На запитання відповідає медіаюрист проєктів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.
«Хотіли б отримати роз’яснення щодо ситуації, з якою ми зіткнулися. У березні відправили своїх працівників у центр зайнятості. Проте їх не взяли на облік і відмовили у виплаті допомоги по безробіттю, мотивуючи тим, що вони мають певні частки у нашому ПП, тобто є співвласниками, хоча ці частки є чисто віртуальними. Чи правомірні дії працівників ЦЗ? Адже ситуація з вивільненням працівників має місце не лише у нашій редакції».
– Відмова в наданні статусу безробітного вашим працівникам є неправомірною.
Статтею 46 Конституції України гарантовано право громадян на соціальний захист, у тому числі і на випадок безробіття. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 43 Закону України “Про зайнятість населення” статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема, на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.
У випадку з вашою редакцією відмова сталася з причини хибного застосування частини 3 статті 128 Господарського кодексу України, якою передбачено, що громадянин може здійснювати підприємницьку діяльність: безпосередньо як підприємець або через приватне підприємство, що ним створюється; із залученням або без залучення найманої праці; самостійно або спільно з іншими особами.
За приписами частини 4 статті 128 Господарського кодексу України, в Україні, громадянин здійснює управління заснованим ним приватним підприємством безпосередньо або через керівника, який наймається за контрактом. У разі здійснення підприємницької діяльності спільно з іншими громадянами або юридичними особами громадянин має права та обов’язки відповідно засновника та/або учасника господарського товариства, члена кооперативу тощо, або права і обов’язки, визначені укладеним за його участі договором про спільну діяльність без створення юридичної особи. Відповідно до статті 63 Господарського кодексу, в Україні, залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного фонду, діють унітарні та корпоративні підприємства, які можуть утворюватися як засновником, так і засновниками відповідно. Унітарне підприємство створюється одним засновником, який виділяє необхідне для цього майно, формує відповідно до закону статутний фонд, не поділений на частки, паї, затверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, який ним призначається, керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства.
Отже, заснування приватною особою унітарного (приватного) підприємства є господарською діяльністю, яка розглядається як підприємницька діяльність цієї особи. Разом з тим статтею 63 Господарського кодексу України визначено, що корпоративне підприємство утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об’єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства. Корпоративними є кооперативні підприємства, підприємства, що створюються у формі господарського товариства, а також інші підприємства, в тому числі засновані на приватній власності двох або більше осіб.
Відповідно до частини 2 статті 167 Господарського кодексу України володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом. Корпоративні права – це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Виходячи з наведеного, засновники вашого підприємства фактично володіють корпоративними правами, що у розумінні статті 167 Господарського кодексу України не вважається підприємницькою діяльністю, і тому мають право на отримання статусу безробітного. Вам треба оскаржити відмову в судовому порядку, тим більше, що судова практика в цьому випадку на боці позивача.
Консультації надаються в рамках виконання проєкту Тернопільського прес-клубу «Сприяння медіа реформам та розвитку регіональної журналістики».
