В Україні не просто бути законослухняним громадянином. З одного боку – ніби й не проблема, бо справжнього контролю за виконанням законів у нас немає. З іншого…
От, скажімо, пересічна сум’янка Алла Громова вважає себе законослухняною громадянкою. Але так було до 1 січня цього року. Саме в цей день (якщо ви ще не знали!) вступили в силу зміни до Закону «Про відходи». А згідно з ними заборонено захоронення несортованих відходів. Отже, впроваджується роздільний збір сміття! І тепер вона, згідно з законом, – порушниця. Хоча її вини у тому, що вона порушує закон, власне, немає. Чи не парадокс?
Сортуй, не сортуй…
Алла старанно сортує сміття на паперове, скляне, пластикове і харчові відходи. Але змушена вкидати його в один бак. Хіба що пластик можна покласти в спеціальні сітки. Є традиційні контейнери для харчових відходів, у які кидати папір не піднімається рука. «Я знайшла вихід із ситуації. Скажімо, скляні пляшки і папір здаю до пунктів прийому вторинної сировини, а коли не маю часу, то складаю у пакети і просто кладу біля сміттєвих баків. Чому так безвідповідально дію? Бо не раз бачила як люди, яких за певними ознаками узагальнено називають «бомжами», вибирають зі сміттєвих баків скляні пляшки, папір, а потім все те здають в пункти вторинної сировини, отримуючи за це гроші», – розповідає Алла. І додає, що їй би хотілося все ж кидати своє розділене вдома сміття у спеціальні баки, щоб не принижувати ні себе, ні будь-кого іншого порпанням у відходах. Та і не ходити серед бруду, бо ж порпання часто закінчується розкиданням непотребу.
Алла старанно сортує сміття на паперове, скляне, пластикове і харчові відходи. Але змушена вкидати його в один бак. Хіба що пластик можна покласти в спеціальні сітки. Є традиційні контейнери для харчових відходів, у які кидати папір не піднімається рука. «Я знайшла вихід із ситуації. Скажімо, скляні пляшки і папір здаю до пунктів прийому вторинної сировини, а коли не маю часу, то складаю у пакети і просто кладу біля сміттєвих баків. Чому так безвідповідально дію? Бо не раз бачила як люди, яких за певними ознаками узагальнено називають «бомжами», вибирають зі сміттєвих баків скляні пляшки, папір, а потім все те здають в пункти вторинної сировини, отримуючи за це гроші», – розповідає Алла. І додає, що їй би хотілося все ж кидати своє розділене вдома сміття у спеціальні баки, щоб не принижувати ні себе, ні будь-кого іншого порпанням у відходах. Та і не ходити серед бруду, бо ж порпання часто закінчується розкиданням непотребу.
…У Сумах, за словами заступника директора департаменту інфраструктури міськради Віктора Павленка, підготовча робота з переходу на роздільний збір твердих побутових відходів (ТПВ) проводиться вже кілька років. Спочатку біля деяких будинків були встановлені сітки для збору пластика. Далі ці сітки установили чи не на всіх сміттєвих майданчиках міста. Спершу містяни скидали у них не тільки пластик, а й будь-яке сміття. З часом ситуація почала змінюватися на краще. Зараз дехто у пластикові пляшки складає і поліетиленові пакети, – так їх не розносить вітер.
У 2016 році один із перевізників сміття – ТОВ «А-Муссон» – встановив у місті жовті контейнери-«дзвіночки» для збору сухого сміття – пластику, паперу і скла. Сьогодні їх уже майже 80 штук. Утім, говорить директор ТОВ «А-Муссон» Олексій Олійник, громадян ще треба вчити сортувати сміття, бо у тих «дзвіночках» трапляються і харчові відходи, що ускладнює процес сортування. «У кінці 2016 року ми ввели в експлуатацію сортувальну лінію, завдяки якій вдається зменшити кількість відходів, що захоронюються на полігоні побутових відходів, а також одержувати вторинну сировину для подальшої її переробки. Крім того, у процесі сортування вилучаємо небезпечні відходи», – розповідає Олексій Олійник.
У 2016 році один із перевізників сміття – ТОВ «А-Муссон» – встановив у місті жовті контейнери-«дзвіночки» для збору сухого сміття – пластику, паперу і скла. Сьогодні їх уже майже 80 штук. Утім, говорить директор ТОВ «А-Муссон» Олексій Олійник, громадян ще треба вчити сортувати сміття, бо у тих «дзвіночках» трапляються і харчові відходи, що ускладнює процес сортування. «У кінці 2016 року ми ввели в експлуатацію сортувальну лінію, завдяки якій вдається зменшити кількість відходів, що захоронюються на полігоні побутових відходів, а також одержувати вторинну сировину для подальшої її переробки. Крім того, у процесі сортування вилучаємо небезпечні відходи», – розповідає Олексій Олійник.
