Так скромно пояснює сумчанин, чому вже не перший рік наполегливо, крок за кроком, займається благоустроєм свого двору – за адресою вул. Г. Кондратьєва, буд. 160В, 158/1, 158/2, 158/3, 158/4. Насправді за плечима Дмитра Юрченка – вже чимало великих і маленьких історій успіху. Наприклад, зініційований ним проєкт встановлення на території двору дитячого та спортивного майданчика здобув велику підтримку і став одним із 9 переможних локальних проєктів на отримання коштів громадського (парципаторного) бюджету м. Суми: за цей проєкт проголосували майже 1000 сумчан.
Проте, поки зсунулась з мертвої точки справа з парципаторним проєктом, небайдужі мешканці уже встигли власними силами встановити в дворі чудові дитячі майданчики, вирішити питання з освітленням території, відремонтувати ділянку розбитої дороги на в’їзді до двору, зробити волейбольний майданчик, висадити ялинки…
Але про все по порядку. У цей двір справді хочеться заходити: весь тоне у квітах – за клумбами доглядають мешканці будинків, в тому числі й особисто Дмитро Юрченко за квітами, які посадив. Та розговорити самого Дмитра, який є генератором позитивних змін, виявилося непросто. Як і більшість людей справи, він не любить зайвої уваги до себе. І все ж аргумент про те, що інформація буде корисною для багатьох інших людей, спрацював.
Дмитру Юрченку 34 роки, здобув економічну освіту у Сумському Національному аграрному університеті. Нині – голова фермерського господарства.
– Як давно Ви поселилися за цією адресою і які проблеми побачили?
– Заселилася наша родина в 2015 році. Відразу впало в очі, що забудовник поставився недбало до облаштування двору: п’ять багатоквартирних будинків, молоді сім’ї, багато дітей, а гратися дітям ніде. Поспілкувалися з сусідами, і з’ясувалося, що це питання турбує багатьох. Виникла ідея подати проєкт встановлення дитячого майданчика на конкурс локальних проєктів для отримання фінансування з парципаторного бюджету. Проєкт увійшов до числа переможців, але оскільки справа з фінансуванням затягувалася, а діти підростали, ми вирішили діяти своїми силами. Зібралася ініціативна група, визначилися, яким ми хочемо бачити дитячий майданчик, які там мають бути гойдалки, гірки і таке інше. Підрахували, який на це треба бюджет, почали потроху збирати кошти. У нас є своє група у Вайбері, тож через неї постійно інформували, скільки вже коштів зібрано, скільки ще треба, люди відгукувалися, долучалися навіть ті, у кого немає дітей.
– Скільки ж коштів вдалося зібрати?
– Спочатку близько 85 тисяч гривень: на гойдалки, маленьке «містечко», і додатково зібрали 5 тис. грн. на волейбольний майданчик. Потім допомагав депутат Олександр Зименко – за його депутатські кошти було встановлено спочатку карусель, а в цьому році ще й гойдалку, на яку він виділив 20 тис. грн.
– Встановлювали ви всі ці гойдалки, каруселі, тенісний стіл, волейбольний майданчик – теж власними силами?
– Так, батьки самі купували, привозили пісок, самі разом встановлювали.
– Зараз двір чудово освітлюється, але раніше ситуація була іншою. Як вдалося вирішити це питання?
– У дворі не було освітлення, особливо важко було пізньої осені та взимку, дітям доводилося зі школи повертатися по-темному, з ліхтариками. Ми стали писати колективні листи на адресу депутатів і міського голови з проханням посприяти у вирішенні цієї проблеми; разів з п’ять подавали петиції до міської влади, Петиції набирали потрібну кількість голосів, але ж відповідь одна: грошей немає, вибачайте. Нарешті, може, на двадцятий раз – вдалося. За кошти міського бюджету було встановлено 4 опори для електромереж. Щоправда, нам потрібно було п’ять опор, однієї не вистачило. Але вихід знайшли: домовилися з керівництвом Сумського Національного аграрного університету (наш двір межує з територією цього навчального закладу), у них була зайва опора на складі, вони нам віддали, ми самі її встановлювали, а потім КП «Сумиміськсвітло», під’єднало до мережі.
Так само довго писали листи і подавали петиції щодо ремонту і розширення під’їзної дороги до двору, щоб машини могли розминатися. Нарешті вдалося досягти результату, міська влада, за сприяння нашого депутата Олександра Зименка, пішла назустріч, ремонт зробили.
Ще один крок до благоустрою – облаштування майданчика, де стоять сміттєві баки. Підприємство, яке надає послуги з вивезення побутових відходів зреагувало на наш колективний лист, і тепер майданчик забетоновано, огороджено, над ним є покриття.
– Це ж яке треба мати терпіння і залізну волю, щоб не опустити руки і так наполегливо йти до мети?
– Ну як? Кажуть, робота має приносити задоволення. Написали звернення – відпочили. Отримали відписку – знову написали. І так, поки не досягнемо свого.
– А хто Ваші однодумці?
– Це різні люди. Ганна Панасюра допомагає складати тексти звернень; Олександр Зайцев – наш головний «агітатор»; Юрій Колеснік – електрик, Віталій Лаврик – будівельник, допомагає де порадами, де руками. Юристи допомагають з юридичними консультаціями. Юлія Кукса, Неля Панченко – збирають підписи під колективними листами.
– У Вашому будинку створено ОСББ?
– Об’єднання співвласників багатоквартирних будинків справа непогана, але ця ідея не набрала достатньої підтримки мешканців. Ми знайшли альтернативу: створили фонд, куди скидаємось коштами – щомісячний платіж залежить від площі квартири з розрахунку 1,50 грн за 1 кв. м. Разом вирішуємо, на які потреби ці кошти витратити. Наразі у нас у планах зробити відмостку навколо будинку; вирішити проблему з подачею води на верхні поверхи, відремонтувати дах тощо.
– А щодо загальнодворових питань – які зараз на «порядку денному»?
– Болюче для нас питання якості води – вона просто іржава тече з кранів. Система водопостачання повинна бути закільцьована, але свого часу цього не зробили, забудовник і КП «Міськводоканал» тепер кивають одне на одного, і крайнього не знайдеш. Але ми обов’язково знайдемо вирішення цієї проблеми.
Навіть сумніву не маю, що проблему буде розв’язано, якщо за це взявся Дмитро Юрченко.
До речі, нарешті має бути реалізовано і будівництво дитячого майданчика за кошти парципаторного бюджету. Сума немаленька – 685 тис. грн. Майданчик вирішили зробити зі спортивним ухилом.
А зараз мешканці двору активно обговорюють спосіб вирішення ще одного питання: чим відгородити газон, аби на ньому не паркувалися автівки: вкопати стовпчики чи зібрати кошти, закупити і висадити туї… І поки що більшість – за туї.
Спілкувалася Алла Акіменко, Суми
Сумський прес-клуб пропонує ЗМІ матеріал для безкоштовного передруку
Матеріал опубліковано в рамках програми Media Emergency Fund, яку реалізує Львівський медіафорум, за фінансової підтримки National Endowment for Democracy (NED). Погляди авторів цього матеріалу не обов’язково збігаються з офіційною позицією NED.
