Із журналістом і піарником, медіатренером і експертом із розвитку громад Юрієм Ісаєвим другокурсники кафедри журналістики та філології СумДУ зустрічалися двічі. Першу онлайн зустріч перервала тривога – у Сумах і у Полтаві, де Юрій Ісаєв працює начальником відділу комунікацій ГПУ «Полтавагазвидобування». Проте під час спілкувань мова йшла передусім про журналістський досвід, адже гостю студентів немало років доводилося і створювати, і очолювати видання, і навчати менш досвідчених колег. От і студенти більше дізналися про газети, їх планування, фінансову сторону та інші аспекти діяльності.
Надважливим елементом для газети та загалом для будь-якого медіа, зазначає Юрій, є редакційна політика. Вона, по суті, визначає напрямок всього видання. Особливо фахівець виділив потребу конкретизації повноважень працівників, діяльності фінансової частини медіа, тематики матеріалів (про що пишемо, про що ні), форми подачі. Правильно виписана редакційна політика спрямує медіа та внесе конкретику у роботу
На думку Юрія, газети не вимирають, як пророкує дехто вже не перший рік. Вони, фактично, є головним джерелом інформації для людей віку від 55 років. Їхню велику роль він також вбачає у виборчих кампаніях. А нині варто зважати на ситуацію, породжену війною, коли друковані видання є чи не єдиним постачальником інформації до уражених окупантами населених пунктів, де не те, що інтернету, – мобільного зв’язку часто немає.
Та хоча актуальність газет не зникає, оновлюватися їм все таки необхідно. Для прикладу спікер навів видання, що почало використовувати на додаток до своїх матеріалів QR-коди, за якими читач може продивитися або більше фотографій до події, або просто детальніше дізнатися про предмет обговорення.
Популярності газетам додає сегментація за інтересами чи локальними громадами. Майбутнє також у тих друкованих видань, що є корпоративними, адже попит на новини у корпоративних середовищах, на думку медійника, зберігатиметься.
Серед важливих для друкованого видання аспектів медійник зазначає також такі пункти, як довіру та оперативність. Бо ж, маючи довіру аудиторії, ти матимеш змогу залишатися у цьому бізнесі та випускати газету далі, бо, якщо тобі довіряють, твій контент споживатимуть охочіше.
Оперативність важлива як у обранні тем та їх публікації, так і в доставці інформаційного продукту до читача. Щодо доставки Юрій запропонував цікаву альтернативу «Укрпошті», на яку наразі скаржаться практично всі друковані видання, а саме: створити власну службу доставки, розповсюджуватися власними силами. Для цього, на його думку, треба об’єднатися кільком редакціям та чітко прописати умови, хто за що відповідає. І це може бути не так дорого, як здається на перший погляд.
І, звичайно, потрібно просувати, популяризувати свої видання, і робити це можна й зараз, попри війну. Дієвими методами, на думку Юрія Ісаєва, є такі: масові заходи, свята, конкурси, просування у соціальних мережах, месенджерах.
Звичайно, добре, коли видання має доброго головного редактора. Юрій Ісаєв жартує: «Комусь дав Бог гроші, а комусь – хорошого редактора». У цьому жарті є частка жарту, бо ж головний редактор справді має бути й управлінцем, і фінансистом. Тобто головним для нього є не творчість, а контроль над працівниками та економічною площиною медіа. «Говорять, що журналістика – не творчість, а технології, я думаю, що це має бути творчість, що вміщається у рамки відповідних технологій». Але творчість має бути якісною, відповідною до професійних стандартів.
Аудиторія є тим фактором, який журналісти не можуть ігнорувати. Юрій наголошує на важливості працювати для своєї аудиторії, розуміти своїх читачів.
Анна ОРОПАЙ,
студентка кафедри журналістики та філології СумДУ
