Якщо я скажу, що політики, представники влади, те, як вони комунікують з людьми, (і це не під час виборів), справили хороше враження, не впевнена, що мене зрозуміють. Уточню – німецької влади, німецькі політики. Принаймні, ті, з ким мала можливість познайомитись зблизька.
… Депутатці Бундестагу від партії зелених (die Grünen) Misbah Khan 33 роки. Вона не є етнічною німкою. В її компетенції серед іншого питання імміграції кваліфікованих працівників, а також політики міграції взагалі та надання притулку. Раз на рік депутати можуть запросити своїх виборців у Берлін для зустрічі фактично на його робочому місці, зустрітись з іншими чиновниками високого рангу, передбачені дискусії, а також цікава і пізнавальна екскурсійна програма на історичну тематику.
У мене була можливість разом з кількома українцями, – а це переважно молодь, активісти товариства українців у Майнці, студенти, що тут навчались або приїхали вже під час війни, волонтери – приєднатись до групи. Напередодні ми отримали детальну програму поїздки, розроблену урядовою пресслужбою. Рівень знання мови дозволив більшості українців без перекладача отримати відповіді на свої питання або ж висловити свої побажання чи пропозиції.
Не менш продуктивним і корисним було спілкування з пересічними німцями. Екскурсія до музею німецького спротиву (Gedenksstatte Deutcsher Widerstand) завершилась спільним обговоренням сучасних болючих тем. Бо занадто виразні паралелі. «Як в Україні зараз говорять про історію Німеччини?» – запитала одна фрау. Дуже важливо, говорили ми, що німці змогли визнати історичні помилки. І хоча б чимось компенсувати втрати. Не повернути людські життя. Але ще є репутація. Чи буде здатна на таке росія? Пропаганда і терор зробили свою справу в передвоєнній Німеччині. Німеччина 1938 – 40-х – росія сучасна? Жахіття другої світової – сьогоднішній центр Європи. Чому історія повторюється? В цьому вина тільки політиків чи й звичайного населення? Вже поставити ці питання важливо.
Не тільки нам, українцям, було корисно ближче познайомитись з Німеччиною – країною, яка надала нам прихисток, а й німці, жителі землі
Рейнланд-Пфальц, учасники поїздки, більше дізнались про Україну і українців. І якщо в потяг ми сідали незнайомими людьми, то вже по завершенню «до побачення» вони нам казали українською.
Прозора влада. Ми у себе часто про це говоримо. В Німеччині ця ідея ще й візуалізована. В спорудах Бундесрату(Bundesrat) – земельної палати і в Бундестагу(Deutshe Bundestag) – вищого законодавчого органу країни, багато скла. Я бачила купол Бундестагу (der Kuppel des Reichstagsgebäudes) по телевізору. Але не уявляла наскільки вражаюче архітектурне рішення споруди. До речі. Черги на екскурсії сюди здається безкінечні. Тут діє ще купа різних програм для молоді, обмінів, стажувань і таке інше. За таким же принципом працює і місцева влада, потрапити на аудієнцію до представників якої не є проблемою.
Чи немає прямої залежності між правильно вибудуваною комунікацією влади з населенням і успішністю країни?
Повернуся до пані Khan. Складалось враження, що вона наша, українка і ми знайомі вже багато років. Ви часто чули, щоб депутату аплодували в кінці зустрічі? (За деяким винятком).
Як у них це виходить?
Катерина ГРИЦАЙ
