Представництво Національної ради в Сумській області проаналізувало гендерну складову мовлення місцевих телевізійних мовників. Зокрема, досліджували видимість різних статей і вікових груп; залученість жінок і чоловіків до фахової експертизи; використання фемінітивів; образи героїв, які створюються у програмах. Також проаналізували, хто саме сьогодні створює контент у медіа.
Моніторинг проводився на основі методології, яка була розроблена за ініціативи Національної ради та за підтримки уряду Швеції та Національного демократичного інституту США. Був також врахований контекст війни.
Згідно з методологією контент оцінювався за шкалою від «+3» до «-3» балів. Матеріали маркувалися зі знаком «плюс», коли містили гендерно нестереотипні (егалітарні) зображення ролей жінок і чоловіків, зі знаком «мінус» – коли наявні стереотипні та сексистські зображення, і «0» – коли сюжети й програми є гендерно нейтральними.
Гендерний моніторинг у цифрах
Протягом І півріччя 2026 року головна спеціалістка секретаріату представника Національної ради у Сумській області Юлія Ніколаєва проаналізувала 125 матеріалів п’яти місцевих телеканалів:
- ТОВ ТРК «Акцент», Шостка;
- ТОВ ТРК «Відікон», Суми;
- КП Тростянецької міської ради «ТРК «Тростянець», Тростянець;
- МІ РТВ-центр «Вежа» у формі ТОВ, Конотоп;
- ПрАТ «Шосткинська телевізійна компанія «Телеком-сервіс», Шостка.
Загальний обсяг моніторингу -15 годин.
Моніторинг не здійснювався щодо ПП «ТРК «Пульсар-РТБ» (м. Охтирка), оскільки компанія не виробляє власного продукту, а здійснює ретрансляцію загальнонаціонального марафону «Єдині новини» у форматі 24/7. У цьому випадку канал є радше «дзеркалом ефіру», ніж його творцем.
Основна увага під час контент-аналізу цього разу була зосереджена на новинних сюжетах. Вибір цієї категорії зумовлений тим, що саме в новинах найповніше представлено місцеву тематику, вони є «пульсом регіону», де найчіткіше відображається локальна проблематика, соціальні настрої та інформаційні пріоритети громад. Саме новинні матеріали є регіональним контентом, який створюється безпосередньо телевізійними компаніями.
Інформаційна картина Сумщини зосереджена на безпекових та соціальних питаннях. Близько третини усіх сюжетів стосуються теми війни, що зумовлено прифронтовим статусом області.
Значну увагу місцеві телемовники приділили також соціальній сфері (17,6%).
Найменше новин було на теми політики (1,6%) та інновацій (0,8%).
Медійне обличчя Сумщини
Авторами сюжетів у 75,2% випадків є жінки. Найбільша концентрація чоловіків у ефірі спостерігається на телеканалі «Відікон» (19,2%), що контрастує із загальною статистикою інших мовників регіону. На трьох телеканалах («Акцент», «Тростянець», «Вежа») журналістика є суто жіночою.
Ці дані підтверджують, що на рівні створення контенту «медійне обличчя» Сумщини залишається переважно жіночим. Це, імовірно, є наслідком воєнного стану, мобілізації чоловіків та відповідного перерозподілу кадрових ресурсів.
Також зберігається тенденція щодо відмови від класичної ролі ведучого/ведучої. У більшості сюжетів (85,6%) переважають матеріали без підводок у студії, що, вірогідно, обумовлено реаліями регіону: постійними повітряними тривогами, обстрілами, бомбардуваннями, відключенням електропостачання, через що компанії майже повністю відмовилися від студійних форматів роботи.
Дані моніторингу як дзеркало суспільства
Моніторинг зафіксував: голоси жінок і чоловіків у регіональному ефірі звучать дедалі рівномірно. Так, другий рік поспіль у новинних матеріалах спостерігається майже ідеальний загальний гендерний баланс із мінімальним відхиленням від паритету (+1,4% на користь чоловіків). Загальна кількість згадок/залучень осіб у сюжетах по всіх медіасуб’єктах становить: чоловіки – 50,7%, жінки – 49,3%. Водночас спостерігається дефіцит залучення зовнішніх експертів обох статей для коментування тем.
Щодо вікових груп, то «кістяк» контенту на місцевих телекомпаній складають люди середнього віку (36-60) – 42,5%. Молодь представлена збалансовано. Натомість недостатня увага до людей старшого віку (60+) – їм надано лише 12,6% ефірного часу. При цьому жінок цієї категорії показують частіше, ніж чоловіків.
Професійна егалітарність та відсутність стереотипів
Не зафіксовано жодного випадку використання гендерних стереотипів. Навпаки, мовники все частіше демонструють жінок в егалітарних ролях. Так, наприклад, у сфері «силові структури та безпека» жінки представлені як інспекторки поліції, керівниці управлінь ДСНС та учасниці евакуаційних груп «Білий янгол». У сфері «технології, інженерія та техніка» – жінки-майстрині із налагодження електронного устаткування. Багато сюжетів, дівчата репрезентовані у боксі та пауерліфтингу – видах спорту, які стереотипно вважаються чоловічими.
Показники застосування фемінітивів є надзвичайно високими: від 92% (ТРК «Відікон») – до 100% («Телеком-сервіс», «Акцент», «Вежа»).
Якісні показники та підсумки
Загалом, результати моніторингу свідчать: медіапростір Сумщини поступово стає територією рівних можливостей. Досягнутий майже ідеальний паритет серед героїв і джерел інформації, висока культура використання фемінітивів. 100% контенту не містить стереотипів чи упереджень, що формує нову якість регіонального мовлення – відповідального, сучасного та чутливого до суспільних змін.
Водночас нинішній стан можна охарактеризувати як «баланс без активного вектору». Медіа впевнено утримують рівновагу, але поки що рідко виходять за її межі, щоб цілеспрямовано формувати нові соціальні моделі. Маркером цього є відсутність матеріалів з вищими балами (+2, +3) за активне просування егалітарних ролей – контент залишається переважно нейтральним.
Тож головний виклик для мовників Сумщини це перехід від «нейтрального» висвітлення до активнішого створення матеріалів, що цілеспрямовано просувають егалітарні ролі.
Особливістю регіону є трансформація журналістського середовища під впливом воєнного стану: жінки стали ключовими виробницями контенту, фактично взявши на себе роль головних комунікаторок суспільства. Це не лише наслідок обставин, а й свідчення глибших змін у структурі професії – зміщення акцентів від формальної присутності до реального впливу.
Лариса ЯКУБЕНКО,
представниця Національної ради у Сумській області
