Яка роль впровадження енергоефективності, використання альтернативних джерел енергії та реформування енергетичного сектору ? Які результати в цьому демонструє Харківщина та що мотивує підприємства активніше застосовувати енергозберігаючі технології? На ці та інші запитання шукали відповідь сумські, полтавські та харківські журналісти у прес-турі «Шлях до енергоефективності. Успішні історії».
Під час медіа-заходу, організованого Українським освітнім центром реформ, нас чекало знайомство з досвідом впровадження заходів енергетичного розвитку Харкова. Одним із закладів, що пішов шляхом енергоефективності, є ясла-садок №6, що на вулиці Миколи Бажана, 4. За словами заступника голови адміністрації Новобаварського району Олени Жученко, яка стала гідом журналістів, завдяки фінансовій підтримці Німецької федеральної компанії міжнародного співробітництва (GIZ) наразі повністю модернізовано систему опалення дитячого садка. Та спочатку було проведено важливі роботи: замінено 18 дверей і 186 вікон, реконструйовано труби водовідведення, водо-теплопостачання, утеплено будівлю басейну та проведено ремонтні роботи всередині будівлі.
Сьогодні справжньою гордістю цього дошкільного навчального закладу є система сонячних панелей, які зробили харківський дитсадок унікальним в Україні. «На даху дитячого закладу встановлено 15 колекторів, основне завдання яких – підігрів технічної води, води для басейну і душу. І вони здатні нагрівати воду до температури 60 градусів навіть у негоду. Таку систему, що є абсолютно автоматизованою, було впроваджено на початку серпня цього року, проте ми вже зараз спостерігаємо суттєву економію», – розповідає Андрій Мірошніков, заступник директора компанії «Бост-Теплосервіс». Андрій неодноразово наголосив на високій якості такої системи підігріву, і саме в цьому бачить запоруку її високої енергоефективності.
Наступним об’єктом, представленим увазі журналістів, стала Харківська загальноосвітня школа №153 на вулиці Академіка Богомольця, 15. Вона так само була термомодернізована за сприяння GIZ. Наразі тисяча її учнів мають можливість навчатися в утепленій спеціальними металевими панелями будівлі, де всі вікна замінено на енергоефективні склопакети. Це знизило затрати на опалення приблизно на 50-60 відсотків, – зазначає Юлія Грязєва, головний архітектор ТОВ «Авега».
Зважаючи на досить короткий період модернізації, говорити про конкретні результати зарано, адже школа пережила лише один опалювальний період енергоефективності. «Для висновків необхідна динаміка. Проте наразі ми можемо говорити про економію в 80 гігакалорій, що відповідно до діючого тарифу фактично дорівнює 127 тисячам гривень», – зазначає Олена Жученко.
Втім, якщо про дієвість заходів із енергозбереження справді розповість час, то у позитивних змінах зовнішності школи сумнівів не виникає вже сьогодні: будівля виглядає сучасно та стильно, що для українських закладів освіти, є, на жаль, не надто типовим випадком.
Безпосередньо про методи заощадження шляхом енергоефективності дізнаємося вже в офісі українського виробника енергозберігаючого обладнання. «Будівля, в якій ми зараз перебуваємо, є показовим прикладом енергозбереження. Сім поверхів, 1000 квадратних метрів опалюються завдяки нашим системам», – розповідає комерційний директор «ЕкотермоІнжиніринг» Павло Івашина. До основних технологій, запроваджених компанією, належать системи безкомпресорного кондиціювання, утилізації тепла каналізаційних стоків, використання альтернативних джерел енергії та кліматичні панелі. Як запевняє Павло, результат системного використання енергозберігаючих технологій у цій будівлі становить 70 відсотків економії!
Детальніше дізнаємося зокрема про клімат-панелі, що у приміщеннях вище чотирьох метрів встановлюються під стелею та дозволяють, на відміну від традиційного опалення, нагрівати не повітря, а безпосередньо предмети і людей. Прикладами їх впровадження є шкільні спортзали міста Києва; автосалони Полтави, Харкова, Одеси, Запоріжжя; будівля регіонального центру адміністративних послуг, міський зоопарк і центральний ринок у Харкові; Дарницьке залізничне депо у Києві; палац спорту та тенісний центр Сєвєродонецька; міжнародний аеропорт у Миколаєві та інші об′єкти.
Серед чисельного списку міст, де вже сьогодні активно впроваджуються енергозберігаючі системи будь-якого типу, на жаль, не знаходимо Сум. Чи чули у нас про енергоефективність? Між тим, природні ресурси себе вичерпують…
Олена ШТОКАЛО
Суми-Харків-Суми
Фото Олексія Захарченка
Відео з прес-туру можна подивитися за посиланнями:
http://cure.org.ua/ua/video/vdeo-z-pres-turu-sh.html
https://www.facebook.com/1486281164997088/videos/255517521812301
