На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.
«Працівник редакції кілька днів не виходить на роботу, будемо звільняти за прогул. Виникло запитання – якою датою звільняти?»
– Можливість звільнення за прогул (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин передбачено пунктом 4 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП). Якщо працівник після прогулу вийшов на роботу, то питання дати звільнення не виникає – прогульника звільняють останнім днем роботи. Складнішою є ситуація, коли працівник так і не вийшов на роботу. Відповідно п.2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінсоцзахисту від 29.07.93р. № 58, днем звільнення вважається останній день роботи працівника. В листі Міністерства соціальної політики від 22.04.2019 № 82/0/22-19/133 зазначено, що днем звільнення має бути останній день роботи працівника перед днем, коли він вчинив прогул, за умови, що після його вчинення працівник більше не виходив на роботу. Також, виходячи з листа Мінсоцполітики, наказ про звільнення може бути виданий пізніше дати здійснення прогулу.
За загальним правилом, у день звільнення працівникові мають видати трудову книжку і зробити повний розрахунок. Саме цього вимагає стаття 47 КЗпП : «Власник або уповноважений ним орган зобов’язаний в день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника». І якщо звільнення відбувається заднім числом, то виникає проблема з виконання вимог статті 47 КЗпП. Враховуючи суперечливу судову практику, як варіант, можна звільнити за прогул працівника, який так і не з’явився на роботу, не останнім днем фактичного виконання трудових обов’язків, а датою видання наказу про звільнення.
У будь-якому випадку, в день видання наказу про звільнення необхідно провести розрахунки – перерахувати на зарплатну картку працівника належні йому суми, а також надіслати на адресу працівника копію наказу про звільнення з пропозицію з’явитися для отримання трудової книжки (поштове відправлення обов’язково надіслати з повідомленням про вручення).
Не слід забувати, що процедура звільнення з підстав, передбачених пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП, включає обов’язковість отримання від працівника письмових пояснень, а у випадку їх ненадання – складення відповідного акту, а також отримання попередньої згоди профспілкової організації (за наявності).
Консультації надаються в рамках виконання проекту Тернопільського прес-клубу «Сприяння медіа реформам та розвитку регіональної журналістики» за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.
