Конференція на тему «Стандарти журналістики in times digitalization and WEB 2.0» відбулася в Сумському державному університеті за ініціативи проекту ЄС «Association4U».
Тренерами стали німецькі журналісти Клеменс Шьоль і Інго Пеетц.
Інго Пеетц понад 15 років працює як журналіст- фрілансер, у тім числі для впливових німецьких газет. Із 2006 року є членом правління Німецько-білоруського товариства.
Клеменс Шьоль має понад 15 років досвіду проведення тренінгів для журналістів. Тривалий час був директором програми «Медіа – посредники між народами». Член Німецької асоціації журналістів.
Клеменс Шьоль говорить, що у кожної людини різні мотиви і причини для становлення її як журналіста. Нерідко одним із головних мотивів є бажання доносити до громадян правду, вносити ясність і точність щодо тих чи інших подій, ситуацій. У інших людей мотивами можуть служити цікавість до технічної сторони журналістики; шанс розкрити себе в творчості, комунікації; суспільне становище.
Щодо швидкості поширення інформації Клеменс вважає, що фактично кожен журналіст хоче першим донести її «свіжою». Цьому сприяє й нинішня епоха обміну інформацією, в умовах якої ту чи іншу новину люди з усіх кінців світу можуть отримати буквально через кілька секунд після її появи. За словами Клеменса, проблема полягає в тому, що у цих умовах не рідкістю стало помилкове висвітлення того, що відбулося насправді. Так само сьогодні зросла ймовірність появи фейкових новин. Ці речі можна виправити, змінити за допомогою достовірних фактів, які треба давати швидко, адже, якщо пройде багато часу, важко буває про щось дізнатися, підтвердити необхідну інформацію.
Клеменс Шьоль грунтовно підійшов до поняття «об’єктивність», ототожнюючи його з нейтральністю, безсторонністю. Виходячи з цього, виникло запитання: а чи повинні журналісти бути об’єктивними?
Говорячи про об’єктивність, Клеменс Шьоль зазначив, що новину формує безліч факторів, залежних від суб’єкту – автора: його світогляд, сприйняття, освіта та інше. Так само варто враховувати різні позиції людей, різні погляди на ті або інші речі, явища, що теж неминуче впливає на сприйняття. Бо ж різні погляди на одну проблему можуть бути й аргументовані, й раціональні. Так само велике значення має те, що на формування матеріалу впливають умови, обставини, за яких він створюється.
У цьому контексті була порушена актуальна, «гаряча» проблема конфлікту між Україною і Росією, а також питання того, як це виглядає з позицій іноземців. Прозвучала думка, що не кожен російський журналіст є пропагандистом, і він так само може бути щирим і прагнути до об’єктивності.
Не менш актуальною проблемою, за словами Клеменса, є питання безпеки журналістів, оскільки правда може служити загрозою для їхнього життя. Клеменс зазначив, що Україна займає 102 місце в списку країн щодо безпеки роботи журналістів. Раніше Україна займала 107 місце.
Говорячи про вплив органів управління на журналістику, Клеменс висловив думку, що президент не повинен бути власником медіа, оскільки ЗМІ повинні зберігати позицію нейтралітету. Комерція не надає повноти інформації. З іншого боку, олігархічний плюралізм може позитивно впливати на поширення інформації.
Інго Пеец пригадав, як він вирішив стати журналістом. Головною причиною вибору цієї професії було бажання подорожувати. Зокрема бажання дізнатися, як живуть люди в Східній Європі.
На його думку, відбулася значна революція в сфері розвитку та поширення інформації. Ця революція знаменувала появу машин, за допомогою яких фактично кожна людина може стати автором і поширювати різну інформацію. Проте саме це різноманіття думок і джерел спричинило виникнення стандартів журналістики.
На думку Інго, журналісти повинні доносити правду; перевіряти факти, щоб люди, спираючись на таку інформацію, могли зробити вірний вибір. А самому журналісту необхідно бути незалежним від сторін. Чим більше журналіст незалежний, тим більше довіри він азслуговує. Довіра – це одна з основ, яку забезпечують стандарти журналістики.
Звичайно, у різних медіа-формуваннях стандарти можуть відрізнятися. Але загалом база їх схожа.
Говорячи про те, чого не повинен робити журналіст, Інго, в першу чергу, відзначив невтручання в особисте життя людини.
Також Інго розповів про важливість точної і правдивої інформації. Він відзначив, що нині через велику кількість і швидкість поширення інформації перевіряти її достовірність стало складніше. Але робити це необхідно.
Розповідаючи про свій особистий досвід, Інго зазначив, що далеко не у всіх журналістів є бажання писати про ті чи інші речі, проте іноді необхідно бути різнобічним, писати на різні теми.
Журналісти в Німеччині, поділився Пеетц, самі вирішують, як писати свій матеріал і що в ньому використовувати. Редактор не повинен втручатися в роботу журналіста.
На тренінгу був
Андрій ГОЛОВЕНКО
