На запитання відповідає медіаюрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.
«Якою може бути відповідальність за поширення інформації з мережі Інтернет, якщо така інформація виявиться недостовірною?»
– На сьогодні в чинному законодавстві України існує тільки цивільно-правова відповідальність друкованого ЗМІ за поширення недостовірної інформації, розміщеної в мережі Інтернет. Такою відповідальністю передбачено наступне. Частиною четвертою статті 32 Конституції України «Кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім’ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації».
Наступними статтями Цивільного кодексу України:
Стаття 277. Спростування недостовірної інформації
Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім’ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації щодо особи, яка померла, належить членам її сім’ї, близьким родичам та іншим заінтересованим особам.
Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.
Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов’язків, вважається юридична особа, у якій вона працює. Якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, то фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування.
Якщо недостовірна інформація міститься у документі, який прийняла (видала) юридична особа, цей документ має бути відкликаний.
Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом.
Якщо відповідь та спростування у тому ж засобі масової інформації є неможливими у зв’язку з його припиненням, така відповідь та спростування мають бути оприлюднені в іншому засобі масової інформації, за рахунок особи, яка поширила недостовірну інформацію. Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила.
Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.
Стаття 278. Заборона поширення інформації, якою порушуються особисті немайнові права
Якщо особисте немайнове право фізичної особи порушене у газеті, книзі, кінофільмі, теле-, радіопередачі тощо, які готуються до випуску у світ, суд може заборонити розповсюдження відповідної інформації.
Якщо особисте немайнове право фізичної особи порушене в номері (випуску) газети, книзі, кінофільмі, теле-, радіопередачі тощо, які випущені у світ, суд може заборонити (припинити) їх розповсюдження до усунення цього порушення, а якщо усунення порушення неможливе, – вилучити тираж газети, книги тощо з метою його знищення.
Стаття 280. Право фізичної особи, особисте немайнове право якої порушено, на відшкодування шкоди
Якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню.
Таким чином відповідальність друкованого ЗМІ за використання інформації, розміщеної в мережі, якщо така інформація виявиться недостовірною, може бути наступною:
– зобов’язання спростовувати недостовірну інформацію;
– заборона розповсюдження друкованого ЗМІ;
– вилучення тиражу газети з метою його знищення;
– відшкодування матеріальної і моральної шкоди.
Звільнення від відповідальності передбачене частиною 4 статті 42 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», згідно з якою редакція, журналіст не несуть відповідальності за публікацію відомостей, які не відповідають дійсності, принижують честь і гідність громадян і організацій, порушують права і законні інтереси громадян або являють собою зловживання свободою діяльності друкованих засобів масової інформації і правами журналіста, якщо вони є дослівним відтворенням матеріалів, опублікованих іншим друкованим засобом масової інформації з посиланням на нього, не діє по відношенню до інформації з мережі Інтернет.
Для звільнення від відповідальності у випадках, передбачених частинами 1 і 3 статті 42 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» необхідно, щоб інформаційне агентство було зареєстроване, а інтернетресурси, з яких взято повідомлення суб’єктів владних повноважень, фізичних та юридичних осіб, були б їх офіційними сайтами.
Також наразі у Верховній Раді зареєстровано законопроект №10139 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання розповсюдженню недостовірних відомостей у засобах масової інформації”, яким пропонується встановити кримінальну відповідальність за поширення у ЗМІ та мережі Інтернет недостовірних відомостей. Також цей законопроект пропонує під час виборчого процесу надати право суду приймати рішення про тимчасову заборону випуску друкованого видання.
Консультації надаються в рамках виконання проекту Тернопільського прес-клубу «Сприяння медіа реформам та розвитку регіональної журналістики» за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.
