А точніше «Налагодження ефективної роботи рекламної служби як запорука фінансової незалежності та економічної стабільності ЗМІ». Саме так звучала тема тренінгу, який відбувся у залі Сумського обласного прес-клубу за проектом підтримки роздержавлених ЗМІ, що реалізується Тернопільським прес-клубом.
Тренером був генеральний директор ТОВ РІА «K&K», один із перших регіональних видавців України, який розробив і впровадив регіональний новинний сайт із платним доступом до контенту, співзасновник Української Асоціації Видавців Періодичної Преси (УАВПП), співзасновник Асоціації «Незалежні регіональні видавці України» Дмитро Кліманов. Він успішно закінчив курс медіа-менеджменту в Ukrainian Media School спільно з Deutsche Welle Akademi. Минулого року очолювана ним «Телегазета» стала кращою міською та районною газетою України за версією Національної спілки журналістів України, тож Дмитро як ніхто може розповісти про успішність своєї справи і дати цінні поради.
Для цього і зібралися у прес-залі представники газет «Сільські горизонти», «Данкор-медіа», «Новини Тростянеччини», «Сумщина», інші, а ще – зацікавлені студенти-журналісти.
Почалося все з традиційного знайомства учасників та визначення існуючих проблем у рекламі, а саме: як правильно рекламувати, як залучати рекламу в умовах конкуренції, як робити якісну рекламу та протистояти «джинсі», як розповсюджувати рекламу, як розширити коло рекламодавців та як же зацікавити людей. Також говорили про вартість реклами й індивідуальний підхід.
Важливою проблемою на сьогодні є нерозуміння реклами як такої. Часто журналісти не витримують балансу і реклама переходить у «джинсу» – замовний, незаконно-рекламний матеріал. «Журналіста легко зіпсувати, запропонувавши йому гроші за матеріал. Він одразу починає вагатися, – говорить Дмитро, – тому я ярий противник джинси».
Комітет стурбованих журналістів (Committee of Concerned Journalists) визначає дев’ять основних принципів журналістики, та найважливішими, за словами тренера, є баланс і об’єктивність. Саме вони не дають переступити межу професійної етики та загалом професійності.
Оговорили і проблеми на Сумщині, які не сказати, що відрізняються від інших регіонів України, – це передусім нестача освічених кадрів.
Під час дискусії на тему реклами в газеті було визначено, що тільки попит диктує правила. А дійшовши до пункту про аудиторію ЗМІ та споживчі переваги, постало питання: «За що ж платить рекламодавець?». На це відповідь проста: «За результат, контакт і аудиторію». Тут важливу роль відіграє маркетинг, без якого просто не обійтись. Націлений на нужди і потреби рекламний матеріал користуватиметься попитом, адже буде найбільше задовольняти людські потреби в рамках їх можливостей. Ключове правило – дивитися на все очима споживача. Тут першочерговою задачею видання є дослідження, другою – просування.
Ці посили стали більш зрозумілими після розгляду рекламної піраміди. Верхівкою «айсбергу» є увага. Залучення уваги – це перша мета рекламного оголошення. Потім – інтерес. Якщо не утримується увага покупця, то його більше не цікавить даний об’єкт. З реципієнтом потрібно говорити про його проблеми і потреби. Дізнавшись про користь об’єкту, людина починає купувати, тобто – діяти. Тренер навів яскравий приклад: «Дитина побачила, як хтось їсть смачне морозиво. Це привертає її увагу, у неї виникає інтерес, далі бажання спробувати і от вона вже просить маму купити їй цей продукт».
Тренінг був інтерактивним. Учасники-журналісти прописували основні переваги друкованого ЗМІ. У ході гри розглядали рекламні оголошення, структуру доходів від реклами, ціноутворення, потрібність прайс-листа, хто такий рекламний менеджер і його відповідність кваліфікаційним вимогам.
Останнім пунктом став продаж газет. «Газети продаються, якщо вони мають унікальний зміст, і чим більше екземплярів газети, – тим більший дохід», – говорить Дмитро. І всі учасники погодилися з тренером, чиї настанови були змістовними і корисними для аудиторії.
Анастасія ВИХРОВА
