Допомогу надає юрист мережі Інституту розвитку регіональної преси Ігор ФЕДОРЕНКО.
Запитання. Наша редакція районної газети знаходиться в процесі реформування, і головний редактор видав наказ про скорочення штату працівників. Під скорочення підпадають усі, крім нього та одного з технічних працівників. У такий спосіб головний редактор намагається позбутися співзасновників у реформованому підприємстві. Як захиститися?
Відповідно до частини 3 ст. 36 Кодексу законів про працю України у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується.
Пункт 1 статті 40 КЗпП передбачає, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. Ваше комунальне підприємство реорганізується відповідно до Закону України «Про реформування державних та комунальних друкованих засобів масової інформації» шляхом перетворення редакції членами її трудового колективу. Сам факт перетворення підприємства не може бути підставою для скорочення штату та звільнення частини трудового колективу.
Рішення про звільнення працівників приймається роботодавцем, оскільки визначення організаційної структури підприємства належить до компетенції власника. В нашому випадку це районна рада, тому Вам треба уважно вивчити Статут комунального підприємства на предмет повноважень керівника (головного редактора) самостійно вирішувати питання штатного розкладу і чисельності працівників. Зазвичай це в компетенції ради.
Згідно з Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада проводить свою роботу сесійно. Рішення ради з будь-якого питання приймаються на її пленарному засіданні шляхом голосування. Відтак для складання нового штатного розкладу потрібно висновок профільної комісії та рішення ради. Якщо процедура не витримана – це підстави для скасування такого наказу як протиправного та такого, що суперечить статтям 36, 40 Кодексу законів про працю України та Статуту підприємства. Для цього не обов’язково звертатися до суду, це питання в компетенції власника, рада може вирішити це питання самостійно і запобігти протиправному звільненню працівників редакції.
При виданні такого наказу виникає питання, які зміни в організації виробництва й праці на підприємстві призвели до скорочення чисельності та штату працівників? Скорочення має бути обґрунтованим з економічної й правової точки зору. Спосіб реформування, який передбачає вихід органів державної влади, інших державних органів та органів місцевого самоврядування із складу засновників (співзасновників) друкованого засобу масової інформації та редакції з перетворенням редакції членами її трудового колективу у суб’єкт господарювання передбачає збереження назви, цільового призначення, мови видання і тематичної спрямованості друкованого засобу масової інформації (п.2 ч.2 ст.3 Закону України «Про реформування державних та комунальних друкованих засобів масової інформації»). А про яке збереження цільового призначення може бути мова при скороченні всіх кореспондентів (журналістів), коректорів, редакторів?
Процедура скорочення теж повинна відповідати вимогам законодавства. Відповідно до статей 42, 49² КЗпП України одночасно з попередженням про звільнення власник повинен запропонувати працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, та враховувати вимоги до переважного залишення на роботі окремих категорій працівників. Переважне право залишення на роботі надається:
1) сімейним – при наявності двох і більше утриманців;
2) особам, в сім’ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком;
3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації;
4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва;
5) учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;
6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій;
7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання;
8) особам з числа депортованих з України, протягом п’яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України;
9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, – протягом двох років з дня звільнення їх зі служби.
10) працівникам, яким залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат.
Черговість підстав не має значення.
Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України. Так, ч. 3 ст. 184 КЗпП забороняє при скороченні штату або чисельності працівників звільняти вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до трьох років (а у випадках, передбачених ч. 6 ст. 179 КЗпП – до шести років), одиноких матерів, у яких є діти віком до чотирнадцяти років або діти-інваліди; за ст. 198 КЗпП – звільнення у зв’язку зі скороченням осіб віком до 18 років проводиться лише у виняткових випадках, тільки за згодою комісії у справах неповнолітніх і з обов’язковим працевлаштуванням.
Консультації надаються в рамках співпраці між Інститутом розвитку регіональної преси та ГО Тернопільський прес-клуб як частина виконання проекту «Комплексна підтримка друкованих ЗМІ різних регіонів України в процесі роздержавлення та налагодження їх самостійної діяльності» при підтримці “Українського медійного проекту” (У-Медіа), що реалізується Інтерньюз в Україні та фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).
