Національний прес-клуб «Українська перспектива» пропонує ЗМІ новий матеріал для безкоштовного передруку.
Майже два роки тому Україна приступила до створення суспільного мовника. І хоча його необхідність у професійних колах та в суспільстві обговорювалася давно, лише зараз з’ясовується, як багато складних питань потрібно вирішити. Причому не тільки організаційних, але й технічних, кадрових, фінансових. Значну допомогу в цьому Національній суспільній телерадіокомпанії України (НСТУ) надають міжнародні донори. Чільне місце серед них посідає Японське агентство міжнародного співробітництва (JICA), яке реалізує Проект розвитку потенціалу суспільного мовника в Україні. Нещодавно за його активної підтримки для журналістів телеканалу UA:ПЕРШИЙ було проведено спеціальний тренінг щодо оперативного висвітлення надзвичайних подій.
Як стати лідером інформаційного ринку
Суспільне телебачення України має амбітні плани. Тут чудово розуміють, що для того, аби посісти лідируючі позиції на інформаційному ринку, треба напрацювати систему оперативного та об’єктивного висвітлення подій. Понад усе це стосується подій особливої ваги, до яких прикута увага всього суспільства і які називаються «надзвичайними», «екстреними». Саме їх висвітлення формує рейтинги будь-якого ЗМІ, вони задають тон у блоці новин.
Працювати з такою інформацією непросто. Одне невиважене слово може викривити реальну ситуацію, а часом навіть посіяти паніку серед населення. Тому багато важить як професіоналізм журналістів, так і налагоджена система отримання, оцінювання та подання відповідних повідомлень. Під час тренінгу, який відбувся і кінці листопада, якраз і йшлося про те, як таку систему зробити максимально ефективною.
Генеральний продюсер інформаційного мовлення Суспільного Владислав Грузинський повідомив, що на перевірку інформації щодо вибухів на військових складах в Ічні Чернігівської області телеканалу знадобилося лише три хвилини. Потому його повідомленням скористалися «BBC-Україна», «Радіо «Свобода» та інші ЗМІ. Відтак суспільне телебачення стало першоджерелом інформації для інших медіа.
Це приклад високопрофесійної роботи. Але він не повинен бути поодиноким. В Україні, як і в інших країнах світу, відбувається чимало надзвичайних подій. Тому логічно, що ми маємо скористатися міжнародним досвідом їх висвітлення.
Особливу цінність набувають японські напрацювання в цій царині. Ця країна нерідко зазнає різноманітних природних та техногенних катаклізмів і навчилася чітко сповіщати про них населення. Якщо мешканці Радянського Союзу із запізненням отримали офіційну інформацію про Чорнобильську катастрофу, то про аварію на атомній станції Фукусіма японці були поінформовані того ж дня.
Японські експерти підкреслюють, що налагодити чітку роботу з висвітлення надзвичайних подій допомагає низка факторів. Наприклад, в Японії суспільний мовник NHK завжди намагається бути першим та найбільш надійним джерелом інформації про надзвичайні події. У випадку України, в минулому році була прийнята законодавча норма, яка зобов’язує органи влади надавати інформацію про надзвичайні події Суспільному, однак наразі вона не реалізується ефективно. Про це під час тренінгу говорили представники регіональних філій Суспільного.
«Що стосується висвітлення надзвичайних подій, то тут українське Суспільне має вирішити два завдання, – пояснив головний радник JICA Др. Кейічі Хашімото. – Перше – це реформувати свою внутрішню сітку, вибудувати всередині каналу систему комунікацій між центральним офісом та місцевими філіями. А друге завдання – це комунікація з органами Державної служби з надзвичайних ситуацій. Співпрацю треба теж грамотно налагодити на регіональному та центральному рівнях, щоб вони негайно повідомляли в ефір, якщо відбуваються стихійні лиха чи інші катаклізми».
Як JICA підтримує суспільне телебачення в Україні
JICA підтримує розвиток демократії в різних країнах світу, в тому числі, – в Україні.
