На запитання відповідає медіаюрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.
«На одному з тренінгів йшлося про те, що у справах про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації немає відповідної методики для проведення судової лінгвістичної експертизи. Наша редакція є відповідачем у справі, в якій таку експертизу проведено. Можливо, щось змінилося в законодавстві?»
– Ніяких змін поки що не було, тож можна і надалі констатувати, що відповідних методик, на підставі яких би проводилися судові лінгвістичні експертизи у цивільних справах про дифамацію (синонім до визначення «приниження честі, гідності та ділової репутації», немає.
Одним з нормативних документів, який є правовою підставою для проведення судових експертиз, є Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень. В цій Інструкції зазначено, що лінгвістична експертиза є видом криміналістичної експертизи. Реєстр методик проведення судових експертиз (знаходиться за посиланням http://rmpse.minjust.gov.ua/ ), як вбачається з самої назви, містить перелік наявних методик проведення судових експертиз, що пройшли атестацію та були рекомендовані для впровадження в практичну діяльність при проведенні експертиз відповідно до порядку атестації та державної реєстрації методик проведення судових експертиз, затвердженого постановою КМУ від 02.07.2008 №595.
У реєстрі, в розділі «Почеркознавча і лінгвістична експертиза» (підрозділ «Лінгвістичне дослідження писемного мовлення») під номером 1.2.07. є пункт “Неідентифікаційні дослідження у судово-лінгвістичній експертизі писемного мовлення”. Саме цю методику використовують для проведення судово-лінгвістичної експертизи друкованих матеріалів ЗМІ у справах про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації. Зазначену методику розроблено Службою безпеки України в 1995 році, а рішення про її державну реєстрацію прийнято 06.02.2009 року. Враховуючи завдання, які відповідно до закону покладено на Службу безпеки України, зазначена методика розроблялась для вирішення завдань, покладених на СБУ. Методика відноситься до криміналістичних експертиз, і не може застосовуватись при розв’язанні цивільно-правових спорів у справах про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації. Також зазначена методика була затверджена ще до ратифікації Україною Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно вона не враховує правові позиції та принципи, викладені в рішеннях Європейського суду з прав людини стосовно статті 10 Конвенції, які, згідно із статтею 17 Закону України “Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини”, визнаються джерелом права в Україні.
Таким чином, застосування методики “Неідентифікаційні дослідження у судово- лінгвістичній експертизі писемного мовлення” для проведення лінгвістичних досліджень у цивільних справах є досить сумнівним. Адже питання гідності, честі та ділової репутації не належать до питань, які підпадають під кримінальну юрисдикцію.
Консультації надаються в рамках виконання проекту Тернопільського прес-клубу «Сприяння медіа реформам та розвитку регіональної журналістики» за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.
