«Партнерство заради стійкості: кооперація локальних медіа прикордонних громад» – так назвали останній із заходів проєкту «Створення партнерства локальних медіа для стабілізації та спільного розвитку», що відбувся в Житомирі.
Вперше цей проєкт зібрав учасників у грудні минулого року. Потім була двомісячна пауза «Трампових заморозків». На щастя, проєкт відновили, продовжили й врешті цей майже рік спілкування створив неформальну спільноту, яка може відтепер налагоджувати й офіційні шляхи співпраці. А їх може бути багато, – переконана фасилітаторка заходу Наталя Пахайчук – журналістка, шеф-редакторка Національної мережі гіперлокальних медіа Rayon.in.ua.
Наталі справді є чим поділитися з колегами: історією видання – від початків до сьогоднішньої множини, досвідом, засадами складанням стратегічного плану, підходами до роботи…
Але для початку розмови керівниця проєкту, президентка Асоціації професійних журналістів і рекламістів Житомирщини Ірина Новожилова запропонувала огляд «Стан локальних медіа в Україні: ключові тенденції 2024–2025». До розмови – очно – долучився представник Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення в Житомирській області Іван Натикач, розповівши про газети Житомирщини. І заочно – представниця Нацради в Сумській області Лариса Якубенко, яка надала детальну довідку про медіа прифронтової зони.
Тож усі наступні дискусії та спілкування відбувалися на тлі загальної картини непростого стану сучасних місцевих медіа.
Якими ж можуть бути варіанти співпраці видань і чи можливі вони? Скажімо, є приклади об’єднання зусиль журналістів різних територій для створення спільного контенту. Проте, зауважила Людмила Ковальчук, редакторка Коропської газети «Нові горизонти» (Чернігівщина), на цьому шляху є проблеми. «Була ситуація, коли звели в одному виданні новини різних громад і виникли претензії аудиторії: для чого нам читати те, що не стосується нашої громади? Мовляв, чужі новини нам не потрібні».
Тут можна говорити про правильний процес просування ідеї, про програму створення контенту, про медіаграмонтість чи й просто інертність читача. Адже як може бути не цікаво, що там у сусідів? «Навпаки, – жартували учасники, – завжди є ті, хто хоче до сусіда через паркан зазирнути». Отже, над таким об’єднанням треба працювати.
А ще є методи співпраці непублічні. Цілком можна економити, створивши для видань-сусідів єдину бухгалтерію чи єдиний верстально-дизайнерський центр. Чи з’єднати досвід у створенні альтернативних (поза «укрпоштівських») систем розповсюдження та доставки газет.
Варто думати, кому які шляхи зручніші, вигідніші, – те й обирати. І проєкт створив майданчик для здобуття навичок, обговорень важливих питань. «Групу проєкту в соцмеражах не закривайте! Будемо спілкуватися далі!» – лунали побажання на останній (але, сподіватимемося, не останній) зустрічі.
«Було лячно і в той же час цікаво, коли вперше їхала до Житомира на зустріч з колегами у рамках проєкту «Створення партнерства локальних медіа для стабілізації та спільного розвитку» для редакторів/редакторок та журналістів/журналісток Житомирщини, Чернігівщини та Сумщини. Його реалізували ГО Асоціація журналістів і рекламістів Житомирщини (Ірина Новожилова) в партнерстві з ГО Сумський прес-клуб (Алла Федорина) та Медіа центром «Моє місто» (Чернігів, Вікторія Сидорова)», – ділиться редакторка краснопільської газети «Перемога» (Сумщина) Ольга Кисленко.
Ользі випала непроста роль: евакуація редакції з зони обстрілів співпала з мобілізацією на службу редактора видання Олександра Моцного. Тимчасово газета припинила випуск. Залучення до проєкту стало підтримкою у роботі: «Я з перших хвилин спілкування впевнилася, що у представників усіх прикордонних медіа схожі проблеми. Хоча, щоправда, в жодному, окрім нашого, не мобілізовували редактора. Через ці та інші причини газета «Перемога» не виходила в друк п’ять місяців. Впевнена, що саме платформа проєкту стала стимулом, що додав мені впевненості для відновлення виходу в світ нашого видання. Обмін досвідом роботи в умовах кризи, підвищення навичок і мережа взаємопідтримки, яку створили на проєкті, – це неймовірно цінно для мене. Тут відбувалося не лише навчання, а й спільна робота, яка дозволила налагодити партнерство з колегами з сусідніх регіонів. Щиро вдячна за запрошення у проєкт усім, хто над ним та у ньому працював, і колегам – за допомогу та позитив».
Проект здійснюється за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні.
