Цей вислів Максима Рильського став гаслом поетичного аматорського конкурсу його імені – Всеукраїнського поетичного вернісажу «Троянди й виноград», презентація якого відбулася 11 квітня в агенції УНІАН у Києві. У попередні роки в ньому перемагали й автори з Сумщини.
Поетичний аматорський марафон триватиме майже півроку – по вересень включно, після чого журі у складі якого Борис Олійник, Іван Драч, Микола Луків, Петро Засенко, Володимир Бутко, Станіслав Шевченко, Вікторія Колесник і Максим Рильський визначать до 12 лауреатів конкурсу, яких запросять у Київ на літературно-мистецький вечір урочистої церемонії вшанування, під час якої гості читатимуть свої вірші, отримають дипломи та почесні відзнаки – кришталеві троянди.
Це вже четвертий подібний конкурс імені Максима Рильського для поетів-аматорів країни. Перші три відбувалися у 2006, 2008 і у 2012 роках.
– Хочу відзначити, – зауважує спеціально для сайту «Медіа-коло» Максим Рильський, голова родинного Фонду свого діда, – що 2006 року лауреатом конкурсу стала 16-річна Наталія Коваль із Конотопу. А у 2012 році дипломантом конкурсу стала теж конотопчанка Олена Савела, яка тоді працювала кореспондентом в міські газеті «Конотопський край». (Додамо, що сьогодні Олена Савела очолює редакцію цієї газети –m-k).
Як і у попередні роки, організаторами Вернісажу-2017 виступили родинний фонд Максима Рильського, Український фонд культури та Київський літературно-меморіальний музей М.Т. Рильського за підтримки корпорації «Еталон».
За висловом Бориса Олійника, «Троянди й виноград» – найбільший в Україні аматорський поетичний конкурс та ще й найдемократичніший, оскільки виключає будь-які обмеження, – аби жила в людині поетична іскра Божа.
А на думку Івана Драча, вернісаж продовжує благородну справу Максима Рильського – надає путівку в творче життя молоді, відкриває нові імена. Він запропонував доповнити умови конкурсу: включити у творчий доробок такий улюблений Максимом Тадейовичем жанр, як сонет, й позначити його в листі.
Микола Луків підкреслює високий художній рівень творів попередніх конкурсів попри їх аматорський статус. Разом із тим, відзначає він, це своєрідні оглядини творчого стану поетичної громади суспільства, її настроїв, думок, сподівань. Вернісаж надає можливість людині будь-якого віку та роду занять оприлюднити свої поетичну душу та серце.
У кожному з трьох попередніх вернісажей брали участь від 200 до 250 адресатів, які надсилали загалом по кілька десятків тисяч віршів. Географія дописувачів – усі без винятку регіони країни, але найбільш активними виявилися Київ, Житомирська, Полтавська, Херсонська, Дніпропетровська та Хмельницька області. Наймолодшим учасникам виповнювалося 10-12 років, найстаршим – 70-80. А середній вік конкурсантів – 20 років. Жителі міст випереджали селян, але за фахом перед веде учнівська молодь – школярі та студенти, за ними – освітяни – вчителі, викладачі, далі – журналісти. Хоча були й медики, бухгалтери, архітектори.
– «Троянди й виноград» – це конкурс для найширших верств населення, від 10 років і старше). Він ставить за мету відкрити дарування людини, яка, можливо, пише тільки для себе, – говорить Максим Рильський. – Поет завжди гостро відчуває ритми і болі життя, концентровано викладає їх сприйняття, а ми отримуємо духовний зріз життя суспільства, можливо емоційний, але не менш достовірний, ніж всілякі рейтинги та опитування. Бо ж правду сказав поет Максим Рильський: «Світ по-новому відкривати, поете, обов`язок твій!»
За Положенням конкурсу, передбачено чотири номінації: патріотична лірика, філософська лірика, інтимна лірика, пейзажна лірика. Від кожного учасника чекають один або кілька віршів (бажано, один із них – сонет) у друкованому вигляді загальним обсягом до 150 рядків. Усі твори необхідно надсилати на адресу музею М.Рильського ( 03039,Київ-39, вул. Максима Рильського,7) із поміткою «Поетичний вернісаж». Остання дата на поштовому штемпелі – 25 вересня. Учасники конкурсу мають визначити та назвати номінацію свого твору, а також надати основні дані про себе – ПІБ, повна адреса, контактний телефон, вік, освіта, місце роботи, посада.
Надіслані твори не рецензуються та не повертаються.