2014 року в нашій країні з офіційним візитом перебував міністр закордонних справ Японії Фуміо Кішіда. Тоді були визначені пріоритети японської допомоги: боротьба з корупцією та підтримка незалежних ЗМІ.
Підтримка японської сторони здійснюється в рамках Проекту розвитку потенціалу суспільного мовника в Україні, який реалізується з січня 2017 року. Допомога надається за трьома напрямками. Перший – це технічне забезпечення суспільного телебачення та навчання його персоналу вміло обслуговувати це складне телевізійне устаткування. Другий напрямок спрямований на поліпшення програмного контенту телеканалу у сфері просвітницьких та соціально значимих програм. Третій – це відпрацювання системи оповіщення про надзвичайні ситуації та налагодження комунікації з представниками місцевих та державних органів влади.
За словами заступника директора Департаменту індустріального розвитку та державної політики JICA пана Кьохеї Мійоші, попередньо очікувалося, що Проект працюватиме до липня 2019 року. «Але JICA бачить, що реалізація першого компоненту, який передбачає роботу з обладнанням, вимагає більшого часу. Тому Агентство планує продовжити роботу Проекту на один рік – до липня 2020 року», – розповів він.
У рамках роботи Проекту JICA надсилає в Україну японських експертів, які безпосередньо працюють з персоналом Суспільного. Також співробітники телеканалу проходять тренінги в Японії, на місці опановують досвід підготовки програм, оповіщення населення в умовах екстрених ситуацій. Такі навчання, зокрема, відбувалися в 2017-2018 роках. У 2019-2020 роках планується провести тренінги для персоналу, який працюватиме з японською телевізійною технікою.
Др. Кейічі Хашімото загалом високо оцінює співпрацю з українською стороною. Він зауважив, що за сприяння Проекту на суспільному телебаченні вже запущено в ефір лялькове шоу «Додолики» і створено інклюзивну програму «Разом» для людей з особливими потребами. «Перший випуск цієї програми вже відбувся, і вона отримала дуже хороші відгуки», – наголосив він.
На сьогодні підготовлено 12 випусків програми «Додолики». Генеральний продюсер просвітницького мовлення Суспільного Тетяна Кисельчук розповіла: «У травні поточного року я брала участь у тренінгу в Токіо та Осаці. Там ми були в студіях, багато спілкувалися з продюсерами про те, як вони роблять конкретні програми. Там багато лялькових шоу. Головне, чому я навчилася у них, це те, як вони розвивають у дітей абстрактне мислення. Ми в Україні підходили до цього менторськи, повчально. А вони пропонують «погляд збоку», щоб дитині було цікаво», – поділилася вона.
На думку пана Кьохеї Мійоші, високій результативності Проекту сприяє те, що його співробітники постійно перебувають у контакті з командою Суспільного. «Ми знаємо, що в них щодня відбувається і чого вони потребують. І робимо все можливе для того, щоб максимально задовольнити їхні потреби».
Успішний досвід NHK
Керівник групи Проекту розвитку потенціалу суспільного мовника в Україні пан Ацуші Міяо понад 30 років працював журналістом на японському суспільному телеканалі NHK, тепер працює в його дочірній компанії NHK International. Тож роботу суспільного мовлення знає, що називається, з середини.
Історія NHK починалася 1925 року, і тоді це була радіокомпанія, причому, дуже близька до уряду. Після Другої світової війни виникла потреба докорінно реформувати японське суспільство, зробити його демократичним. Цьому посприяло суспільне телебачення, яке вийшло в ефір 1950 року. Тож невдовзі NHK виповниться 70 років, і воно має величезний рівень довіри.
«У компанії NHK є дві речі, до яких ми дуже серйозно ставимося, – підкреслив пан Ацуші Міяо. – Це як два колеса однієї машини, які обертаються одночасно. Перше – це трансляція термінових новин, і друге – це трансляція виборчих кампаній».
