Правильно чи хибно говорять у засобах масової інформації про людей із інвалідністю, з’ясовували на онлайн-спілкуванні, організованому сумським хабом Інституту масової інформації “Медіабаза”. Спікеркою заходу стала Ніна Островська, перекладачка жестової мови та голова Сумського міського відокремленого осередку Всеукраїнської асоціації перекладачів жестової мови.
Кодекс журналістської етики та стандарти журналістики – одні з першооснов, які вивчають студенти спеціальності Журналістика та яких зобов’язані дотримуватися у своїй професійній діяльності. Попри це, оскільки головним джерелом журналістики є людина, виникають певні труднощі у висвітленні тих чи інших тем, які потребують не лише розуміння ситуації, але й коректної термінології, що може та має бути використана. Зокрема сьогодні все більшої актуальності набуває проблема вживання хибної лексики щодо людей з інвалідністю, сутність та шляхи вирішення якої з’ясовували учасники онлайн-лекції.
“В умовах повномасштабної війни, через постійні ворожі обстріли й руйнування, рівень інвалідності зріс. Дедалі все більше військових і цивільних людей зазнають тяжких поранень, які призводять до ампутації. І тому переосмислення безбар’єрності виходить на новий рівень розвитку. Це важливо знати не лише людям, які працюють в сфері медіа, а й звичайному населенню – як спілкуватися з людьми з інвалідністю,” – зазначила Ніна Островська під час лекції.
У межах заходу учасники разом зі спікеркою розглянули кейси некоректної та хибної лексики у висвітленні новин про / за участі людей з інвалідністю. Серед таких термінів було згадано: інвалід, людина, прикута до візка, людина з обмеженими можливостями, інклюзивана людина тощо. Не є доречним і вживання метафор, переносних значень, евфемізмів та інших маскувальних слів на кшталт: люди дощу, сонячні діти тощо, – бо вони викривлюють життєву ситуацію людини та мають дискримінаційне забарвлення.
До заходу долучилася й Лариса Якубенко, представниця Національної ради з питань телебачення та радіомовлення в Сумській області, яка розглянула принципи роботи з людьми з інвалідністю, особливостями висвітлення та критерії Національної ради, щодо визначення інформації стосовно людей з інвалідністю, як мови ворожнечі. Медійниця також звернула увагу учасників лекції на ЗУ Про медіа, який, згідно зі ст. 36, передбачає певні контентні обмеження, що забороняють поширювати “висловлювання, що розпалюють ненависть, ворожнечу чи жорстокість до окремих осіб чи груп осіб за ознакою етнічного чи соціального походження, громадянства, національності, раси, релігії та вірувань, віку, статі, сексуальної орієнтації, ґендерної ідентичності, інвалідності.” Отже використання неналежної лексики може вважатися невід’ємною складовою мови ворожнечі, вживання якої не лише впливатиме на сприйняття інформації аудиторією, але й дискримінуватиме людей з інвалідністю й буде підставою порушення законодавчих норм.
Повертаючись до питання “Як коректно писати та говорити про людей з інвалідністю?”, пропонуємо розглянути доречні та хибні твердження, які стануть в нагоді при написанні журналістських матеріалів.
| Правильно | Неправильно |
| Людина з інвалідністю | Інвалід / людина з обмеженими (фізичними) можливостями / людина з особливими потребами / неповносправний / каліка / недієздатний |
| Людина, що користується кріслом колісним / людина в кріслі колісному | Прикутий до інвалідного візка / Візочник |
| Людина з порушенням слуху / нечуючий | Людина з вадами слуху / глухонімий / слабочуючий |
| Людина с синдромом аутистичного спектру / синдромом дауна | Люди дощу / сонячні діти |
| Людина з порушенням зору / з повною або частковою втратою зору / незрячий / незряча | Сліпий / підсліпуватий / людина з вадами зору |
| Дитина з особливими освітніми потребами | Особлива людина / інклюзивна людина / людина з інклюзією / інклюзятко |
| Перекладач жестової мови | Сурдоперекладач |
| Жестова мова | Мова жестів |
Варто розуміти, що коректна та поважна комунікація з людьми з інвалідністю є ключем до побудови відкритого та толерантного суспільства. Пам’ятайте про важливість використання правильної термінології та виявлення поваги до кожної особистості.
Нагадаємо, що із змінами, внесеними згідно із ЗУ Про внесення зміни до Закону України “Про ратифікацію Конвенції про права інвалідів і Факультативного протоколу до неї” від 07.09.2016, термін “інвалід” було скасовано та замінено на “особа з інвалідністю”.
Ліана ОХРИМЕНКО,
магістрантка групи ЖТ.м-31кафедри журналістики та філології
Сумського державного університету
