеріалах на політичну, освітню, воєнну тематики. Матеріали що стосуються війни склали 31%.
Видання в означенні професійної приналежності жінок на 40% використовує фемінітиви: заступниця начальника, володарка премії. Серед маскулінітивів у виданні найчастіше вживається «викладач» і поряд жіноче ім’я. Хоча з утворенням фемінітиву – викладачка, здається, не може бути складнощів. Зустрічається використання і фемінітиву і маскулінітиву стосовно означення посади однієї людини. Наприклад «подарунки від відомого сумського дизайнера вишиванок та засновниці власного бренду “СВОЄ” Світлани Волик. Хоча настільки б гармонійніше звучало «…від відомої сумської дизайнерки».
Сайту «Охтирка online» вдалося дотриматися гендерного балансу експерток -50%. Героїнь, щоправда, зафіксовано 31%. Жінки частіше долучалися до коментування тем пов’язаних з політикою/владою, соціальним захистом, менше – з медициною, спортом. 37% матеріалів стосувались війни.
За моніторинговий період у виданні зафіксовано 69% фемінітивів (керівниця, вокалістка). Але є й маскулінітиви: викладач (знову) Лариса Крошка; керівник Дарина Сопітько.
Сайт «Ромни 24» серед видань, що моніторяться, залучив найменшу кількість експерток до коментування тем -5% і 24% героїнь. Такий показник можна пов’язати з тим, що за звітний період у виданні було мало матеріалів, що стосуються соціальної політики, охорони здоров’я та освіти, у яких зазвичай фіксується присутність жінок.
У виданні 32% матеріалів, що стосуються війни.
Послуговуються тут як маскулінітивами (пані Вігдіс Халворсен,сСтарший співробітник Norad; начальник Відділу культури Роменської міської ради Яна Мутлаг; керівник Лариса Терещенко, так і фемінітивами – їх 47% (поліцейська).
Сайт «Шостка.INFO» частіше залучає до коментування чоловіків-експертів. Жінки ж коментували теми у 36% випадків, найчастіше – пов’язані з волонтерством, культурою. Жінки як героїні складають 34% – найбільше у матеріалах на теми освіти й науки і волонтерства.
Теми війни у виданні торкалися у 45% матеріалів від загальної кількості проаналізованих.
Видання використовує фемінітиви (викладачка; представниця Національної ради заступниця міністра МВС; посадовиця; професорка). Їх 53%. І маскулінітиви: викладач Ірина Тарасова; директор коледжу Тетяна Сорока; начальник управління з питань НС Ольга Ткаченко). Використовують і фемінітив, і маскулінітив стосовно означення посади однієї людини: «заступниця начальника Сумської обласної військової адміністрації, керівник робочої групи «Прозорість і підзвітність» Марія Зонова»
Трапляються одні й ті ж слова, що подають як у чоловічому, так і у жіночому роді стосовно жінок, як то викладачка/викладач.
«05453.com.ua – Cайт Кролевця» залучав жінок до коментування матеріалів що стосуються волонтерства та криміналу. Загалом експерток 19%, а героїнями жінки були у 42% від загальної кількості матеріалів. 40% контенту видання торкаються теми війни.
Видання почало використовувати фемінітиви: керівниця, викладачка, журналістка. Їх за моніторинговій період зафіксовано 25%. Та все ж переважають маскулінітиви: тренер-викладач Юлія Жабко; керівник Алла Теслик депутат міської ради Наталія Денисенко; вчитель-наставник Юлія Вовкула.
Загалом у матеріалах видання «Ромни 24» та «05453.com.ua – Cайт Кролевця» зафіксовано дисбаланс експертів/експерток зі значною перевагою у присутності в матеріалах чоловіків, але над використанням фемінітивів видання почали працювати. Сайти «Глухів. City» та «Охтирка online» кращі за використанням фемінітивів і присутністю жінок у матеріалах. У «Шостка.INFO» та «Голос Конотопа» залучають жінок до коментування тем, використовують фемінітиви, але все ж у меншій кількості ніж могли б. Принаймні, у частині фемінітивів це доволі легко зробити.
За індексом гендерної чутливості кращим є «Глухів. City»» – 63% (це – один із найвищих показників по Україні), «Охтирка online» – на другій позиції (50%).
Про друковані ЗМІ
Попри всі труднощі і з друком, і з доставкою, особливо у районах, що межують з російською федерацією і піддаються щоденним обстрілам, друковані газети виходять. Виходять навіть тоді, коли приміщення редакції отримує пошкодження під час обстрілів, як це було з «Ворсклою».
