Перейти до вмісту
Немає результатів
  • Медіаспільнота
  • Громадянське суспільство
  • Медіаграмотність
  • Тексти
  • Проєкти
    • Сумська журналістика в особах
    • Герої мого часу
    • Війна як вона є
    • Журналістика: досвід війни
    • Право та етика
  • Головна
  • Громадська організація “Сумський прес-клуб”
  • Редакційна політика
Donate
Media-коло

Сумський прес-клуб

  • Медіаспільнота
  • Громадянське суспільство
  • Медіаграмотність
  • Тексти
  • Проєкти
    • Сумська журналістика в особах
    • Герої мого часу
    • Війна як вона є
    • Журналістика: досвід війни
    • Право та етика
Media-коло

Сумський прес-клуб

Калька – це добродійка чи злодійка?

  • Avatar photoMedia-коло
  • 07.12.2016
  • Тексти
  • Юнпрес

    Калькування як мовне явище давно цікавить мовознавців усіх епох. До сих пір не маємо одностайного погляду на це питання.

    Дехто з вчених вважає, що калька є позитивним надбанням, адже за допомогою таких запозичень збагачується лексичний рівень мови,  інші ж вчені говорять про неправильність використання цього явища, його загрозу для мовної системи загалом. Тож давайте глибше зануримося у цю проблему і спробуємо дати відповідь на питання що ж таке калька та чи доречно вживати скальковані слова та вирази у сучасному мовленні свідомих громадян?

    За енциклопедією української мови «Калькування – це творення нових слів, словосполучень чи фраз за зразком побудови відповідного слова чи вислову в іншій мові».

    Калькування є одним із шляхів поповнення словникового складу мови та одним із видів іншомовних запозичень. Це, по суті, копіювання іншомовного слова за допомогою свого, незапозиченого матеріалу. Цим кальки і відрізняються від запозичень, які є словами, що увійшли до мови повністю (тобто  й значення, й звукове вираження слова, передане на письмі літерами відповідної мови ). Існують кальки, з яким слід боротися, особливо, якщо мовець хоче розмовляти красивою літературною мовою, а не банальним суржиком. Традиційними кальками у мовному середовищі України вже давно стали такі вирази як: приймати міри (вживати заходів), приймати участь ( брати участь), розповсюджувати плітки (поширювати плітки), закривати очі (заплющувати очі) та багато інших. Переважна більшість таких мовних явищ утворюється в українській мові під впливом російської.

    Як засіб номінації, калькування доцільне лише тоді, коли в рідній мові немає відповідника на позначення того чи іншого значення слова або коли калька сприяє запобіганню тавтології і лаконізує мовлення.

    Таким чином, ми бачимо, що калькування може бути корисним лише в кількох випадках комунікації. Здебільшого ж  це явище засмічує мовлення, тому радимо його уникати та користуватися нормативними відповідниками. Для цього пропонуємо вашій увазі приклади найбільш поширених кальок та їх нормативних відповідників:

    Калька:                                                                              Норма:

    Слідуючий                                                                         Наступний

    Міроприємство                                                                  Захід

    Приймати участь                                                               Брати участь

    Керуючий                                                                           Керівник

    Навколишнє середовище                                                  Довкілля

    З тих пір                                                                              Донині, досі

    Рахувати своїм обов’язком                                              Вважати своїм обов’язком

    Не дивлячись                                                                      Не зважаючи

    Виходячи з                                                                         Зважаючи на

    У відповідності з                                                               Згідно з

    Кидатися в очі                                                                    Впадати в очі

    Круглодобово                                                                     Цілодобово

    та інші.

    Сподіваємося, що це допоможе зробити наше мовлення красивим та правильним.

    Людмила Українець,

    студентка СумДПУ ім. А. С. Макаренка

    Avatar photo
    Media-коло

    Редакційний матеріал

    Статті: 1616
    Попередній Запис Координатор руху ЧЕСНО / Керівник проекту
    Наступний Запис Роми Сум бачать перспективу

    Вибір редакції

    Медійний знак якості та довіри

    Аватар Сергій Ханін
    Сергій Ханін
    23.06.2026
    Новини

    Журналіст із Сумщини отримав президентську стипендію

    Аватар Media-коло
    Media-коло
    09.06.2026
    Новини

    Топ Теми

    Антифейк Герої мого часу Громадянське суспільство Журналістика Медіаграмотність Медіаспільнота Навчання Право та етика Сумська журналістика в особах Третій сектор

    Червень 2026
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
    1234567
    891011121314
    15161718192021
    22232425262728
    2930  
    « Тра    

    Актуально

    25 Червня, 2026

    /

    Новини
    Центр журналістської солідарності в Сумах отримав детектор дронів «Чуйка»
    19 Червня, 2026

    /

    Тексти
    Вікторії Соколовській – за відданість професії
    18 Червня, 2026

    /

    Проєкти, Репортер
    Межі, навантаження і професійна безпека: як медійникам зберегти себе в професії
    12 Червня, 2026

    /

    Анонси
    Встановити межі – збільшити шанс на відновлення

    17 Червня, 2026

    11 Червня, 2026

    /

    Тексти
    Кіберщит для регіональних медіа

    Пов’язані записи

    • 10.06.2026
    • Avatar photoСвітлана Шовкопляс
    • Новини
    • Журналістика, Медіаспільнота

    Газета, яка не залишила свою громаду

    • 09.06.2026
    • Avatar photoMedia-коло
    • Інтерв’юПроєкти
    • Сумська журналістика в особах

    Наталія Калініченко: «От коли я надрукую в газеті «Білопільщина» акт капітуляції Росії, то тоді буду думати про пенсію та про все інше»

    • 05.06.2026
    • Avatar photoMedia-коло
    • Інтерв’ю
    • Журналістика, Медіаспільнота

    «Писати про людей і для людей»

    • 01.06.2026
    • Avatar photoMedia-коло
    • Репортер
    • Журналістика, Медіаспільнота

    Журналісти важливі, – багатоголосо лунало на урочистості з нагоди прийдешнього професійного свята

    • 01.06.2026
    • Avatar photoMedia-коло
    • Новини
    • Журналістика, Журналістика: досвід війни, Медіаспільнота

    «Перемога» першою отримала символ Frontline Press

    • 30.05.2026
    • Avatar photoMedia-коло
    • ПроєктиТексти
    • Медіаграмотність

    Яка ваша роль у театрі інформаційної війни?

    • Аудіо
    • Відео
    • Галерея
    • Документи

    • Редакційна політика
    • Про нас

    Контактна інформація

    • Адреса: м. Суми, Покровська площа, 13
    • Email: sumpk@ukr.net
    • Алла Федорина afedoryna@ukr.net
    • Світлана Шовкопляс svetlanasilk@ukr.net

    ГО «Сумський прес-клуб» – недержавна неприбуткова організація зі значним досвідом роботи.

    Прес-клуб починав свою діяльність у рамках всеукраїнської мережі прес-клубів МБО «Український освітній центр реформ».

    Як самостійна ГО зареєстрований 18 серпня 2003 року.

    Copyright © 2026 - Сумський прес-клуб
    Donate