Невеличке смт Одещини: до обласного центру 46 км; до найближчої залізничної станції – 18 км; менше девʹяти тисяч жителів, немає потужних підприємств, одна школа, одна лікарня, один будинок культури… І що б ви робили, якби очолили таку селищну раду? Не знаєте? А Людмила Прокопечко, до того – вчителька, ставши головою, зрозуміла, що є найважливішим. І рішення це було по-господарському простим: навести порядок у домі. Простіше кажучи: прибрати всі смітники, що накопичувалися роками. Бо така вже ментальність людини радянського розливу: що поза двором – не моє. Тому скидалося сміття десь неподалік, накопичувалося, перетворювало селище на звалище. Коли команда Людмили Прокопечко почала чистити ті домашні «авігієві конюшні», за маркуванням банок-склянок у смітті зрозуміли: поклади започатковувалися ще в 60-х роках минулого століття. І стало ясно: можна розчистити, а як спонукати не кидати туди знов? Бо посадити квіти просто, а змінити звичку…
Престур Харківського пресклубу привів нас до Доброслава недарма: раніше одна з груп уже побувала тут. І залишила собі добрі враження і про голову, і про її команду, і про проекти, які вони виконують. Скажу відверто, попри красивенну Одесу, потужний ТІС, цікаві зустрічі впродовж двох днів, для мене особисто Доброслав залишився чи не найяскравішим враженням.
– Ще кілька років тому зовнішній вигляд села можна було охарактеризувати одним словом «мрак», – розповідає спеціаліст із туризму селищної ради Ірина Матяр. – було багато захаращень, бурʹянів, смітників. А найгірше – до цього всі звикли. Тому вирішили не просто прибирати, а на розчищеному місці закладати міні-парк чи сквер, створювати гарне, куди рука не підніметься щось викинути.
Ірина Матяр та керівник проекту, координатор Харківського пресклубу Людмила Доля.
За чотири роки у Доброславі створили шість парків та сім скверів, хай невеликих, але дивовижних, унікальних. І в результаті виявилося: такої кількості та розмаїття креативних арт-обʹєктів, скульптур на невеликій території немає більше ні в жодному селищі Україні. Замість містечка-смітника сьогодні виникло містечко-галерея.
Що допомогло цьому? Перше, команда однодумців, які обʹєдналися навколо Людмили Прокопечко. Можна говорити передусім про коваля Освальдо Іскієрго Фрагу, чиї роботи є кістяком арт-обʹєктів і реально витворами мистецтва не містечкового рівня.
Чого вартий лише пам’ятник загиблим воїнам російсько-української війни. Кращого і виразнішого не бачила. Шість хлопців Лиманського району загинули на сході. А пам’ятник – усім, хто поліг.
Його створили місцевий скульптор Віталій Квак та Освальдо. У центрі композиції – ніби відома вежа донецького аеропорту, хоча, знов таки, присвята не лише кіборгам. А поруч – воїни, які через оптичний ефект та кут зору ніби ось тут є, а ніби їх немає. Ніби справді не люди, а їх душі стоять перед нами…
І спільна праця, і написання проектів, і обговорення ідей та вилущення з них остаточного бачення майбутньої локації – це все здатна робити команда на чолі зі своїм лідером.
Друге важливе – з усіх розповідей – це талант селищної голови до комунікування. Вона десь поїде, з кимось познайомиться, а там, дивися, вже приїздять до Доброслава гості, а слідом – офіційні гості, часом – на рівні посольств. І коли в одеському Доброславі зʹявляється «Дубай-парк», то це, звичайно, вражає представників Обʹєднаних Арабських Еміратів і вони міркують, як допомогти такому парку розвиватися далі.
«Дубай-парк» – це з останніх витворів для громади. А перед цим були «Японський сад», «Лісова пісня», «Щедрик», «Українська пісня», «Дівчина-весна»…
Так виглядає сквер “Українська пісня”.
Як ставляться до оновлення свого селища його мешканці? Сказати, що зразу все прийняли й змінили звички, не можна, каже Ірина Матяр. Бувало, щось ламали. А команда знову відновлювала. Ще ламали, ще відновлювали… Хай би це чинилося просто від бездумства чи дуркування, таж іноді – умисне. Якісь противники політики сільського голови могли зайти і розтрощити чудовий парк. Що казати про таких «патріотів»; як можна руйнувати те, що створене для всіх, – коментувати не будемо. А загал уже звикає чи й звик до нового обличчя селища. Тож варто чекати, що Доброслав-галерея розвиватиметься. І справді привабить туристів із усього світу.
Алла ФЕДОРИНА
Суми-Одещина