Чекати і вчитися
Заступник Сумського міського голови з питань житлово-комунального господарства Олександр Журба пояснив, що існує чотири технологічні схеми роздільного збору ТПВ. Зокрема у обласному центрі впроваджуватиметься розділення на сухе (папір, пластик, скло) і мокре змішане сміття. Це передбачено діючою схемою санітарного очищення міста. Та проблема у тому, що для цього сміттєві контейнери повинні відповідно маркуватися, а у Сумах ніхто з перевізників цього досі не зробив. Правда, директор ТОВ «А-Муссон» Олексій Олійник запевнив, що вони вже підготували наклейки і скоро почнуть відповідно маркувати баки. Крім того, підприємство готується до будівництва другої сортувальної лінії, яка прийматиме на сортування й мокре сміття.
Паралельно ведеться роз’яснювальна робота серед населення. А це, мабуть, найважливіший аспект у питанні роздільного збору ТПВ. За замовленням перевізників сміття, місцеве телебачення транслює соціальні ролики на тему правильного сортування і необхідності викидати кожен вид відходів у спеціально призначені контейнери.
Департамент інфраструктури міськради також замовив подібні ролики, у тому числі мультиплікаційні, щоб з дитинства роз?яснювати, навіщо потрібний роздільний збір сміття і як правильно його сортувати. Інакше – потонемо у власних відходах.
Заступник Сумського міського голови з питань житлово-комунального господарства Олександр Журба пояснив, що існує чотири технологічні схеми роздільного збору ТПВ. Зокрема у обласному центрі впроваджуватиметься розділення на сухе (папір, пластик, скло) і мокре змішане сміття. Це передбачено діючою схемою санітарного очищення міста. Та проблема у тому, що для цього сміттєві контейнери повинні відповідно маркуватися, а у Сумах ніхто з перевізників цього досі не зробив. Правда, директор ТОВ «А-Муссон» Олексій Олійник запевнив, що вони вже підготували наклейки і скоро почнуть відповідно маркувати баки. Крім того, підприємство готується до будівництва другої сортувальної лінії, яка прийматиме на сортування й мокре сміття.
Паралельно ведеться роз’яснювальна робота серед населення. А це, мабуть, найважливіший аспект у питанні роздільного збору ТПВ. За замовленням перевізників сміття, місцеве телебачення транслює соціальні ролики на тему правильного сортування і необхідності викидати кожен вид відходів у спеціально призначені контейнери.
Департамент інфраструктури міськради також замовив подібні ролики, у тому числі мультиплікаційні, щоб з дитинства роз?яснювати, навіщо потрібний роздільний збір сміття і як правильно його сортувати. Інакше – потонемо у власних відходах.
Наші 95% проти 10% «європейських»
«Нині близько 95% усього сміття, що утворюється в області, та й загалом в Україні, вивозиться на полігони. Для порівняння, у європейських країнах ця цифра складає від трьох до10 відсотків. Саме тому наші полігони так швидко наповнюються, а більшість із них перевантажені сміттям. Зараз у області стихійними сміттєзвалищами зайнято близько 300 гектарів землі! Загалом налічується понад 290 стихійних сміттєзвалищ і це – тільки виявлені», – розповідає начальник відділу державного нагляду (контролю) за охороною земельних ресурсів і надр, поводженням із відходами та небезпечними хімічними речовинами Державної екологічної інспекції в Сумській області Вікторія Дяденко.
На території області є 19 легальних полігонів твердих побутових відходів. За даними Держекоінспекції області, за 2016 рік на Глухівський полігон було вивезено понад вісім тисяч тонн ТПВ, на полігон у Шостці – 15 тисяч тонн, у Сумах – понад 67 тисяч тонн, Охтирці – понад дев’ять тисяч тонн… Втім, додають одразу, на кількість сміття впливає якість життя людей. Мовляв, чим краще, в економічному сенсі, живемо, – тим більше продукуємо сміття, і навпаки. Маловтішний показник якості життя, чи не так?..
«Нині близько 95% усього сміття, що утворюється в області, та й загалом в Україні, вивозиться на полігони. Для порівняння, у європейських країнах ця цифра складає від трьох до10 відсотків. Саме тому наші полігони так швидко наповнюються, а більшість із них перевантажені сміттям. Зараз у області стихійними сміттєзвалищами зайнято близько 300 гектарів землі! Загалом налічується понад 290 стихійних сміттєзвалищ і це – тільки виявлені», – розповідає начальник відділу державного нагляду (контролю) за охороною земельних ресурсів і надр, поводженням із відходами та небезпечними хімічними речовинами Державної екологічної інспекції в Сумській області Вікторія Дяденко.
На території області є 19 легальних полігонів твердих побутових відходів. За даними Держекоінспекції області, за 2016 рік на Глухівський полігон було вивезено понад вісім тисяч тонн ТПВ, на полігон у Шостці – 15 тисяч тонн, у Сумах – понад 67 тисяч тонн, Охтирці – понад дев’ять тисяч тонн… Втім, додають одразу, на кількість сміття впливає якість життя людей. Мовляв, чим краще, в економічному сенсі, живемо, – тим більше продукуємо сміття, і навпаки. Маловтішний показник якості життя, чи не так?..
