Фінансові установи будуть продовжувати порушувати права своїх клієнтів, поки Парламент не схвалить законопроекти №2456-д «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення захисту прав споживачів фінансових послуг» та №8055 «Про установу фінансового омбудсмена» що зможуть захистити українців. До такого висновку дійшли учасники прес-конференції «Захист споживачів фінансових послуг: як покращити становище українців», яка пройшла в Харківському медіа-центрі «Час» за підтримки Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору».
Прийняття Закону «Про споживче кредитування», що набрав чинності 10 червня минулого року, мало стати важливим кроком на шляху захисту прав споживачів фінансових послуг, адже Закон встановив зобов’язання фінансових установ щодо чесної поведінки при рекламі, розкритті інформації, умовах кредитів, повідомленні реальної вартості кредиту та виборі страхових компаній. Але за даними досліджень Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору», – а було здійснено 150 візитів методом «таємного покупця» у відділення банків, фінансових компаній та кредитних спілок – є значні розбіжності між нормами Закону та практикою фінансових установ.
Зокрема, попри заборону реклами безпроцентних кредитів, кожен десятий знайдений рекламний матеріал говорив, що кредит надається під 0% або близьку до нуля ставку. Крім того, в документації не зазначаються та неправильно вказуються усно реальна річна процентна ставка (РРПС) та загальна вартість кредиту для споживача – консультанти називають розмір номінальної ставки (яка, як правило, низька – 0,01%), але «забувають» сказати про значні комісії за видачу та місячні комісії, в результаті яких РРПС становить 200% річних і більше. Поширеною залишається заборонена практика нав’язування страхових полісів, коли позичальники не мають можливості вибрати страхову компанію – жодному «таємному покупцю» не дали скористатися правом на вибір страхової компанії.
Постає запитання: чому фінансові установи продовжують порушувати законодавчі вимоги?
«Основною причиною недобросовісних практик є відсутність у регуляторів фінансового ринку достатніх повноважень, особливо права накладати штрафи за порушення прав споживачів. Другою причиною є те, що фінансові установи мало зробили, щоб змінити свої практики та привести їх у повну відповідність до вимог Закону», – коментує ситуацію заступник керівника Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору» Юлія Вітка.
Проблема у тому, що разом із Законом «Про споживче кредитування» «йшов у пакеті» законопроект 2456-д, який мав надати регуляторам фінансового ринку (Національний банк, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Нацкомфінпослуг) необхідні інструменти правозастосування, тобто перевірки, порушення справ, штрафи та інше. Проте законопроект 2456-д і досі не прийнятий.
«Поки законопроект 2456-д не буде схвалений, регулятори не зможуть контролювати виконання Закону «Про споживче кредитування» та іншого законодавства, що покликано захищати споживачів фінансових послуг. Фінансові установи демонструють низький добровільний рівень дотримання норм Закону на практиці – тож регулятори фінансового сектору мають отримати інструментарій для забезпечення примусового виконання. Це сприятиме цілісності та прозорості фінансових ринків, мінімізуватиме ймовірність виникнення фінансових пірамід та запобігатиме шахрайству, а також підвищить довіру населення до фінансової системи України», – вважає заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності Руслан Демчак.
Зокрема, попри заборону реклами безпроцентних кредитів, кожен десятий знайдений рекламний матеріал говорив, що кредит надається під 0% або близьку до нуля ставку. Крім того, в документації не зазначаються та неправильно вказуються усно реальна річна процентна ставка (РРПС) та загальна вартість кредиту для споживача – консультанти називають розмір номінальної ставки (яка, як правило, низька – 0,01%), але «забувають» сказати про значні комісії за видачу та місячні комісії, в результаті яких РРПС становить 200% річних і більше. Поширеною залишається заборонена практика нав’язування страхових полісів, коли позичальники не мають можливості вибрати страхову компанію – жодному «таємному покупцю» не дали скористатися правом на вибір страхової компанії.
Постає запитання: чому фінансові установи продовжують порушувати законодавчі вимоги?
«Основною причиною недобросовісних практик є відсутність у регуляторів фінансового ринку достатніх повноважень, особливо права накладати штрафи за порушення прав споживачів. Другою причиною є те, що фінансові установи мало зробили, щоб змінити свої практики та привести їх у повну відповідність до вимог Закону», – коментує ситуацію заступник керівника Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору» Юлія Вітка.
Проблема у тому, що разом із Законом «Про споживче кредитування» «йшов у пакеті» законопроект 2456-д, який мав надати регуляторам фінансового ринку (Національний банк, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Нацкомфінпослуг) необхідні інструменти правозастосування, тобто перевірки, порушення справ, штрафи та інше. Проте законопроект 2456-д і досі не прийнятий.
«Поки законопроект 2456-д не буде схвалений, регулятори не зможуть контролювати виконання Закону «Про споживче кредитування» та іншого законодавства, що покликано захищати споживачів фінансових послуг. Фінансові установи демонструють низький добровільний рівень дотримання норм Закону на практиці – тож регулятори фінансового сектору мають отримати інструментарій для забезпечення примусового виконання. Це сприятиме цілісності та прозорості фінансових ринків, мінімізуватиме ймовірність виникнення фінансових пірамід та запобігатиме шахрайству, а також підвищить довіру населення до фінансової системи України», – вважає заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності Руслан Демчак.
