Сумщина почала робити кроки у цифрове майбутнє. Перші, невпевнені, непомітні для пересічного жителя, але це справді кроки вперед. Про те, що таке цифровізація і цифрова економіка, чи можна зупинити її поступ та коли мешканці Сум відчують, що живуть у Smart city (розумне місто), говоримо з членом робочої групи з цифровізації Сумської області, членом координаційної ради з розробки Стратегії розвитку міста Суми до 2025 року Вадимом Александровим – кандидатом технічних наук, доцентом, професором кафедри фінансів і кредиту Сумського державного університету.
– Вадиме Трохимовичу, коли в Україні предметно почали говорити про цифровізацію?
– 17 січня Кабінет Міністрів України схвалив Концепцію розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020 роки та затвердив план заходів із її реалізації. Це важливий крок, який ми зробили. Європейський Союз виділив на цифровізацію великі кошти – 700 мільярдів євро. З них Україні – 5 мільярдів. Уже маємо й приклад успіху в цій сфері: Естонію – першу в світі цифрову державу. Це був експеримент. Сьогодні 99% життєдіяльності цієї країни цифровані. Тільки три речі тут треба робити по-старому, з особистими підписами – реєструвати шлюб, розлучення і проводити операції з нерухомістю. Решта послуг оцифровані. Експеримент полягав в тому, щоб відпрацювати механізми оцифровки як громадського, так і державного сектору. Естонія з цією задачею справилася.
– І що в результаті це дало країні?
– Це вплинуло позитивно на економіку країни. Так, витрати на державний апарат зменшилися у десятки разів. Якщо, скажімо сусідня Фінляндія витрачає на це три трильйони, то Естонія – 50 мільйонів євро. Крім того, це зручність для людей і практична відсутність корупційних ризиків.
Якщо ж трильйони для нас це якісь ефемерні цифри, то візьмемо приклад простіший. Сьогодні звичайний лист паперу формату А4 у п’ять разів дорожчий, ніж такий же лист в електронному вигляді. На недавньому засіданні координаційної ради міський голова Сум закликав чиновників міськради максимально відходити від паперового документообігу. Це дає економію ресурсів, як природніх, так і трудових, сприяє збереженню лісів. А отже, має позитивний вплив на довкілля, веде до зменшення кількості сміття врешті решт.
– Здається, переваги цифровізації очевидні. Але чи готова Україна до її впровадження?
– В України немає альтернативи. Якщо ми не перейдемо на цифрову економіку, – перестанемо існувати як держава. Це аксіома.
Насправді Україна достатньо підготовлена до цифровізації. У нас успішно працюють системи електронних і масових платежів. Перша включає в себе всі банки, казначейства і обслуговує всі платежі як замкнута закрита система. Вона захищена від хакерських атак. Це дуже працездатна трирівнева система. Час проходження в ній платежів – дві-три хвилини. Це є повна цифровізація платіжної системи держави.
Система масових електронних платежів – це картки. Вона більш розгалужена. Кожен, хто має картку, є її учасником. Це майже повна автоматизація грошового обігу в державі. У готівковому обігу ми маємо вже не так багато коштів, і з кожним роком ці суми зменшуються. Це основа цифрової економіки, з якої починається цифровізація інших галузей. У фінансово-економічній сфері ми маємо сервіси, може, навіть кращі, ніж в Європі.
– Виходячи з цього, перший крок до цифрової економіки ми зробили. Хто має робити наступний крок?
– Логічно, щоб це були підприємства, при чому різних форм власності. А паралельно – сфери медицини і освіти. Бо вони в цьому надзвичайно відстали. Сьогодні близько 35% сільського населення України взагалі не мають доступу до широкосмугового інтернету. 53% українських шкіл і 99% медичних закладів теж не підключені. Виправити цю ситуацію можливо: за допомогою проектів державно-приватного партнерства за кілька років досягти покриття широкосмугового інтернету понад 80%. Тобто держава доводить до, якщо можна так образно сказати, останнього кілометра, який бізнес має пройти самостійно.
Якщо говорити про Суми, то у нас більше 50 фірм, які можуть брати участь у цій роботі. Державні кошти витрачаються на розробку, стратегію, синхронізацію сервісів, а саме впровадження робиться на місцях. Ну ніхто ж не приїде з Києва впроваджувати нам картки у лікарнях. Ми це робитимемо самі. Як приклад, держава розробила такий сервіс як Електронне здоров’я https://portal.ehealth.gov.ua/, а ми вже на місцях допрацьовуємо. Сьогодні, коли запроваджується практика сімейних лікарів, важко собі уявити, як лікар носить за собою дві тисячі карток своїх пацієнтів, щоб мати можливість максимально якісно когось із них проконсультувати. Такі паперові картки насправді – кам’яна доба. Тому впровадження цього сервісу є найпріорітетнішим.
