Моніторинг публікацій гіперлокальних друкованих та інтернет-видань Сумської області у період з 11 – 17 квітня 2020 року показав 40% експерток (це – друга позиція по Україні), 37% героїнь і всього 15% фемінітивів. Вочевидь, однією з причин є велика кількість прес-релізів від пресслужб.
Загалом було проаналізовано 80 матеріалів у 5 друкованих виданнях («Білопільщина», «Глухівщина», «Полісся», «Наш край», «Сільські горизонти») і 226 новин у 5 онлайн-медіа («Білопілля.City», «Глухів.INFO», «Голос Конотопа», «Шостка.INFO» та «05453.com.ua – Cайт Кролевця») Сумщини гіперлокального рівня.
Більшість матеріалів стосувались теми коронавірусу, перебігу хвороби, соціального захисту під час карантину. «Просіли» такі теми як «Спорт», «Розваги/дозвілля», «Освіта наука» бо на час карантину відмінені всі спортивні та розважальні заходи, школи перейшли в онлайн режим роботи.
Більшість матеріалів стосувались теми коронавірусу, перебігу хвороби, соціального захисту під час карантину. «Просіли» такі теми як «Спорт», «Розваги/дозвілля», «Освіта наука» бо на час карантину відмінені всі спортивні та розважальні заходи, школи перейшли в онлайн режим роботи.
COVID-19
Темі карантину та коронавірусу були присвячені 34% публікацій: 36% повідомлень у друкованих ЗМІ і 34% – в інтернет-ресурсах. Журналіст/к/и посилалися на МОЗ, на місцеву владу, Мінсоцполітики, інші офіційні джерела. Інформація була подана виважено.
Темі карантину та коронавірусу були присвячені 34% публікацій: 36% повідомлень у друкованих ЗМІ і 34% – в інтернет-ресурсах. Журналіст/к/и посилалися на МОЗ, на місцеву владу, Мінсоцполітики, інші офіційні джерела. Інформація була подана виважено.
У контексті корона вірусу друковані видання майже порівну надавали слово жінкам і чоловікам (53% експерток – 47% експертів), тоді як героями публікацій були переважно чоловіки. В онлайн-медіа чоловіки фігурують удвічі частіше.
Інтернет-видання
Сумські онлайн-медіа все ще частіше залучають до експертних коментарів чоловіків, ніж жінок. Особливо гендерний розрив між експертками й експертами в журналістських матеріалах прослідковується в політичних новинах, що пояснюється гендерним дисбалансом як загалом по країні, так і на місцевому рівні у царині політики. Однак їх відсоток помітно зростає (у лютому кількість експерток і героїнь складала 35% і 37% відповідно, а в квітні – 40% і 48% відповідно).
Найкраще гендерного балансу в експертних коментарях дотримується сайт «Білопілля.City». Під час моніторингу встановлено, що 50% з усіх проаналізованих коментарів тут надали експертки. На сайті «Глухів.INFO» жінки експертно коментували події в 46% новин, а на «Шостка.INFO» – 42%. У сайтів «Голос Конотопа», та «05453.com.ua – Cайт Кролевця»цей показник відповідно становив 33% та 30%.
Сумські онлайн-медіа все ще частіше залучають до експертних коментарів чоловіків, ніж жінок. Особливо гендерний розрив між експертками й експертами в журналістських матеріалах прослідковується в політичних новинах, що пояснюється гендерним дисбалансом як загалом по країні, так і на місцевому рівні у царині політики. Однак їх відсоток помітно зростає (у лютому кількість експерток і героїнь складала 35% і 37% відповідно, а в квітні – 40% і 48% відповідно).
Найкраще гендерного балансу в експертних коментарях дотримується сайт «Білопілля.City». Під час моніторингу встановлено, що 50% з усіх проаналізованих коментарів тут надали експертки. На сайті «Глухів.INFO» жінки експертно коментували події в 46% новин, а на «Шостка.INFO» – 42%. У сайтів «Голос Конотопа», та «05453.com.ua – Cайт Кролевця»цей показник відповідно становив 33% та 30%.
Щодо героїв/героїнь, то лише «05453.com.ua – Cайт Кролевця» дотримався гендерного балансу, інші видання менше писали про чоловіків, аніж про жінок. У виданнях «Білопілля.City» та «Голос Конотопа» героїні складають 63%, найменше героїнь зафіксовано у матеріалах видання «Шостка.INFO» – 29%.
Відповідно до цих даних найбільш гендерночтуливим гіперлокальним онлайн-виданням квітня є «Глухів.INFO» (45%). Лише на 1 позицію нижче – 44% – видання «Білопілля.City».
Відповідно до цих даних найбільш гендерночтуливим гіперлокальним онлайн-виданням квітня є «Глухів.INFO» (45%). Лише на 1 позицію нижче – 44% – видання «Білопілля.City».
Традиційно найчастіше жінки коментують теми соцполітики/соцзахисту – 79%. Це пояснюється тим, що відповідні міністерство та управління на місцях очолюють жінки. Нетипово високий відсоток – 67% – у новинах про правопорушення. Здивувала й бізнесова тематика – експерток тут майже стільки, як експертів – 43%, і 100% героїнь. У публікаціях на екологічну тематику не зафіксовано жодного експерта чи героя. Мінімум героїв матеріалів про благодійність, однак 75% експертів (відносний баланс у представленості чоловіків і жінок).
