Моніторинг публікацій гіперлокальних друкованих та інтернет-видань Сумської області у період з 11 – 17 червня 2020 року показав незначне зниження частоти використання фемінітивів, а також кількості експерток і героїнь. Це пов’язано з тим, що ЗМІ стали більше послуговуватися матеріалами прес-служб, зокрема – міністерств, у матеріалах яких часто відсутнє посилання на осіб. Кількість фемінітивів – загалом найменша серед усіх аналізованих видань 24 областей України і складає всього 6%, що загалом суттєво знижує рейтинг сумських медіа.
Всього було проаналізовано 88 матеріалів у 5 друкованих виданнях («Білопільщина», «Глухівщина», «Полісся», «Наш край», «Сільські горизонти») і 204новиниу 5 онлайн-медіа («Білопілля.City», «Глухів.INFO», «Голос Конотопа», «Шостка.INFO» та «05453.com.ua – Cайт Кролевця») Сумщини гіперлокального рівня.
Як і під час квітневого моніторингу, зафіксовано «просідання» таких тем як «Спорт», «Війна/армія», «Економіка бізнес». Натомість стало більше новини за тематикою «Освіта/наука», бо саме зараз відбувається підготовка до ЗНО і вперше воно проходитиме в умовах час карантину, тож потрібні роз’яснення і ЗМІ їх дають.
COVID-19
Темі карантину та коронавірусу у цій моніторинговій хвилі було присвячено вдвічі менше матеріалів, ніж у березні -17%: 8% повідомлень у друкованих ЗМІ (було 36%) і 21% – в інтернет-ресурсах (було 34%). Якщо інтернет-видання щодня подають інформацією зі статистикою захворюваності як від МОЗ, так і від місцевих лабораторних центрів, то друковані, здається, цю тему вичерпали, особливо у тих районах, де не зафіксовано захворювань чи якщо й зафіксовані, але про них вже мова йшла. «Білопільщина» приділила цій темі особливу увагу, адже в районі є село, де зафіксовано спалах захворюваності на коронавірус.
Висвітлюючи тему COVID-19, друковані видання майже порівну надавали слово жінкам і чоловікам (43% експерток – 57% експертів). В онлайн-медіа співвідношення експертів/експерток 70% на 30%, героїв/героїнь – 64% на 36%
Інтернет-видання
Сумські онлайн-медіа послідовні і, як і раніше, частіше залучають до експертних коментарів чоловіків, аніж жінок. Особливо гендерний розрив між експертками й експертами простежується в політичних новинах, що пояснюється гендерним дисбалансом як загалом по країні, так і на місцевому рівні у царині політики. Дещо нестандартно виглядали цього разу матеріали з теми «соцполітика/соцзахист», де зафіксовано 17% експерток і 0% героїнь. Це пов’язано з тим, що видання подавали матеріали прес-служб міністерств та державних установ з посиланням на перших осіб: прем’єр-міністра, голову ОДА.
В інтернет-виданні «Білопілля.City» кількість експерток переважає над кількістю експертів – 58%, як і героїнь – 52%. В обох випадках жінки цитуються чи згадуються частіше у матеріалах про освіту/науку (матеріал про успіхи школярів у конкурсах різних рівнів з іменами викладачів), та інші теми (зазвичай – то лайфові історії).
Щодо фемінітивів, то назви посад, які займають жінки, та їх професійну приналежність, на сайті вживають переважно у чоловічому роді: керівник Олена Олексієнко, викладач Тетяна Устілка, депутат Сумської обласної ради Лілія Річкіна. Втім, про фемінітиви тут теж не забули: завідувачки, курсантка.
Видання «Глухів.INFO» частіше у якості експерток залучало жінок до коментування освітніх і медичних тем. Загальна їх присутність складає 56%, героїнь –21%. Фемінітивів у матеріалах видання зафіксовано не було. Офіційні ж назви посад, що їх займають жінки, вжиті у чоловічому роді: директор «Сумигаз Збуту» Олена Руденко, начальник відділу культури і туризму міської ради Олена Шинкаренко, начальник відділу освіти Людмила Васянович.
Друкарська помилка в імені ускладнила ідентифікацію героя/героїні: «Об этом редакции Глухов.инфо сообщил спортивный директор ФК “Велетень” Александра Вайло» А далі по тексту : «Александр Васильевич обращается ко всем любителям більшого спорта…».
