На запитання відповідає медіаюрист Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.
«Ознайомилися на сайті з вашою минулою консультацією https://mediakolo.sumy.ua/the-media/law-and-ethics/1494-pro-vykliuchennia-pomerloho-uchasnyka-tovarystva-yurydychni-konsultatsii-z-diialnosti-drukovanykh-zmi.html . У нашої редакції така ж ситуація. Якщо наша редакція не товариство, а приватне підприємство, то чи підходить нам такий порядок дій?»
– Діяльність приватного підприємства регулюється Господарським та Цивільним кодексами України. Але, на відміну від господарських товариств, де ми ще маємо спеціальні закони, які регламентують кожен вид, приватному підприємству відведена всього одна стаття 113 ГКУ, тому керуватися треба загальними нормами, які регулюють діяльність господарських організацій-юридичних осіб.
Якщо в товаристві з обмеженою відповідальністю у разі смерті учасника його частка переходить до його спадкоємця без згоди учасників – відповідно до ст. 23 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», то у приватному підприємстві керуються положеннями статуту. Зазвичай для цього потрібна згода інших засновників приватного підприємства. Це пов’язано з тим, що, відповідно до ст.1219 Цивільного кодексу, право на участь не успадковується, бо це особисте немайнове право.
Далі. Для виключення зі складу засновників приватного підприємства немає необхідності, як у випадку з товариством з обмеженою відповідальністю, чекати протягом півтора року з дня смерті. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті. Таким чином у разі смерті фізична особа– засновник не має голосу в управлінні приватного підприємства і зібрати загальні збори за його участю неможливо. В цьому випадку загальні збори засновників складаються з інших живих учасників чи їх представників. При цьому сто відсотків голосів складають голоси всіх живих засновників, хоча за статутом їхні голоси номінально становлять менше ста відсотків. Будь яке рішення загальних зборів приймається без врахування голосів померлого засновника, у тому числі і рішення про його виключення зі складу засновників підприємства. Відповідно виключення засновника потягне за собою зміни складу засновників, розміру статутного капіталу та розмірів часток у статутному капіталі і, відповідно, зміни до статуту.
Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад засновників, змін до установчих документів, подаються такі документи:
– заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі;
– примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення загальних зборів юридичної особи про виключення із складу засновників юридичної особи (або ксерокопія свідоцтва про смерть фізичної особи), про зміни, що вносяться до Єдиного державного реєстру;
– документ про сплату адміністративного збору;
– установчий документ юридичної особи в новій редакції – у разі внесення змін, що містяться в установчому документі;
У випадку зміни інформації про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) юридичної особи теж буде потрібно внести відповідні зміни до Єдиного державного реєстру.
Консультації надаються в рамках виконання проєкту Тернопільського прес-клубу «Сприяння медіа реформам та розвитку регіональної журналістики».