Темі війн присвячені 40% матеріалів. Жінки як експертки у них присутні на 37%, а як героїні – 36%. Знайшлося на шпальтах («Глухівщина») місце і для розповіді про ветерана Другої світової війни, що б там не говорили наші ворожі сусіди, українці не забували і не забудують про подвиг своїх предків у тій війні і про їх вклад у перемогу, яку собі нині росіяни приписують одноосібно.
Поки що переважання експертів-чоловіків порівняно з експертками-жінками зберігається й у друкованих ЗМІ. Втім воно не таке критичне. Експерток у друкованих виданнях у лютому зафіксовано 45%, героїнь – 40% – у червні зафіксовано 37% експерток та 35% героїнь. Жінки частіше коментували чи згадувались у матеріалах на теми освіти, соцзахисту та волонтерства.
Районній газеті «Ворскла» вдалося досягти відносного гендерного балансу: жінок-експерток тут зафіксовано 52%, а героїнями жінки є у 45% випадків. Найбільший відсоток експерток, як і героїнь – у матеріалах на теми соцзахисту та в умовній категорії «Інше», куди ввійшли «lifestory».
Темі війни присвячені 38% матеріалів.
У виданні переважають фемінітиви – 86% (продавчиня, директорка; авторка; фельдшерка; заступниця начальника). Втім є й маскулінітиви: директор з питань відновлення Ірина Трушницька; викладач (знову!) Лариса Крошка. Як бачимо, деякі означення посад видання подає як фемінітивом, так і маскулінітивом. Все ж стара звичка сильніша за новий правопис.
У газеті «Глухівщина» за моніторинговий період зафіксовано тільки 7% експерток і 26% героїнь. Жінки залучались до коментування тільки однієї теми – соцзахист. Для цього видання це не типова ситуація.
Темі війни присвячені 43% матеріалів.
Видання впевнено освоює використання фемінітивів. Їх 79% (заступниця Міністерки соцполітики; віцепрем’єка; урядова уповноважена; дослідниця). Є й маскулінітиви – етнограф, фольклорист Пелагея Литвинова-Бартош.
У газеті «Наш край» жінок-експерток зафіксовано 50%, а героїнь – 38%. Найчастіше вони коментували чи згадувались у матеріалах, що стосувались спорту та волонтерства.
Про війну йшлося у 35% матеріалів.
Видання використовувало лише фемінітиви: армреслерка; ідеологиня; засновниця.Саме фемінітиви вивели газету у лідери за індексом гендерної чутливості з показником 63%.
У газеті «Перемога» жінки превалюють і як експертки – 67%, і як героїні – 58%. Думкою жінок поцікавились при підготовці матеріалів з медичної та воєнної тематики, а також у матеріалах про історії із життя.
Видання використовувало маскулінітиви (класний керівник Надія Харченко; тренер Світлана Байда) і фемінітиви (фахівчиня; працівниця рецепції;) у співвідношенні 50 х 50.
Загалом у матеріалах видання «Перемога» зафіксовано відносний дисбаланс жінок і чоловіків при чому, що рідко буває, в бік жінок, втім баланс із фемінітивами/маскулінітивами не дозволив виданню піднятись вище третього місяця за показником індекса гендерної чутливості 58%. Лідирує за цим показником «Наш край» – 63%. «Ворскла» з 61% друга. А «Глухівщина» через низькі показники залучення жінок цього разу на четвертому місці з 37%.
А найчастіше вживаний у сумських ЗМІ маскулінітив «викладач», який і знизив декому рейтинг все ж не словесний продукт самих видань. Швидше за все видання послуговуються інформацією, що надають установи, повідомляючи успіхи своїх вихованців, та вказуючи хто їх підготував. То, може, варто ЗМІ самим виправляти на фемінітив цього «викладача», як означення професії жінки, і привчати до нового правопису інших.
Індекс гендерної чутливості сумських гіперлокальних медіа у лютому склав 48%. Ознайомитися з рейтингом видань можна на сайті Волинського прес-клубу та на сторінці у Facebook.
Експертка з моніторингу – Світлана ШОВКОПЛЯС
___________________
Гендерний моніторинг журналістських матеріалів гіперлокальних медіа відбувається у межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовує Волинський прес-клуб у партнерстві з Гендерним центром Волинської області та Незалежною громадською мережею прес-клубів України і медійних організацій за підтримки Медійної програми в Україні, Internews.
