Перейти до вмісту
Немає результатів
  • Медіаспільнота
  • Громадянське суспільство
  • Медіаграмотність
  • Тексти
  • Проєкти
    • Сумська журналістика в особах
    • Герої мого часу
    • Війна як вона є
    • Журналістика: досвід війни
    • Право та етика
  • Головна
  • Громадська організація “Сумський прес-клуб”
  • Редакційна політика
Donate
Media-коло

Сумський прес-клуб

  • Медіаспільнота
  • Громадянське суспільство
  • Медіаграмотність
  • Тексти
  • Проєкти
    • Сумська журналістика в особах
    • Герої мого часу
    • Війна як вона є
    • Журналістика: досвід війни
    • Право та етика
Media-коло

Сумський прес-клуб

Калька – це добродійка чи злодійка?

  • Avatar photoMedia-коло
  • 07.12.2016
  • Тексти
  • Юнпрес

    Калькування як мовне явище давно цікавить мовознавців усіх епох. До сих пір не маємо одностайного погляду на це питання.

    Дехто з вчених вважає, що калька є позитивним надбанням, адже за допомогою таких запозичень збагачується лексичний рівень мови,  інші ж вчені говорять про неправильність використання цього явища, його загрозу для мовної системи загалом. Тож давайте глибше зануримося у цю проблему і спробуємо дати відповідь на питання що ж таке калька та чи доречно вживати скальковані слова та вирази у сучасному мовленні свідомих громадян?

    За енциклопедією української мови «Калькування – це творення нових слів, словосполучень чи фраз за зразком побудови відповідного слова чи вислову в іншій мові».

    Калькування є одним із шляхів поповнення словникового складу мови та одним із видів іншомовних запозичень. Це, по суті, копіювання іншомовного слова за допомогою свого, незапозиченого матеріалу. Цим кальки і відрізняються від запозичень, які є словами, що увійшли до мови повністю (тобто  й значення, й звукове вираження слова, передане на письмі літерами відповідної мови ). Існують кальки, з яким слід боротися, особливо, якщо мовець хоче розмовляти красивою літературною мовою, а не банальним суржиком. Традиційними кальками у мовному середовищі України вже давно стали такі вирази як: приймати міри (вживати заходів), приймати участь ( брати участь), розповсюджувати плітки (поширювати плітки), закривати очі (заплющувати очі) та багато інших. Переважна більшість таких мовних явищ утворюється в українській мові під впливом російської.

    Як засіб номінації, калькування доцільне лише тоді, коли в рідній мові немає відповідника на позначення того чи іншого значення слова або коли калька сприяє запобіганню тавтології і лаконізує мовлення.

    Таким чином, ми бачимо, що калькування може бути корисним лише в кількох випадках комунікації. Здебільшого ж  це явище засмічує мовлення, тому радимо його уникати та користуватися нормативними відповідниками. Для цього пропонуємо вашій увазі приклади найбільш поширених кальок та їх нормативних відповідників:

    Калька:                                                                              Норма:

    Слідуючий                                                                         Наступний

    Міроприємство                                                                  Захід

    Приймати участь                                                               Брати участь

    Керуючий                                                                           Керівник

    Навколишнє середовище                                                  Довкілля

    З тих пір                                                                              Донині, досі

    Рахувати своїм обов’язком                                              Вважати своїм обов’язком

    Не дивлячись                                                                      Не зважаючи

    Виходячи з                                                                         Зважаючи на

    У відповідності з                                                               Згідно з

    Кидатися в очі                                                                    Впадати в очі

    Круглодобово                                                                     Цілодобово

    та інші.

    Сподіваємося, що це допоможе зробити наше мовлення красивим та правильним.

    Людмила Українець,

    студентка СумДПУ ім. А. С. Макаренка

    Avatar photo
    Media-коло

    Редакційний матеріал

    Статті: 1627
    Попередній Запис Координатор руху ЧЕСНО / Керівник проекту
    Наступний Запис Роми Сум бачать перспективу

    Вибір редакції

    Сумщина – в епіцентрі російських атак на українську медіа сферу

    Аватар Сергій Ханін
    Сергій Ханін
    05.08.2026
    Моніторинг, Проєкти

    Медіаграмотність – у легкому форматі

    Аватар Алла Федорина
    Алла Федорина
    09.07.2026
    Проєкти, Репортер

    Топ Теми

    Антифейк Герої мого часу Громадянське суспільство Журналістика Медіаграмотність Медіаспільнота Навчання Право та етика Сумська журналістика в особах Третій сектор

    Серпень 2026
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
     12
    3456789
    10111213141516
    17181920212223
    24252627282930
    31  
    « Лип    

    Актуально

    31 Липня, 2026

    /

    Тексти
    Коли війна пише листи замість людей…
    30 Липня, 2026

    /

    Проєкти, Тексти
    Як захистити себе від чужого болю
    24 Липня, 2026

    /

    Проєкти, Тексти
    Медичну допомогу наблизили до пацієнта
    23 Липня, 2026

    /

    Анонси
    Як захистити себе від чужого болю?

    29 Липня, 2026

    11 Липня, 2026

    /

    Проєкти, Тексти
    Тримати спину рівно та залишатися людиною

    Пов’язані записи

    • 08.07.2026
    • Avatar photoMedia-коло
    • Проєкти
    • Медіаспільнота, Психологія

    Не просто втома…

    • 06.07.2026
    • Avatar photoMedia-коло
    • Новини
    • Третій сектор

    Про сильних жінок і розбудову миру на прикордонні

    • 04.07.2026
    • Avatar photoMedia-коло
    • Репортер
    • Антифейк, Громадянське суспільство, Інформаційна безпека, Навчання

    Що на часі для обговорення?

    • 01.07.2026
    • Avatar photoСвітлана Шовкопляс
    • Новини
    • Війна як вона є, Журналістика

    За статистикою – люди, яких маємо пам’ятати

    • 30.06.2026
    • Avatar photoMedia-коло
    • Анонси
    • Медіаспільнота, Психологія

    Чому «просто відпочити» часом недостатньо?

    8 Липня, 2026

    • 26.06.2026
    • Avatar photoMedia-коло
    • Аналітика
    • Журналістика: досвід війни, Інформаційна безпека, Медіаспільнота

    Ландшафт цифрових медіа Сумщини: стійкість і розвиток в умовах прифронтової зони

    • Аудіо
    • Відео
    • Галерея
    • Документи

    • Редакційна політика
    • Про нас

    Контактна інформація

    • Адреса: м. Суми, Покровська площа, 13
    • Email: sumpk@ukr.net
    • Алла Федорина afedoryna@ukr.net
    • Світлана Шовкопляс svetlanasilk@ukr.net

    ГО «Сумський прес-клуб» – недержавна неприбуткова організація зі значним досвідом роботи.

    Прес-клуб починав свою діяльність у рамках всеукраїнської мережі прес-клубів МБО «Український освітній центр реформ».

    Як самостійна ГО зареєстрований 18 серпня 2003 року.

    Copyright © 2026 - Сумський прес-клуб
    Donate