На запитання відповідає медіаюрист проєктів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.
«Я редактор газети, впродовж останніх місяців зіткнулася з хейтом в соціальних мережах та на сайті газети. Є навіть коментарі «треба її вбити». Як з цим бути і що робити?»
– На жаль, кібербулінг є реальністю, з якою журналісти все частіше зустрічаються у соцмережах та на сторінках ресурсів, де розміщено їхні матеріали. Будь-яка публікація матеріалів резонансної тематики викликає реакцію, яка інколи має агресивний вид.
Зазвичай поради в таких ситуаціях наступні:
не вступати в діалог. Хейтера ви все одно ні в чому не переконаєте. Ніякі спроби виправдовуватися, переконувати чи пояснювати не дадуть бажаного результату;
користуватися технічними можливостями, які надають соціальні мережі та цифрові платформи. Треба без вагань видаляти такі коментарі, банити користувачів, обмежувати можливість коментувати;
поскаржитися на коментар адміністрації, якщо допис розміщено на інтернет-платформах з такою можливістю.
Але якщо ви маєте намір боротися з цим психологічним тиском та погрозами, пов’язаними з вашою професійною діяльністю, чи сприймаєте погрози вам і вашим близьким як реальну загрозу, то тут уже потрібно звертатися до правоохоронних органів. В більшості випадків метою відвертого хамства і погроз є намагання змусити журналіста перестала писати і поширювати новини на суспільно важливі, чутливі теми. Тиск на журналіста є кримінальним злочином, передбаченим статтею 171 Кримінального кодексу України – перешкоджання законній професійній діяльності журналістів. Стаття передбачає кримінальну відповідальність, зокрема, і за вплив у будь-якій формі на журналіста з метою перешкоджання виконанню ним професійних обов’язків або переслідування журналіста у зв’язку з його законною професійною діяльністю. Таким чином систематичне приниження людської гідності, образи, знущання через мережу Інтернет, спрямовані на заподіяння моральних страждань журналісту у зв’язку з його професійною діяльністю, підпадають під дію статті 171 КК України. Доказами можуть бути скріншоти та збережені електронні сторінки тощо.
Погроза вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням майна щодо журналіста, його близьких родичів чи членів сім’ї у зв’язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності карається за статтею 345-1 Кримінального кодексу України.
Зверніть увагу, якщо ви маєте намір звернутися з заявою до поліції, то не варто видаляти коментарі з цькуванням чи погрозами. Ці коментарі необхідні для можливості притягнення винних осіб до відповідальності. Необхідно зробити скріншоти коментарів, зберегти електронну сторінку, зафіксувати погрози в будь -який доступний спосіб, щоб потім за потреби використати це як доказ.
Ще треба мати на увазі, що кримінальне законодавство під професійною діяльністю журналіста вбачає систематичну діяльність особи, пов’язану із збиранням, одержанням, створенням, поширенням, зберіганням або іншим використанням інформації з метою її поширення на невизначене коло осіб через друковані засоби масової інформації, телерадіоорганізації, інформаційні агентства, мережу Інтернет. Статус журналіста або його належність до засобу масової інформації підтверджується редакційним або службовим посвідченням чи іншим документом, виданим засобом масової інформації, його редакцією або професійною чи творчою спілкою журналістів.
Консультації надаються в рамках виконання проєкту Тернопільського прес-клубу «Сприяння медіа реформам та розвитку регіональної журналістики».