Цього моніторингового тижня найбільше у виданнях було матеріалів на медичну тематику і, зокрема таких, що стосувалися захворюваності на COVID-19. Більшість з них – це офіційна статистика МОЗ, а також статистика обласного лабораторного центру, який очолює чоловік і саме на нього посилаються видання у якості експерта. У якості експерток, яких у інтернет-виданнях було зафіксовано 38%, висупали місцеві представниці центру. Наприклад, видання «Глухів.INFO» посилається на завідуючу Глухівським відділенням Сумського обласного лабораторного центру МОЗ України Марину Матвієнко.
Друковані ЗМІ
В особливих умовах працюють нині і друковані ЗМІ: менше особистих зустрічей і більше коментарів по телефону. Хоча, за зізнанням журналістів, представники влади не завжди готові оперативно коментувати певні події в телефонному режимі. Контент дещо змінився, так у виданнях стало більше матеріалів на медичну, соціальну тематики. Збільшилась кількість матеріалів, що стосувались питань релігії, адже моніторинг припав на дні, коли обговорювалось питання особливостей Великодніх богослужінь під час карантину.
Співвідношення експерток/експертів цього моніторингового періоду не можна назвати тенденційним. Так, у темі волонтерства/благодійності кількість експерток склала 80%, а героїнь у спортивній темі – 100% , при чому в ній не зафіксовано ані експерток, ані експертів. Традиційно «жіночою» залишається соціальна сфера, де цього разу зафіксовано 71% експерток.
Однакова кількість експерток і експертів зафіксована в публікаціях на теми освіти й дозвілля. Трохи менше експерток (40%) – у матеріалах на економічну тематику. Жінки як героїні матеріалів найчастіше фігурують у матеріалах на тему медицини/охорони здоров’я (84%), освіті/ науці (50%).
У медичній темі зафіксовано 25% експерток (це переважно головні лікарки лікарень) та героїнь – 75% (у контексті жінки чоловіки тут простежуємо гендерний баланс).
В особливих умовах працюють нині і друковані ЗМІ: менше особистих зустрічей і більше коментарів по телефону. Хоча, за зізнанням журналістів, представники влади не завжди готові оперативно коментувати певні події в телефонному режимі. Контент дещо змінився, так у виданнях стало більше матеріалів на медичну, соціальну тематики. Збільшилась кількість матеріалів, що стосувались питань релігії, адже моніторинг припав на дні, коли обговорювалось питання особливостей Великодніх богослужінь під час карантину.
Співвідношення експерток/експертів цього моніторингового періоду не можна назвати тенденційним. Так, у темі волонтерства/благодійності кількість експерток склала 80%, а героїнь у спортивній темі – 100% , при чому в ній не зафіксовано ані експерток, ані експертів. Традиційно «жіночою» залишається соціальна сфера, де цього разу зафіксовано 71% експерток.
Однакова кількість експерток і експертів зафіксована в публікаціях на теми освіти й дозвілля. Трохи менше експерток (40%) – у матеріалах на економічну тематику. Жінки як героїні матеріалів найчастіше фігурують у матеріалах на тему медицини/охорони здоров’я (84%), освіті/ науці (50%).
У медичній темі зафіксовано 25% експерток (це переважно головні лікарки лікарень) та героїнь – 75% (у контексті жінки чоловіки тут простежуємо гендерний баланс).
Найкраще гендерний баланс «жінки/чоловіки» відображають публікації газети «Білопільщина», де 62% коментарів тут надали експертки, але чоловіки були героями матеріалів у 67%. У виданні «Полісся» жінки коментували події в 47% матеріалів, що майже порівню з експертами, а на «Шостка.INFO» – 40%.
Лише в редакції «Білопільщини» активно послуговуються фемінітивами (60%), у «Глухівщини» – лише у 17%. Усі інші три видання для назв посад, професій, діяльності тощо жінок чомусь використовують чоловічий рід.
Відповідно до цих даних «Білопільщина» є найбільш гендерночутивим виданням квітня (51,7%) не лише серед друкованих, але й серед онлайн-медіа.
Лише в редакції «Білопільщини» активно послуговуються фемінітивами (60%), у «Глухівщини» – лише у 17%. Усі інші три видання для назв посад, професій, діяльності тощо жінок чомусь використовують чоловічий рід.
Відповідно до цих даних «Білопільщина» є найбільш гендерночутивим виданням квітня (51,7%) не лише серед друкованих, але й серед онлайн-медіа.
Щодо вживання фемінітивів, то їх однаково мало вживають як онлайн видання – 13%, так і друковані ЗМІ – 17%. Видання послуговуються більш звичними маскулінітивами.
Індекс гендерної чутливості сумських гіперлокальних медіа у квітні 2020 року склав 31% (це на одну позицію нижче, ніж у лютому). Ознайомитися із загальними даними моніторингу гіперлокальних медіа 24 областей України можна на сайті Волинського прес-клубу.
Світлана ШОВКОПЛЯС,
експертка з моніторингу
___________________
Гендерний моніторинг журналістських матеріалів гіперлокальних медіа відбувається в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.
Світлана ШОВКОПЛЯС,
експертка з моніторингу
___________________
Гендерний моніторинг журналістських матеріалів гіперлокальних медіа відбувається в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.