У контенті сайту «Голос Конотопа» спостерігається незначна перевага експертів над експертками – 54% проти 46% (у лютому 90% проти 10%). Співвідношення героїв до героїнь теж на користь чоловіків (74% і 26% відповідно). Найбільше – у темах культури та волонтерства.
У цій моніторинговій хвилі у виданні зафіксований фемінітив – «начальниця Сектору моніторингу Ніжинського відділу поліції» та маскулінітив – «директор «Сумигаз Збуту» Олена Руденко».
Сайт «Шостка.INFO» частіше залучає до коментування чоловіків-експертів. Жінки ж коментували теми тільки в 38% випадків, найчастіше – політичні та економічні питання. Присутність героїнь складає 32% – найбільше в публікаціях про кримінал/ДТП/НС, де жінки переважно є постраждалими від дій шахраїв.
Видання не використовувало фемінітиви, натомість широко послуговувалося маскулінітивами: представитель мэрии Виктория Сокол, координатор направления развития индустриального парка «Свема», директор бизнес-инкубатора Шосткинского института СумГУ Анна Ефименко, представитель проектной организации Ирина Жолудь, общественный активист Наталия Рычкова. Усі ці назви можна подати в жіночому роді.
На «05453.com.ua – Cайт Кролевця» кількість експерток склала 18%, героїнь – 25%. Загалом видання не дуже тяжіє до матеріалів, у яких герої чи героїні щось коментують. Видання послуговується прес-релізами відомств, організацій, а інформацію подає коротко, без коментарів.
Фемінітивів на сайті не вживають, для нього більш притаманні маскулінітиви: директор «Сумигаз Збуту» Олена Руденко; Алла Скляр, викладач державного професійно-технічного навчального закладу «Роменське вище професійне училище», майстер виробничого навчання ДПТНЗ «Кролевецьке ВПУ».
Згідно з цими даними у червні найбільш гендерночутливим гіперлокальним інтернет-виданням став сайт «Голос Конотопа» (40,7%), на близькій другій позиції – «Білопілля.City» (39%).
Про друковані ЗМІ
Тенденція переважання експертів-чоловіків порівняно з експертками-жінками у друкованих ЗМІ зберігається. У червні це співвідношення склало 65% до 35%. Співвідношення героїв/героїнь майже таке ж. Тут жінок 32%.
У районній газеті «Білопільщина» кількість жінок-експерток склала 29%, а от героїнями жінки є частіше – у 42% випадків. Найбільший відсоток експерток у матеріалах на медичну тематику, героїнь – в умовні категорії «Інше», куди ввійшли «lifestory».
Видання вжило фемінітив «ударниця комуністичної праці», однак більшість назв професій жінок вжиті у чоловічому роді: начальник відділу освіти Річківської ОТГ Наталія Варавка, Зоя Олексіївна Макаренко висококваліфікований друкар, наставник молоді; бригадир Надія Василівна Тосенко. Дивно, чому в одному випадку можливий фемінітив, а в інших – ні.
У газеті «Глухівщина» за моніторинговий період зафіксоване співвідношення експертів/експерток – 89% до 11%, героїв/героїнь – 91% до 9%. Загалом у виданні зафіксовано порівняно мало і експертів, і експерток, що пов’язано зі значною кількістю інформаційних від офіційних установ: управління соцзахисту, рибоохоронний патруль, Служба автомобільних доріг, рішення сесії райради, а також матеріалів про історію села, цікаві факти з біографії Тараса Шевченка, які подавались без експертної думки
Прикметно, що ні фемінітив, ні маскулінітивів не було зафіксовано. Видання послуговувалось нейтральними назвами: сільський голова, дружина президента чи просто іменем, наприклад, Ликера Полусмак.
Газета «Полісся» залучила жінок як експерток у 42% випадків. Жінки коментували політичну тематику. Оскільки в номері значна частина матеріалів стосувалися роботи депутатського корпусу, відповідно, маємо значну кількість як експерток, так і експертів у цій тематиці.
Як героїні матеріалів жінки присутні у 38% випадків, а найчастіше – де йшлося про дозвілля (матеріал про фотоконкурс).
