На запитання відповідає юрист проекту Тернопільського прес-клубу Ігор ФЕДОРЕНКО.
Запитання: «Редакція стоїть перед проведенням установчих зборів, затвердженням передавального акту, обранням організаційно-правової форми та прийняттям Статуту. Виникла ціла низка запитань. Чи можна затвердити передавальний акт, обрати організаційно-правову форму і прийняти статут на установчих зборах?
У посібнику «Районки стають незалежними. Другий етап», виданому «Тернопільським прес-клубом», зазначається, що такий акт, зокрема, затверджується рішенням засновників: розпорядженням РДА та сесією райради. Те саме зазначено і в посібнику «Юридичні аспекти реформування ЗМІ». Але ця норма ніде не прописана. Та й, як на мене, якщо засновники виходять зі складу засновників, то логічно, що вони погодилися передати й майно. Крім того, у посібнику написано, що справжність підписів на передавальному акті засвідчується нотаріально. Це справді така норма закону? І чи прописана законодавчо сама форма такого акту? І, нарешті, чи можна обирати організаційно-правову форму на перших установчих зборах, чи для цього проводяться окремі збори? І яку організаційно-правову форму, на вашу думку, правильніше вибрати?».
– Ні, трудовий колектив редакції не має право затверджувати передавальний акт ні на установчих зборах підприємства правонаступника, ні на будь-яких інших. Ми в своїх рекомендаціях керуємося чинним законодавством, а саме – Цивільним кодексом України, частини 2, 3, 4 статті 107 якого чітко вказують, хто саме затверджує цей акт, і які наслідки недотримання вимог:
2. Після закінчення строку для пред’явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов’язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов’язання, які оспорюються сторонами.
3. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.
4. Порушення положень частин другої та третьої цієї статті є підставою для відмови у внесенні до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державній реєстрації створюваних юридичних осіб – правонаступників».
За відомостями ЄДР засновниками вашого підприємства є РДА і районна рада. Саме їм належить право затвердити передавальний акт про передачу належного територіальній громаді майна комунальної редакції. Саме процедура затвердження засновником необхідна, щоб унеможливити передачу правонаступнику нерухомого майна або майна, яке не має відношення до редакції, що реформується, але було на балансі комунального підприємства. Також частиною 2 статті 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено проведення обов’язкової оцінки майна у випадку реорганізації комунальних підприємств.
Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» містить статтю 15 «Вимоги до оформлення документів, що подаються для державної реєстрації», пункт 12 частини першої якої наводить вимоги до передавального акту: «передавальний акт (у разі злиття, приєднання, перетворення) та розподільчий баланс (у разі поділу або виділу) юридичної особи повинні відповідати вимогам, встановленим законом. Справжність підписів на передавальному акті та розподільчому балансі юридичної особи нотаріально засвідчується, крім випадків, передбачених законом».
Затвердженої форми передавального акту немає, а от вимоги до його змісту в законодавстві є. Крім складу та підписів комісії, затвердження засновником, є ще вимоги до оформлення бухгалтерських документів, бо саме згідно цього акту новостворене підприємство буде ставити передане майно на баланс.
Щодо вибору організаційно-правової форми, то він повинен відбуватися ще на момент прийняття рішення про припинення шляхом перетворення, але зазвичай райради та райдержадміністрації зазначають «суб’єкт господарювання», залишаючи цей вибір трудовому колективу редакції на майбутнє. Ми рекомендуємо форму товариства з обмеженою відповідальністю, тим більше, що до приватного підприємства, статутний капітал якого поділений на частки, у випадку судового спору буде застосовано законодавство, яке регулює діяльність господарського товариства відповідного типу.
У посібнику «Районки стають незалежними. Другий етап», виданому «Тернопільським прес-клубом», зазначається, що такий акт, зокрема, затверджується рішенням засновників: розпорядженням РДА та сесією райради. Те саме зазначено і в посібнику «Юридичні аспекти реформування ЗМІ». Але ця норма ніде не прописана. Та й, як на мене, якщо засновники виходять зі складу засновників, то логічно, що вони погодилися передати й майно. Крім того, у посібнику написано, що справжність підписів на передавальному акті засвідчується нотаріально. Це справді така норма закону? І чи прописана законодавчо сама форма такого акту? І, нарешті, чи можна обирати організаційно-правову форму на перших установчих зборах, чи для цього проводяться окремі збори? І яку організаційно-правову форму, на вашу думку, правильніше вибрати?».
– Ні, трудовий колектив редакції не має право затверджувати передавальний акт ні на установчих зборах підприємства правонаступника, ні на будь-яких інших. Ми в своїх рекомендаціях керуємося чинним законодавством, а саме – Цивільним кодексом України, частини 2, 3, 4 статті 107 якого чітко вказують, хто саме затверджує цей акт, і які наслідки недотримання вимог:
2. Після закінчення строку для пред’явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов’язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов’язання, які оспорюються сторонами.
3. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.
4. Порушення положень частин другої та третьої цієї статті є підставою для відмови у внесенні до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державній реєстрації створюваних юридичних осіб – правонаступників».
За відомостями ЄДР засновниками вашого підприємства є РДА і районна рада. Саме їм належить право затвердити передавальний акт про передачу належного територіальній громаді майна комунальної редакції. Саме процедура затвердження засновником необхідна, щоб унеможливити передачу правонаступнику нерухомого майна або майна, яке не має відношення до редакції, що реформується, але було на балансі комунального підприємства. Також частиною 2 статті 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено проведення обов’язкової оцінки майна у випадку реорганізації комунальних підприємств.
Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» містить статтю 15 «Вимоги до оформлення документів, що подаються для державної реєстрації», пункт 12 частини першої якої наводить вимоги до передавального акту: «передавальний акт (у разі злиття, приєднання, перетворення) та розподільчий баланс (у разі поділу або виділу) юридичної особи повинні відповідати вимогам, встановленим законом. Справжність підписів на передавальному акті та розподільчому балансі юридичної особи нотаріально засвідчується, крім випадків, передбачених законом».
Затвердженої форми передавального акту немає, а от вимоги до його змісту в законодавстві є. Крім складу та підписів комісії, затвердження засновником, є ще вимоги до оформлення бухгалтерських документів, бо саме згідно цього акту новостворене підприємство буде ставити передане майно на баланс.
Щодо вибору організаційно-правової форми, то він повинен відбуватися ще на момент прийняття рішення про припинення шляхом перетворення, але зазвичай райради та райдержадміністрації зазначають «суб’єкт господарювання», залишаючи цей вибір трудовому колективу редакції на майбутнє. Ми рекомендуємо форму товариства з обмеженою відповідальністю, тим більше, що до приватного підприємства, статутний капітал якого поділений на частки, у випадку судового спору буде застосовано законодавство, яке регулює діяльність господарського товариства відповідного типу.
Консультації надаються в рамках виконання проекту Тернопільського прес-клубу «Комплексна підтримка друкованих ЗМІ різних регіонів України в процесі роздержавлення та налагодження їх самостійної діяльності» при підтримці “Українського медійного проекту” (У-Медіа), що реалізується Інтерньюз в Україні та фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).