Запитання. Наша редакція районної газети знаходиться в процесі реформування, і головний редактор видав наказ про скорочення штату працівників. Під скорочення підпадають усі, крім нього та одного з технічних працівників. У такий спосіб головний редактор намагається позбутися співзасновників у реформованому підприємстві. Як захиститися?
Відповідно до частини 3 ст. 36 Кодексу законів про працю України у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується.
Пункт 1 статті 40 КЗпП передбачає, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. Ваше комунальне підприємство реорганізується відповідно до Закону України «Про реформування державних та комунальних друкованих засобів масової інформації» шляхом перетворення редакції членами її трудового колективу. Сам факт перетворення підприємства не може бути підставою для скорочення штату та звільнення частини трудового колективу.
Рішення про звільнення працівників приймається роботодавцем, оскільки визначення організаційної структури підприємства належить до компетенції власника. В нашому випадку це районна рада, тому Вам треба уважно вивчити Статут комунального підприємства на предмет повноважень керівника (головного редактора) самостійно вирішувати питання штатного розкладу і чисельності працівників. Зазвичай це в компетенції ради.
Згідно з Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада проводить свою роботу сесійно. Рішення ради з будь-якого питання приймаються на її пленарному засіданні шляхом голосування. Відтак для складання нового штатного розкладу потрібно висновок профільної комісії та рішення ради. Якщо процедура не витримана – це підстави для скасування такого наказу як протиправного та такого, що суперечить статтям 36, 40 Кодексу законів про працю України та Статуту підприємства. Для цього не обов’язково звертатися до суду, це питання в компетенції власника, рада може вирішити це питання самостійно і запобігти протиправному звільненню працівників редакції.
При виданні такого наказу виникає питання, які зміни в організації виробництва й праці на підприємстві призвели до скорочення чисельності та штату працівників? Скорочення має бути обґрунтованим з економічної й правової точки зору. Спосіб реформування, який передбачає вихід органів державної влади, інших державних органів та органів місцевого самоврядування із складу засновників (співзасновників) друкованого засобу масової інформації та редакції з перетворенням редакції членами її трудового колективу у суб’єкт господарювання передбачає збереження назви, цільового призначення, мови видання і тематичної спрямованості друкованого засобу масової інформації (п.2 ч.2 ст.3 Закону України «Про реформування державних та комунальних друкованих засобів масової інформації»). А про яке збереження цільового призначення може бути мова при скороченні всіх кореспондентів (журналістів), коректорів, редакторів?
Процедура скорочення теж повинна відповідати вимогам законодавства. Відповідно до статей 42, 49² КЗпП України одночасно з попередженням про звільнення власник повинен запропонувати працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, та враховувати вимоги до переважного залишення на роботі окремих категорій працівників. Переважне право залишення на роботі надається:
1) сімейним – при наявності двох і більше утриманців;
2) особам, в сім’ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком;
3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації;
4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва;
5) учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;
6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій;
7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання;
8) особам з числа депортованих з України, протягом п’яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України;
9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, – протягом двох років з дня звільнення їх зі служби.
10) працівникам, яким залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат.
Черговість підстав не має значення.
Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України. Так, ч. 3 ст. 184 КЗпП забороняє при скороченні штату або чисельності працівників звільняти вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до трьох років (а у випадках, передбачених ч. 6 ст. 179 КЗпП – до шести років), одиноких матерів, у яких є діти віком до чотирнадцяти років або діти-інваліди; за ст. 198 КЗпП – звільнення у зв’язку зі скороченням осіб віком до 18 років проводиться лише у виняткових випадках, тільки за згодою комісії у справах неповнолітніх і з обов’язковим працевлаштуванням.
Консультації надаються в рамках співпраці між Інститутом розвитку регіональної преси та ГО Тернопільський прес-клуб як частина виконання проекту «Комплексна підтримка друкованих ЗМІ різних регіонів України в процесі роздержавлення та налагодження їх самостійної діяльності» при підтримці “Українського медійного проекту” (У-Медіа), що реалізується Інтерньюз в Україні та фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).
