На запитання відповідає медіа-юрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.
«Нашій редакції відмовили у наданні відповіді на запит про доступ до публічної інформації. Чи можемо ми оскаржити відмову?».
– Закон України «Про доступ до публічної інформації» (надалі Закон) є дієвим інструментом швидкого отримання інформації, але інколи ми стикаємося з ситуаціями, коли не отримуємо відповіді на запити. Чинне законодавство надає механізм не тільки оскаржити порушення права на отримання інформації, а й отримати інформацію, зобов’язавши розпорядника її надати.
Запитувач має право оскаржити не тільки відмову в задоволенні запиту на інформацію, а й також:
відстрочку задоволення запиту на інформацію;
ненадання відповіді на запит на інформацію;
надання недостовірної або неповної інформації;
несвоєчасне надання інформації;
невиконання розпорядниками обов’язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 України «Про доступ до публічної інформації»;
інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.
Запитувач може оскаржити рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, які порушують його права, до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України. Також частина друга статті 24 Закону передбачає, що «Особи, на думку яких їхні права та законні інтереси порушені розпорядниками інформації, мають право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди в порядку, визначеному законом».
Найчастіше використовуються два способи захисту права на інформацію: звернення до суду та звернення до представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. До адміністративного суду подається позов до розпорядника інформації з вимогою визнання дій протиправними та зобов’язати надати інформацію. Звернення до представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини подається з метою притягнення порушника до адміністративної відповідальності. Порушення права на інформацію тягне за собою відповідальність, передбачену статтею 212³ Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу від 425 до 850 гривень.
Притягти посадових осіб розпорядника інформації до відповідальності за порушення законодавства про доступ до публічної інформації можна за такі порушення:
ненадання відповіді на запит;
ненадання інформації на запит;
безпідставна відмова у задоволенні запиту на інформацію;
неоприлюднення інформації відповідно до статті 15 України «Про доступ до публічної інформації»;
надання або оприлюднення недостовірної, неточної або неповної інформації;
несвоєчасне надання інформації;
необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом;
нездійснення реєстрації документів;
навмисне приховування або знищення інформації чи документів.
Закон не забороняє одночасно звернутися до суду та до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
Консультації надаються в рамках виконання проекту Тернопільського прес-клубу «Сприяння медіа реформам та розвитку регіональної журналістики» за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.