– А чи запланована якась робота зі створення так званого єдиного реєстру людей, які проживають в Україні, для того, щоб мінімізувати бюрократичні процедури, пов’язані зі звичайними довідками?
– Синхронізовані правильні реєстри будуть створюватися. І це вимога часу. У нас 24 інстанції, що ведуть реєстри. За концепцією цифрової економіки таких має бути вісім. Отож, непотрібні ланки прибиратимуться. Людям буде простіше отримувати довідки чи їх здавати. Скажімо, навіщо збирати один і той же пакет довідок у різні інстанції, якщо це можна зробити раз? Маючи синхронізовані реєстри, це буде саме так. Бо з упорядкуванням реєстрів покращуватимуться й робота ЦНАПів.
– У Сумах уже зроблені хоч якісь реальні кроки щодо впровадження цифровізації, чи все залишається на рівні декларацій?
– Міська влада підписала меморандум з «Хай-тек офісом» на впровадження цифрової економіки у Сумах. Після цього було підписано меморандум із СумДУ, до якого включено дев′ять основних тем, а загалом таких 60.
Через систему ProZorro проведені три тендери на виконання першочергових завдань із цифровізації. Серед них – прогноз розвитку Сум до 2027 року, дослідження очікувань сум’ян щодо розвитку міста. Опитуванням плануємо охопити 5% мешканців, щоб мати максимально чітку картинку очікувань. Саме ця робота визначить, які основні тенденції будуть впроваджуватися. Слідкуйте за соцмережами та сайтом Сумської міської ради, там будемо теж пропонувати заповнити анкети.
Також проводитиметься дослідження щодо надання адміністративних послуг як частини цифровізації. І ще одна тема – розробка стратегії смарт-сіті Суми до 2027 року.
В області теж зайнялися розробкою схожого плану, він більш складний. Зі всіма районами ведеться робота щодо прогнозу розвитку, потім це аналізуватиметься.
– Як я, мешканка Сум, відчую, що живу в смарт-сіті?
– Найближчим часом у Сумах впроваджуватиметься 70 проектів, що стосуються транспорту, медицини, освіти та безпеки. Вже найближчим часом буде виділено близько 250 мільйонів гривень на проекти щодо смарт-сіті Суми. Перше, що має відбутися – оптимізація транспорту, далі з’являться «розумні» зупинки з камерами спостереження. До речі, місто запланувало закупку камер, правоохоронці підказали найбільш важливі місця, де їх треба встановити. Також на зупинках будуть Wi-Fi, кнопки виклику правоохоронців. Зупинка має бути розміщена з урахуванням потоку людей. Правильно розміщені зупинки; транспорт, який рухається оптимально до потреб його мешканців і в якому можна розрахуватися Карткою сумчанина – це перші кроки до розумного міста.
Фото з Відня, де «розумне місто» спостерігав Олександр Мироненко. Зупинка міського транспорту – вгорі; вокзал – фото внизу.
– Тобто, Картка сум’янина таки буде?
– Так, звичайно. Але ми хочемо, щоб це було не щось примітивне. Потрібно робити так, як, приміром, у Естонії, де одна картка – це і паспорт, і права, і банківська карта. Вона видається відразу при народженні і забирається після смерті. От Суми працюють над такою карткою, щоб вона була захищена і зручна для людей.
Також буде зроблена інтелектуальна система керування світлофорами. Уже зараз ми бачимо, що в Сумах є «пробки». Ця система буде реагувати на кількість автомобілів, що стоять у черзі. Якщо на одному перехресті є два автомобілі, а на другому – сто, то система буде пропускати ці сто. Такі елементарні речі – вони вже сьогодні відпрацьовані; вже є люди, які здійснюють підготовчі роботи.
А ще, виходячи з наших реалій, нам потрібне геоспостереження. Для цього потрібно мати дрон, який бачитиме все, що відбувається в місті: де що перекопане, де що будується, – щоб відразу відстежувати законне чи не законне те будівництво і реагувати відразу, а не узаконювати чи руйнувати вже збудоване.
– Оскільки Україна вже входить у передвиборчу гонку, хочу ще запитати, чи зможемо ми, впровадивши проект Smart city, голосувати як естонці через мобільні телефони з моментальним підрахунком голосів у ЦВК?
– Якщо ми впорядкуємо реєстр людей, він автоматично стане реєстром виборців. Як тільки він з’явиться, можемо перейти до впровадження електронного голосування. Думаю, що в основу цього реєстру ляже той, що буде у лікарнях. Вже до кінця року ми маємо закінчити робити цей реєстр. Він не складний у плані комп’ютерної системи, а от з точки зору організаційної – це важко зробити. Вивірення і уточнення даних про кожного громадянина – це насправді копітка робота. Але ми її зробимо.
Цікавилася
Світлана ШОВКОПЛЯС
