Які стандарти регулюють діяльність сучасного журналіста? Які ознаки замовності й яка реальна шкода від «джинси»? Чому прес-реліз не є кінцевим «продуктом» для ЗМІ і з ним повинен працювати журналіст?.. Це та інше стало предметом обговорення на заході.
Світлана Єременко, виконавчий директор Інституту демократії імені Пилипа Орлика, керівник проекту з моніторингу регіональних ЗМІ, познайомила учасників із результатами дослідження. Воно проводиться вже кілька років поспіль у восьми областях України. Нинішнього року до цих областей долучено й Луганщину. Експертна група ІДПО моніторить контент 64 місцевих друкованих і електронних медіа у Донецькій, Луганській, Харківській, Чернівецькій, Одеській, Дніпропетровській, Житомирській, Львівській областях.
Аналіз друкованих ЗМІ підтверджує тенденцію до збільшення матеріалів розважально-пізнавального характеру, кримінальних новин. Зокрема кримінал у регіональних онлайн-медіа складає чи не третину контенту. «Такі матеріали позбавляють людей важливої суспільно-значущої інформації, – зауважила медіаекспертка. – Місцеві ЗМІ мало пишуть про реформи, зокрема практично відсутні матеріали про реформи судової системи, місцевого самоврядування; слабке обговорення змін у системах охорони здоров’я, освіти, пенсійного забезпечення». За даними моніторингу, лише 17% онлайн та 13,6% друкованих матеріалів присвячені місцевим громадам. Проблеми корупції, попри їх злободенність, порушено тільки в 1-2% публікацій.
Алла Федорина, медіаекспертка ІДПО, ознайомила присутніх із методологією моніторингу. Незалежні експерти досліджують наявність матеріалів із ознаками замовності, пропагандистських антиукраїнських меседжів, фейків; визначають відповідність матеріалів стандартам журналістики, аналізують жанрове і тематичне різноманіття у друкованих ЗМІ, а також тональність і походження матеріалів – власні, запозичені, не ідентифіковані. Наприклад, під час другої хвилі моніторингу, у травні, експерти Інституту оцінили 1597 матеріалів друкованих видань та 2845 публікацій новинних сайтів.
У серпні пройшла третя хвиля моніторингу. На конкретних прикладах, що стосуються луганських видань, розглядалися засилля запозичених і – відповідно – відсутність власних матеріалів; порушення стандартів, серед яких найбільше хибує баланс думок. Окремо йшлося про значну частку матеріалів із ознаками замовності. Серед них переважають «протокольні» матеріали – публікації про ті чи інші офіційні заходи, що не несуть споживачу реально значущої інформації. Моніторинг виявив тяжіння видань до банального передруку прес-релізів. Експерти зауважили, що такий спосіб подачі матеріалів не дуже привертає увагу споживача, адже прес-реліз – це «сировина» для журналіста, а не готовий продукт для читача.
Ярослав Нестеренко, головний редактор газети «Попаснянський вісник» вважає, що в основі проблеми неякісного контенту – недостатнє фінансування ЗМІ, а також недостатність навичок місцевих журналістів у створенні якісних матеріалів. Одним із шляхів вирішення цієї проблеми Ярослав назвав навчання. Так, наприклад, успішним є проект «Інтерньюзу», який підтримав висвітлення теми внутрішньо переміщених осіб. «Вперше ми зустрілись з такою програмою, коли фінансуються лише якісні матеріали, – зазначив редактор. – Коли журналісту повернули статтю, написали, які її недоліки, наступний матеріал виходить уже більш якісним».
Важливість фінансової підтримки місцевих медіа відзначила й заступник директора Департаменту масових комунікацій – начальник управління інформаційної діяльності Луганської обласної військово-цивільної адміністрації Альбіна Кушелева. «Сьогодні Департамент масових комунікацій ЛОДА розробляє програму підтримки місцевих ЗМІ, що забезпечить певну стабільність у їх роботі, а відтак дасть можливість журналістам працювати більш якісно», – вважає вона.
Жваву дискусію викликало обговорення стандартів журналістики. Олександр Сметанкін, головний редактор газети «Луганщина.ua» переконаний, що на сьогодні стандарти журналістики – поняття, «яке взагалі на існує»: «Головне у стандартах журналістики – це збалансованість, але ж усі ЗМІ належать власнику. Наприклад, у США дуже багато регіональних ЗМІ, які створені крупними корпораціями. Ці ЗМІ належать власникам, які диктують політику виданню. Ми теж розвиваємося тепер в умовах «вільного ринку», тому і розмова про стандарти – це більш умовна форма, ніж підтверджена на практиці». Проте не всі сприйняли подібну точку зору, адже саме в умовах ринку слід дбати про якість продукту, який ти випускаєш. А стандарти журналістики і є показниками якості інформаційного продукту. Чи схоче врешті споживач купувати «умовно якісний» товар?
Тетяна Вергун, представник ГО «Луганський прес-клуб», вбачає кілька причин недотримання ЗМІ стандартів. Перше – не прищеплена «культура балансу», що є спадщиною радянських часів: «Наші ЗМІ ще формуються і як інститути громадянського суспільства, і як професійні майданчики. «Культуру балансу» в ЗМІ, соціальну відповідальність журналістів потрібно виховувати, як у творчих колективах редакцій, так і в навчанні журналістів». Друге – це невідповідність структури редакцій засадам бізнес-структур: «Сьогодні редактор місцевого ЗМІ – і редактор, і менеджер, і маркетолог, і журналіст, а іноді й верстальник. Дуже багато завдань на одну людину, тому як тут чекати високої якості матеріалів? Сподіваємось, що з реформуванням редакції зможуть стати більш потужними, але їм потрібна допомога», – підкреслила вона.
Обговорення стану роздержавлення комунальних ЗМІ та його правових аспектів стало заключним етапом дискусії.
На Луганщині є хороші приклади реформування, деякі ЗМІ пройшли всі його етапи та стали незалежними. Це «Сільська нов», «Новини Сватівщини», «Новий путь», «Вісті Біловодщини». Але у багатьох ЗМІ є й проблеми. Вікторія Радченко, редактор газети «Вісник Старобільщини», розповіла про проблеми редакції, народжені нерозумінням засновників, їх небажанням виконувати свої зобов’язання. «Ми пропонуємо засновникам підписати договір, але нам відмовляють», – поділилася Вікторія. Юлія Огданська, головний редактор газети «Новини Сватівщини», розвовіла про проблеми із приміщенням редакції, що виникли при роздержевленні.
Наведені учасниками ситуації прокоментував і на всі запитання редакторів щодо роздержавлення відповів медіаюрист Артур Даценко.
Інститут демократії імені Пилипа Орлика (Київ) провів захід за підтримки USAID через Інтерньюз.
Тетяна ВЕРГУН