Вгорі – сумське сміття. Шосткинський полігон – внизу – не менш “мальовничий”.
«Якби в області було забезпечене попереднє сортування сміття, ми б не тільки зменшили навантаження на існуючі полігони, але і не втрачали б ресурсно-цінні компоненти, що містяться у відходах і які можна використовувати як вторинний матеріал. Полігони, навіть побудовані за всіма нормами і правилами, все одно мають негативний вплив на довкілля саме через те, що туди потрапляє несортоване сміття, як небезпечне, так і те, що можна переробити. До всього, зараз важко отримувати землі під нові полігони, бо люди не хочуть, щоб вони були в їх населених пунктах. А існуючі швидко заповнюються. Сьогодні вже є проблеми з полігоном у Ромнах, Суми – на межі», – ділиться Вікторія Дяденко.
Сміття є, а переробляти нічого?
«В області діє Комплексна програма поводження з відходами в Сумській області на 2016-2020 роки. Зокрема на її виконання у 2017 році за рахунок коштів місцевих бюджетів і коштів підприємств для збору ТПВ придбано 373 контейнери на суму 1172,44 тисяч гривень; п?ять одиниць спецтехніки для збору і транспортування побутових і промислових відходів на загальну суму 9800 тисяч гривень», – констатує заступник начальника управління житлово-комунального господарства, енергозбереження та паливно-енергетичного комплексу Сумської обласної державної адміністрації Петро Кондров.
За його словами, відсоток населення області, охопленого роздільним збором, складає близько 20 %. Найліпше у Сумах – близько 68 %.
Основними компонентами ТПВ, які збираються окремо, є скло, ПЕТ-пляшки, папір.
Що стосується переробних підприємств, то вони в області є. Зокрема, в Сумах працює підприємство, яке переробляє макулатуру, у Великій Писарівці –підприємство, що переробляє пластикові пляшки. Але для того, щоб лінії з переробки працювали, постійно потрібна сировина. Але її, виявляється, немає! Тобто вона є, але гарантувати постійне її надходження ніхто не може саме через те, що не налагоджено роздільний збір сміття. Ось такий парадокс нашого життя. Сміття – сотні тонн, а переробити – нічого.
* * *
Алла Громова говорить, що знає: викинутий нею, наприклад, папір розкладеться за два-три роки; консервна банка – за 120-150 років; звичайний поліетиленовий пакет – за 200 років; пластикова пляшка – за 500 років; скло – більше, ніж за тисячу років. І переймається тим, що її нащадки будуть жити у смітті, яке вона напродукувала. Тож поки не налагоджена система сортування та переробки сміття, вирішила для себе максимально відійти від купівлі продукції у пластикових пляшках; відмовилася від пакетів, віддаючи перевагу сумкам із текстилю. І продовжує наполегливо сортувати сміття – ніби виконує урок на завтра. А ви?..
Світлана ШОВКОПЛЯС
«В області діє Комплексна програма поводження з відходами в Сумській області на 2016-2020 роки. Зокрема на її виконання у 2017 році за рахунок коштів місцевих бюджетів і коштів підприємств для збору ТПВ придбано 373 контейнери на суму 1172,44 тисяч гривень; п?ять одиниць спецтехніки для збору і транспортування побутових і промислових відходів на загальну суму 9800 тисяч гривень», – констатує заступник начальника управління житлово-комунального господарства, енергозбереження та паливно-енергетичного комплексу Сумської обласної державної адміністрації Петро Кондров.
За його словами, відсоток населення області, охопленого роздільним збором, складає близько 20 %. Найліпше у Сумах – близько 68 %.
Основними компонентами ТПВ, які збираються окремо, є скло, ПЕТ-пляшки, папір.
Що стосується переробних підприємств, то вони в області є. Зокрема, в Сумах працює підприємство, яке переробляє макулатуру, у Великій Писарівці –підприємство, що переробляє пластикові пляшки. Але для того, щоб лінії з переробки працювали, постійно потрібна сировина. Але її, виявляється, немає! Тобто вона є, але гарантувати постійне її надходження ніхто не може саме через те, що не налагоджено роздільний збір сміття. Ось такий парадокс нашого життя. Сміття – сотні тонн, а переробити – нічого.
* * *
Алла Громова говорить, що знає: викинутий нею, наприклад, папір розкладеться за два-три роки; консервна банка – за 120-150 років; звичайний поліетиленовий пакет – за 200 років; пластикова пляшка – за 500 років; скло – більше, ніж за тисячу років. І переймається тим, що її нащадки будуть жити у смітті, яке вона напродукувала. Тож поки не налагоджена система сортування та переробки сміття, вирішила для себе максимально відійти від купівлі продукції у пластикових пляшках; відмовилася від пакетів, віддаючи перевагу сумкам із текстилю. І продовжує наполегливо сортувати сміття – ніби виконує урок на завтра. А ви?..
Світлана ШОВКОПЛЯС