Запитання. Наша редакція районної газети знаходиться в процесі реформування, і головний редактор видав наказ про скорочення штату працівників. Під скорочення підпадають усі, крім нього та одного з технічних працівників. У такий спосіб головний редактор намагається позбутися співзасновників у реформованому підприємстві. Як захиститися?
Відповідно до частини 3 ст. 36 Кодексу законів про працю України у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується.
Пункт 1 статті 40 КЗпП передбачає, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. Ваше комунальне підприємство реорганізується відповідно до Закону України «Про реформування державних та комунальних друкованих засобів масової інформації» шляхом перетворення редакції членами її трудового колективу. Сам факт перетворення підприємства не може бути підставою для скорочення штату та звільнення частини трудового колективу.
Рішення про звільнення працівників приймається роботодавцем, оскільки визначення організаційної структури підприємства належить до компетенції власника. В нашому випадку це районна рада, тому Вам треба уважно вивчити Статут комунального підприємства на предмет повноважень керівника (головного редактора) самостійно вирішувати питання штатного розкладу і чисельності працівників. Зазвичай це в компетенції ради.
Згідно з Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада проводить свою роботу сесійно. Рішення ради з будь-якого питання приймаються на її пленарному засіданні шляхом голосування. Відтак для складання нового штатного розкладу потрібно висновок профільної комісії та рішення ради. Якщо процедура не витримана – це підстави для скасування такого наказу як протиправного та такого, що суперечить статтям 36, 40 Кодексу законів про працю України та Статуту підприємства. Для цього не обов’язково звертатися до суду, це питання в компетенції власника, рада може вирішити це питання самостійно і запобігти протиправному звільненню працівників редакції.
При виданні такого наказу виникає питання, які зміни в організації виробництва й праці на підприємстві призвели до скорочення чисельності та штату працівників? Скорочення має бути обґрунтованим з економічної й правової точки зору. Спосіб реформування, який передбачає вихід органів державної влади, інших державних органів та органів місцевого самоврядування із складу засновників (співзасновників) друкованого засобу масової інформації та редакції з перетворенням редакції членами її трудового колективу у суб’єкт господарювання передбачає збереження назви, цільового призначення, мови видання і тематичної спрямованості друкованого засобу масової інформації (п.2 ч.2 ст.3 Закону України «Про реформування державних та комунальних друкованих засобів масової інформації»). А про яке збереження цільового призначення може бути мова при скороченні всіх кореспондентів (журналістів), коректорів, редакторів?
Процедура скорочення теж повинна відповідати вимогам законодавства. Відповідно до статей 42, 49² КЗпП України одночасно з попередженням про звільнення власник повинен запропонувати працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, та враховувати вимоги до переважного залишення на роботі окремих категорій працівників. Переважне право залишення на роботі надається:
1) сімейним – при наявності двох і більше утриманців;
2) особам, в сім’ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком;
3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації;
4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва;
5) учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;
6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій;
7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання;
8) особам з числа депортованих з України, протягом п’яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України;
9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, – протягом двох років з дня звільнення їх зі служби.
10) працівникам, яким залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат.
Черговість підстав не має значення.
Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України. Так, ч. 3 ст. 184 КЗпП забороняє при скороченні штату або чисельності працівників звільняти вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до трьох років (а у випадках, передбачених ч. 6 ст. 179 КЗпП – до шести років), одиноких матерів, у яких є діти віком до чотирнадцяти років або діти-інваліди; за ст. 198 КЗпП – звільнення у зв’язку зі скороченням осіб віком до 18 років проводиться лише у виняткових випадках, тільки за згодою комісії у справах неповнолітніх і з обов’язковим працевлаштуванням.
Консультації надаються в рамках співпраці між Інститутом розвитку регіональної преси та ГО Тернопільський прес-клуб як частина виконання проекту «Комплексна підтримка друкованих ЗМІ різних регіонів України в процесі роздержавлення та налагодження їх самостійної діяльності» при підтримці “Українського медійного проекту” (У-Медіа), що реалізується Інтерньюз в Україні та фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).
