Вебінар «Створення ґендерночутливих текстів та матеріалів» об єднав у онлайн просторі представників і представниць регіональних медіа, блогерів і блогерок, фрілансерів і фрілансерок, комунікаційників і комунікаційниць та здобувачів і здобувачок вищої освіти факультетів журналістики. Приєдналися до нього й сумські медійники та студенти кафедри журналістики та філології Сумського державного університету.
Захід організував Вінницький прес-клуб у рамках проєкту «Розбудова толерантного інформаційного простору регіональними медіа» за регіональної підтримки Сумського прес-клубу.
Вебінар складався з двох модулів: «Ґендерна оптика медіа» та «Як говорити та писати про людей, які пережили травматичний досвід». Тренеркою першого модуля була Оксана Ярош – експертка з ґендерних питань та інклюзивості у сфері виборів та демократії, професорка кафедри політології та публічного управління Волинського національного університету імені Лесі Українки, директорка ГО «Ґендерний центр Волинської області».
– Ґендерна тема стає мейнстрімом й охоплює все більше середовищ, в тому числі й медіа, – зазначила експертка. – Ми говоримо про доволі широку тему. Не лише про те, як писати про дівчат та хлопців, ні. Це поняття більш багатогранне.
Разом із експерткою учасники заходу поговорили про нормативно-правову базу ґендерночутливої журналістики, визначили основні поняття та терміни, розібрали практичні кейси щодо сексистського/стереотипного контенту в медіа та з’ясували, як коректно писати та говорити про осіб із вразливих груп. Оксана Ярош зауважила:
– Хоча все змінюється. Особливо зараз, коли ми переживаємо доволі страшні часи. Але важливо пам’ятати, що стереотипи також ідуть поряд.
Другий модуль вебінару провела тренерка Ольга Гужва – медіаекспертка, воєнна журналістка, керівниця напряму з кібербезпеки «Інтерньюз-Україна», керівниця проекту «Голоси України» Інституту висвітлення війни та миру (Британія), засновниця спільноти Консорціум ветеранських організацій сходу, медіа-центру «Схід» і медіахабу «Синергія». Спілкувалися про те, як писати та говорити про людей, які пережили травматичний досвід. Зокрема з’ясували, які події вважаються травматичними для людини; як знайти героя/героїню для чутливого інтерв’ю та брати чутливе інтерв’ю; які теми/запитання/дії є табуйованими; яким чином спілкуватися з ветеранами/ветеранками, які отримали поранення, ампутацію, а також із цивільними з різними видами травм, родинами загиблих/полонених/безвісти зниклих тощо. Тренерка також розповіла, чи існує поняття збалансованої емпатії журналіста/журналістки при роботі з чутливими темами, та як можна підготуватися до роботи з таким контентом.
– Журналістика під час війни – це не скільки професія, скільки місія. Писати про такі речі, бути свідками злочинів, відкрито транслювати людські історії не лише в межах України, а й на весь світ – це дійсно величезна відповідальність. Зробити так, щоб цифри, які складають статистику, мали персональну історію. Щоб близькі людей, які загинули, мали змогу донести всьому світу, що сталося. Розказати про людей, які, на жаль, вже не зможуть цього зробити самостійно, – зазначила тренерка.
Юлія Лагута, студентка групи ЖТ-21, поділилась своїми враженнями щодо заходу:
– Мені дуже сподобалися спікери, справді відчувалося, що вони розуміють свої теми. Найбільше запам’ятався розгляд нормативно-правової бази ґендерночутливої журналістики, адже неабияк важливо для медійників знати й дотримуватися своїх прав та обов’язків. Влучні приклади сексистських матеріалів, у саме серденько, оскільки дуже часто журналісти допускають такі помилки в написанні власних матеріалів. Варто також окремо вказати на значущість модулю «Як говорити та писати про людей, які пережили травматичний досвід». Зараз такий час, коли подібні поради справді стануть у пригоді. Психічний стан багатьох українців нестабільний, тож представники четвертої влади повинні знайти підхід до кожного індивіда.
Нагадаємо, що вебінар «Створення ґендерночутливих текстів та матеріалів» є першим із освітньої серії заходів у рамках проєкту «Розбудова толерантного інформаційного простору регіональними медіа». Наступні вебінари серії плануються у березні 2024 року й стосуватимуться наступних тем: «Техніка перевірки фактів у боротьбі з дезінформацією при підготовці інформаційно-аналітичних матеріалів» (5 березня), «Публічний діалог: особливості рівного охоплення всіх груп населення і роль ЗМІ у його побудові» (15 березня).
Проєкт «Розбудова толерантного інформаційного простору регіональними медіа» реалізується за підтримки Міжнародної фундації виборчих систем IFES, Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та допомоги від уряду Великої Британії.
Ліана ОХРИМЕНКО, магістрантка групи ЖТ.м-31
кафедри журналістики та філології Сумського державного університету