У зв’язку із частими порушеннями прав споживачів між ними та фінансовими установами виникають спори. Але в конфліктах з фінансовими установами українці залишаються незахищеними. На сьогодні такі спори може вирішувати лише суд. Між тим, за результатами досліджень, тільки 10% українців довіряють українській судовій системі.
Дієвим інструментом розв’язання конфліктних ситуацій між споживачами фінансових послуг і фінансовими установами має стати запровадження установи фінансового омбудсмена, передбачене законопроектом 8055. Фінансовий омбудсмен – інституція, яка буде вирішувати у позасудовому порядку спори, пов’язані із наданням фінансовими установами послуг споживачам. Фінансовий омбудсмен, у першу чергу, буде намагатися здійснити медіацію, примирити сторони спору (у країнах ЄС ця процедура є успішною в 60-70% випадків). У разі неможливості досягти примирення, фінансовий омбудсмен буде розглядати спір і приймати відповідне рішення. У законопроекті закладено такий алгоритм призначення фінансового омбудсмена, який дозволить йому бути максимально незалежним. Рішення будуть прийматися неупереджено, компетентно та швидко – до 60 днів (для порівняння: українські суди можуть розглядати такі справи 1-2 роки). Як показує світовий досвід, така неупереджена та професійна інституція користується довірою громадян.
«Цей законопроект – спроба побудувати чесну, неупереджену і, найголовніше, ефективну систему вирішення спорів на фінансовому ринку. Він, в певному сенсі, є революційним, тому що може змінити всю філософію взаємовідносин між фінансовими установами та споживачами. В їх основі буде довіра», – впевнена експерт із захисту прав споживачів фінансових послуг Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору в Україні» Тетяна Бурак.
На думку експертів фінансового ринку, надання контролюючих функцій регуляторам фінансового ринку (НБУ, НКЦПФР, Нацкомфінпослуг) та запровадження установи фінансового омбудсмена забезпечать новий рівень захисту прав споживачів фінансових послуг та припинять практику безкарного порушення їхніх прав.
Дієвим інструментом розв’язання конфліктних ситуацій між споживачами фінансових послуг і фінансовими установами має стати запровадження установи фінансового омбудсмена, передбачене законопроектом 8055. Фінансовий омбудсмен – інституція, яка буде вирішувати у позасудовому порядку спори, пов’язані із наданням фінансовими установами послуг споживачам. Фінансовий омбудсмен, у першу чергу, буде намагатися здійснити медіацію, примирити сторони спору (у країнах ЄС ця процедура є успішною в 60-70% випадків). У разі неможливості досягти примирення, фінансовий омбудсмен буде розглядати спір і приймати відповідне рішення. У законопроекті закладено такий алгоритм призначення фінансового омбудсмена, який дозволить йому бути максимально незалежним. Рішення будуть прийматися неупереджено, компетентно та швидко – до 60 днів (для порівняння: українські суди можуть розглядати такі справи 1-2 роки). Як показує світовий досвід, така неупереджена та професійна інституція користується довірою громадян.
«Цей законопроект – спроба побудувати чесну, неупереджену і, найголовніше, ефективну систему вирішення спорів на фінансовому ринку. Він, в певному сенсі, є революційним, тому що може змінити всю філософію взаємовідносин між фінансовими установами та споживачами. В їх основі буде довіра», – впевнена експерт із захисту прав споживачів фінансових послуг Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору в Україні» Тетяна Бурак.
На думку експертів фінансового ринку, надання контролюючих функцій регуляторам фінансового ринку (НБУ, НКЦПФР, Нацкомфінпослуг) та запровадження установи фінансового омбудсмена забезпечать новий рівень захисту прав споживачів фінансових послуг та припинять практику безкарного порушення їхніх прав.
* * *
Американський народ, через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), надає економічну та гуманітарну допомогу різним країнам світу протягом 50 років. В Україні допомога з боку USAID зосереджується на трьох напрямках: охорона здоров’я та соціальний перехід, економічне зростання, демократія та врядування. Починаючи з 1992 року, USAID надало технічної та гуманітарної допомоги Україні на суму 1,8 млрд. доларів США. За додатковою інформацією щодо програм USAID в Україні просимо звертатися до Управління зв’язків з громадськістю та комунікацій USAID за телефоном: +38 (044) 521-5753 або завітати на наш веб-сайт: http://ukraine.usaid.gov.
Мета Проекту «Трансформація фінансового сектору» (жовтень 2016 року – грудень 2020 року) – допомогти перетворити фінансовий сектор України на прозору, справедливу та диверсифіковану систему, яка підтримує підприємства всіх розмірів та слугує потребам людей. Проект підтримує реформування фінансового сектору в Україні та надає допомогу за такими напрямами: підвищення довіри до банківського сектору; розширення доступу до фінансів у небанківському фінансовому секторі; розширення застосування електронних фінансів; реформування пенсійної системи; а також інформаційно-освітня робота з вразливими групами населення для збільшення їхнього залучення до фінансових ринків. Особливу увагу Проект USAID «Трансформація фінансового сектору» приділяє питанням фінансової грамотності та захисту прав споживачів фінансових послуг, щоб допомогти їм отримати впевненість, знання, інформацію та захист, необхідні для розширення можливостей повноцінної участі у фінансових ринках.
За додатковою інформацією щодо Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору» та його діяльності, просимо звертатися до Групи Проекту з комунікацій та зв’язків з громадськістю за телефоном: +38 0442370210
Сторінка Проекту у Facebook https://www.facebook.com/FSTProject/
Сторінка Проекту у Facebook https://www.facebook.com/FSTProject/