Видання використало двічі фемінітив авторка. Але все ж у більшості випадків послуговується маскулінітивами: начальник Управління освіти Наталія Сергейко, депутат міської ради Світлана Суптельна; Наталія Якименко, заступник голови Шосткинської районної ради.
У газеті «Наш край» жінок-експерток та героїнь майже однаково – 27% і 26%. Найчастіше вони коментували чи згадувались у життєвих історіях.
Фемінітивів не було зафіксовано. Серед вжитих масулінітивів: начальник відділу освіти, молоді та спорту селищної ради Юлія Шапран; комендант Любов Воробей.
У газеті «Сільські горизонти» вже традиційно зафіксовано паритетне співвідношення експерток/експертів – 50% на 50%. Співвідношення героїв/героїнь – 58% і 42%. Героїнь більшість – у матеріалах про освіту/науку та в життєвих історіях.
Видання цього разу не використовувало фемінітиви, а вживало маскулінітиви: заступник головно о лікаря КЗ “Конотопсь а ЦРЛ ім. академіка М.Давидова” по медичній частині Ольга Гапоненко; головний спеціаліст відділу житлово-комунального господарства містобудування, архітектури, інфраструктури, енергетики та охорони здоров’я РДА Ірина Миколаївна Миненко; директор НВК Ніна Миколаївна Савела.
Загалом у матеріалах видань «Сільські горизонти» і «Полісся» зафіксовано відносний баланс жінок і чоловіків, однак редакціям потрібно звернути увагу на використання фемінітивів.
Згідно отриманих даних гендернонайчутливішим друкованим виданням червня є газета «Полісся» (33%) – приклад того, як наявність фемінітивів збільшує рейтинг), на другій позиції – «Сільські горизонти» (30,7%).
Підсумкове
Як засвідчив аналіз контенту гіперлокальних медіа Сумщини, вживання фемінітивів для місцевих ЗМІ – явище дещо не звичне. Про них згадують лише тоді, коли сама експертка при представленні себе використовує фемінітиви, чи коли фемінітиви використані у прес-релізах. Втім деякі з них вже стають звичними, наприклад, слово «авторка». Що ж, сподіватимемося, що й «депутатка» приживеться.
Вже традиційно інтернет-видання трішки відстають від друкованих у частині використання фемінітивів – 6% проти 15% в друкованих.
Особливістю нинішнього моніторингу є загальне зменшення матеріалів де є експери/експертки. Це можна пояснити карантинними заходами під час яких стало менше проводитися медіа-заходів для ЗМІ, а по телефону місцеві чиновники не завжди готові спілкуватися з пресою, тож виданням доводиться шукати інші джерела інформації.
У моніторинговий період було зафіксовано стереотипний контент на сайті «Білопілля.City» у матеріалі «У колективі білопільських дільничних – майже половина дівчат». Ось кілька цитат: «Зараз із 13 дільничних – п’ять представниць прекрасної статі. Вони є справжньою окрасою нашого колективу»; «Офіцер поліції «слабкої» статі». Виникає питання: чоловіки – це потворна стать? Жінки – це слабачки? За якими критеріями? Відносно чого? Чи всі чоловіки різних професій однаково сильні, а жінки – однаково слабкі? Наприклад, якщо взяти поліцейську, де обов’язкова фізична підготовка, і викладача вузу, який не займається спортом? І традиційні непрофесійні журналістські запитання, які ретранслюють гендерні стереотипи й абсолютно знецінюють роботу жінок у правоохоронних органах: «На Вашу думку, як керівника, чи підходить робота дільничного для жінок? Вам, як чоловікові, важко керувати жіночим «квітником»?» Зрештою, це містить і сексистський контент.
Індекс гендерної чутливості сумських гіперлокальних медіа у червні 2020 року склав 28% (у квітні – 31%, у лютому – 32%). Це – найнижчий показник по Україні і причина його – майже повна відсутність фемінітивів. Ознайомитися із загальними даними моніторингу гіперлокальних медіа 24 областей можна на сайті Волинського прес-клубу.
Експертка з моніторингу – Світлана ШОВКОПЛЯС
___________________
Гендерний моніторинг журналістських матеріалів гіперлокальних медіа відбувається в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.