За словами пана Ацуші Міяо, коли японські глядачі дивляться інші телеканали і з’являється повідомлення про цунамі чи землетрус, масштабну пожежу чи аварію, вони миттєво вмикають суспільний NHK. «Ми надаємо програми високої якості, багатого змісту, – пояснив він. – І всю інформацію викладаємо неупереджено та справедливо. Таким чином робимо внесок у розвиток здорового демократичного суспільства».
Пан Ацуші Міяо розповів, що в Японії розрізняють три види телебачення. Перше – це національне, яке цілком управляється урядом. Друге – комерційне, воно живе за рахунок грошей спонсорів та продажу реклами. Суспільний мовник перебуває посередині. Для нього важливо вирішити питання, де заробляти гроші, як отримувати прибутки.
«Основний дохід NHK йде від абонплати, – зазначив він. – Також телеканал отримує невелику допомогу від уряду».
За інформацією пана Ацуші Міяо, зараз щорічні доходи каналу становлять 6,4 млрд. доларів. 98% від цієї суми складає абонплата.
«При створенні програм NHK дотримується принципу свободи. Жодна велика компанія, корпорація, уряд не можуть втручатися у їхній зміст. Це базовий принцип каналу», – зазначив керівник групи Проекту. І додав: «Я вважаю, що для розвитку демократичного суспільства в Україні створення суспільного мовлення є хорошою можливістю та необхідністю».
Медіа, якому довіряєш
Пан Ацуші Міяо, говорячи про співпрацю з українськими колегами, зазначив: «Хоч Україна дуже далеко від Токіо і життя тут зовсім інше, ми все одно насолоджуємося ним. Всі співробітники НСТУ до нас дуже добре ставляться. Нам легко працювати з цією командою, бо всі розуміють, що таке суспільний мовник і всі вкладають душу в свою роботу».
Він переконаний, що ця співпраця допоможе Суспільному успішно пройти етап становлення та здобути свою аудиторію.
Голова правління Національної суспільної телерадіокомпанії України Зураб Аласанія зауважив, що ідея розвитку в нашій країні суспільного мовника справді знаходить широку підтримку з боку міжнародної спільноти. «Міжнародні партнери та донори не тільки допомагають нам експертами, тренінгами, грантами, а й висловлюють публічну підтримку НСТУ, фактично виступають адвокатами реформи, – сказав він. – Для нас це сигнал, що партнери поділяють цінності незалежного медіа та розуміють його роль у суспільстві».
Водночас він підкреслив, що на «даний момент міжнародна спільнота та партнери висловлюють нам більше підтримки, ніж держава». І проілюстрував це на цифрах.
На фінансову підтримку НСТУ Держбюджетом на наступний рік виділяється 1 млрд. 5 млн. 100 грн. І це замість 1 млрд. 816 млн. грн., як це передбачено чинним законодавством. Отже НСТУ отримає на 45% менше грошей від необхідного. І це при тому, що компанія вже накопичила 200 млн. грн. боргів через недофінансування поточного року.
«Ми маємо розробити стійкішу модель фінансування, яка гарантуватиме фінансову незалежність, і також не залежатиме від голосування політиків», – поділився Зураб Аласанія.
Сьогодні потреба в суспільному мовнику в Україні є очевидною. «В умовах медіаринку Суспільне має стати альтернативою і противагою маніпуляціям та пропаганді на комерційних чи державних каналах. Ми створювали і продовжуватимемо створювати об’єктивні новини для суспільства. Ми виробляємо інформаційні, просвітницькі, розважальні програми, які не є токсичними для глядачів. Для демократичного суспільства життєво важливо мати медіа, якому ти можеш довіряти», – підкреслив голова правління НСТУ.
За словами пана Ацуші Міяо, він і його колеги з каналу NHK, які займаються міжнародною допомогою, спрямовують зусилля для досягнення такої мети: «Якщо нам вдасться зробити належний внесок у розвиток демократичного українського суспільства, ми будемо дуже щасливі».
Максим НАЗАРЕНКО,
Національний прес-клуб «Українська перспектива»
