На запитання відповідає медіаюрист проєктів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.
«Засновником газети є ТЗОВ, яке має двох власників. Статутним капіталом було майно газети, яке передала міська рада при реорганізації (комп’ютери і принтер). Якщо зараз закривати ТЗОВ, що робити із цим майном і залишками на рахунку?»
– Недосконалість Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» продовжує ставити питання в діяльності роздержавлених редакцій. Відповідно до статті 9 цього Закону у процесі реформування майно, крім приміщень і земельних ділянок, що на 1 січня 2016 року перебувало на балансі редакції, передавалося у власність новоствореному суб’єкту господарювання безоплатно, за умови забезпечення функціонування друкованого засобу масової інформації, збереження його назви, цільового призначення, мови видання і тематичної спрямованості. Таким чином все майно комунальної редакції, передане при перетворенні, є власністю вашого товариства.
Єдине обмеження щодо цього майна, це частина 3 статті 8 Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації», яка передбачає, що: «У разі виходу із складу засновників (співзасновників) суб’єкта господарювання його частка майна, отримана ним під час реформування редакції, не підлягає поверненню зазначеному засновнику (співзасновнику), а розподіляється між іншими засновниками суб’єкта господарювання». Розглядати те, як ця норма співвідноситися з чинним законодавством України, в цій консультації ми не будемо. Адже в цьому випадку питання виходу учасників відсутнє.
Норми, які б регулювали випадки невиконання реформованою редакцією умов забезпечення функціонування друкованого засобу масової інформації, збереження його назви, цільового призначення, мови видання і тематичної спрямованості або її ліквідації, Закон України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» не містить. Тому необхідно керуватися нормами законодавства, які регулюють припинення юридичної особи: Цивільним кодексом України (ст.ст.110-112), Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”, Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (ст.ст. 48, 53, 55).
У випадку ліквідації товариства все майно, включаючи й те, що отримано при реформуванні комунальної редакції, є активами, за рахунок яких задовольняються майнові претензії кредиторів. Для задоволення претензій кредиторів встановлена черговість, яка визначена статтею 112 Цивільного кодексу України. Так, у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом. У другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов’язані з трудовими відносинами, вимоги авторів про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності. У третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов’язкових платежів). У четверту чергу задовольняються всі інші вимоги. Вимоги однієї черги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредитору цієї черги. Після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія складає ліквідаційний баланс, що затверджується учасниками товариства, а майно, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, передається його учасникам.
Консультації надаються в рамках виконання проєкту Тернопільського прес-клубу «Сприяння медіа реформам та розвитку регіональної журналістики» за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.
