Перейти до вмісту
Немає результатів
  • Медіаспільнота
  • Громадянське суспільство
  • Медіаграмотність
  • Тексти
  • Проєкти
    • Сумська журналістика в особах
    • Герої мого часу
    • Війна як вона є
    • Журналістика: досвід війни
    • Право та етика
  • Головна
  • Громадська організація “Сумський прес-клуб”
  • Редакційна політика
Donate
Media-коло

Сумський прес-клуб

  • Медіаспільнота
  • Громадянське суспільство
  • Медіаграмотність
  • Тексти
  • Проєкти
    • Сумська журналістика в особах
    • Герої мого часу
    • Війна як вона є
    • Журналістика: досвід війни
    • Право та етика
Media-коло

Сумський прес-клуб

Калька – це добродійка чи злодійка?

  • Avatar photoMedia-коло
  • 07.12.2016
  • Тексти
  • Юнпрес

    Калькування як мовне явище давно цікавить мовознавців усіх епох. До сих пір не маємо одностайного погляду на це питання.

    Дехто з вчених вважає, що калька є позитивним надбанням, адже за допомогою таких запозичень збагачується лексичний рівень мови,  інші ж вчені говорять про неправильність використання цього явища, його загрозу для мовної системи загалом. Тож давайте глибше зануримося у цю проблему і спробуємо дати відповідь на питання що ж таке калька та чи доречно вживати скальковані слова та вирази у сучасному мовленні свідомих громадян?

    За енциклопедією української мови «Калькування – це творення нових слів, словосполучень чи фраз за зразком побудови відповідного слова чи вислову в іншій мові».

    Калькування є одним із шляхів поповнення словникового складу мови та одним із видів іншомовних запозичень. Це, по суті, копіювання іншомовного слова за допомогою свого, незапозиченого матеріалу. Цим кальки і відрізняються від запозичень, які є словами, що увійшли до мови повністю (тобто  й значення, й звукове вираження слова, передане на письмі літерами відповідної мови ). Існують кальки, з яким слід боротися, особливо, якщо мовець хоче розмовляти красивою літературною мовою, а не банальним суржиком. Традиційними кальками у мовному середовищі України вже давно стали такі вирази як: приймати міри (вживати заходів), приймати участь ( брати участь), розповсюджувати плітки (поширювати плітки), закривати очі (заплющувати очі) та багато інших. Переважна більшість таких мовних явищ утворюється в українській мові під впливом російської.

    Як засіб номінації, калькування доцільне лише тоді, коли в рідній мові немає відповідника на позначення того чи іншого значення слова або коли калька сприяє запобіганню тавтології і лаконізує мовлення.

    Таким чином, ми бачимо, що калькування може бути корисним лише в кількох випадках комунікації. Здебільшого ж  це явище засмічує мовлення, тому радимо його уникати та користуватися нормативними відповідниками. Для цього пропонуємо вашій увазі приклади найбільш поширених кальок та їх нормативних відповідників:

    Калька:                                                                              Норма:

    Слідуючий                                                                         Наступний

    Міроприємство                                                                  Захід

    Приймати участь                                                               Брати участь

    Керуючий                                                                           Керівник

    Навколишнє середовище                                                  Довкілля

    З тих пір                                                                              Донині, досі

    Рахувати своїм обов’язком                                              Вважати своїм обов’язком

    Не дивлячись                                                                      Не зважаючи

    Виходячи з                                                                         Зважаючи на

    У відповідності з                                                               Згідно з

    Кидатися в очі                                                                    Впадати в очі

    Круглодобово                                                                     Цілодобово

    та інші.

    Сподіваємося, що це допоможе зробити наше мовлення красивим та правильним.

    Людмила Українець,

    студентка СумДПУ ім. А. С. Макаренка

    Avatar photo
    Media-коло

    Редакційний матеріал

    Статті: 1635
    Попередній Запис Координатор руху ЧЕСНО / Керівник проекту
    Наступний Запис Роми Сум бачать перспективу

    Вибір редакції

    Навички, що рятують життя

    Аватар Сергій Ханін
    Сергій Ханін
    18.09.2026
    Новини, Проєкти

    Коли виснажує не лише війна

    Аватар Світлана Шовкопляс
    Світлана Шовкопляс
    17.09.2026
    Проєкти

    Топ Теми

    Антифейк Герої мого часу Громадянське суспільство Журналістика Медіаграмотність Медіаспільнота Навчання Право та етика Сумська журналістика в особах Третій сектор

    Вересень 2026
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
     123456
    78910111213
    14151617181920
    21222324252627
    282930  
    « Сер    

    Актуально

    11 Вересня, 2026

    /

    Анонси
    Тренінг із першої медичної допомоги для медійників – долучайтеся!

    17 Вересня, 2026

    7 Вересня, 2026

    /

    Анонси
    Хто сильніший: ти чи твої емоції?

    16 Вересня, 2026

    7 Вересня, 2026

    /

    Анонси
    «Саморегулювання журналістів у Швеції: як це працює»

    10 Вересня, 2026

    22 Серпня, 2026

    /

    Анонси
    Суми, які болять. Місто, що пише свою історію просто зараз

    15 Вересня, 2026

    14 Серпня, 2026

    /

    Моніторинг
    Прогрес в ефірі: телемовники Сумщини тримають курс на гендерний баланс

    Пов’язані записи

    • 13.08.2026
    • Avatar photoMedia-коло
    • Репортер
    • Громадянське суспільство, Культура, Психологія

    Коли мистецтво об’єднує

    • 12.08.2026
    • Avatar photoMedia-коло
    • Анонси
    • Журналістика, Право та етика

    Втома від «складних» і чутливих тем: чергова зустріч у майстерні Андрія Куликова

    • 09.08.2026
    • Avatar photoMedia-коло
    • Новини
    • Журналістика

     «Сумський канал» тисне на кнопку!

    • 05.08.2026
    • Avatar photoСергій Ханін
    • МоніторингПроєкти
    • Війна, Медіаспільнота

    Сумщина – в епіцентрі російських атак на українську медіа сферу

    • 31.07.2026
    • Avatar photoMedia-коло
    • Тексти
    • Війна як вона є

    Коли війна пише листи замість людей…

    • 30.07.2026
    • Avatar photoMedia-коло
    • ПроєктиТексти
    • Журналістика, Психологія

    Як захистити себе від чужого болю

    • Аудіо
    • Відео
    • Галерея
    • Документи

    • Редакційна політика
    • Про нас

    Контактна інформація

    • Адреса: м. Суми, Покровська площа, 13
    • Email: sumpk@ukr.net
    • Алла Федорина afedoryna@ukr.net
    • Світлана Шовкопляс svetlanasilk@ukr.net

    ГО «Сумський прес-клуб» – недержавна неприбуткова організація зі значним досвідом роботи.

    Прес-клуб починав свою діяльність у рамках всеукраїнської мережі прес-клубів МБО «Український освітній центр реформ».

    Як самостійна ГО зареєстрований 18 серпня 2003 року.

    Copyright © 2026 - Сумський прес-клуб
    Donate