На запитання відповідає медіаюрист Ігор ФЕДОРЕНКО.
«Чи можна на веб-сторінці медіа викласти відео події за участю представників ТЦК, яка відбулася на вулиці? Чи не буде тут порушень?»
– При вирішенні питання публікації відео з військовими необхідно керуватися наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 03.03.2022 р. № 73 «Про організацію взаємодії між Збройними Силами України, іншими складовими сил оборони та представниками медіа на час дії правового режиму воєнного стану» – зі змінами, внесеними згідно з наказом №196 від 12.07.2022; №266 від 03.10.2022; №49 від 27.02.2023, №51 від 03.02.2024 (далі – Наказ). Саме цей Наказ визначає порядок висвітлення подій, забезпечення інформування населення про воєнні дії в ході широкомасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої 24 лютого 2022 року, а також запобігання витоку інформації з обмеженим доступом, відомостей, розголошення яких може призвести до обізнаності противника про дії Збройних Сил України та інших складових сил оборони, негативно вплинути на хід виконання завдань за призначенням під час дії правового режиму воєнного стану, та для належної організації роботи з представниками медіа. Додаток 2 до цього наказу містить перелік інформації, розголошення якої може призвести до обізнаності противника про дії Збройних Сил України, інших складових сил оборони, негативно вплинути на хід виконання завдань за призначенням під час дії правового режиму воєнного стану. У переліку є заборони, які стосуються і тієї інформації, що може потрапити на фото або відео, зокрема, це:
– Місця (райони) зосередження, розгортання та відновлення боєздатності військових частин (підрозділів) ЗС України, з прив’язкою до населених пунктів (географічних об’єктів).
– Розташування (місця розгортання) стартових (вогневих) позицій підрозділів протиповітряної оборони та результати виконання ними бойових завдань.
– Результати ракетних, авіаційних ударів противника по військових об’єктах (цілях), об’єктах критичної інфраструктури якщо така інформація не розміщувалась у відкритому доступі Генеральним штабом ЗС України, іншими органами управління сил оборони України та (або) органами державної влади України.
– Переміщення (висування) бойової (спеціальної) техніки, маршрути її переміщення, типи та кількість.
– Проведення заходів безпеки застосування військ (сил) (відомості про заходи введення в оману, приховування діяльності військ (сил) та військових об’єктів), сили та засоби, які були залучені до їх проведення, а також відзняті фото- та відеоматеріали із зображенням макетів і засобів імітації, які використовуються військовими частинами (підрозділами) ЗС України, інших складових сил оборони України.
Процес оповіщення (вручення повісток) громадян України, який здійснює ТЦК та СП у містах та інших населених пунктах, під ці заборони не підпадає. Військовослужбовці ТЦК та СП, здійснюючи свою діяльність (як правило разом з національною поліцією) по перевірці документів та врученню повісток, виступають як представники владних повноважень стосовно громадян, і знімати їх не заборонено. Тим більше, що нерідко спілкування громадян з групами оповіщення відбуваються некоректно.
А от публікація такого відео може привести до певних наслідків.
Відповідно до статті 29 Закону України «Про інформацію» «предметом суспільного інтересу вважається інформація, яка свідчить про загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України; забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов’язків; свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб тощо», і право громадськості знати цю інформацію переважає потенційну шкоду від її поширення. Діяльність ТЦК та СП є предметом суспільного інтересу, що підтверджується кількістю матеріалів у медіа, новинах, соціальних мережах. Обов’язок медіа полягає в поширенні інформації та ідей, що являють суспільний інтерес. Попри адаптування українського законодавства до європейських норм, які зобов’язують державу встановити, що будь-яке обмеження повинно бути передбачено законом, мати законну мету і бути необхідним в демократичному суспільстві, ми маємо норми, які не є точно сформульованими, щоб людина могла регулювати свою поведінку. В результаті чого з’являються, приміром, ось такі попередження, як ось це від Хмельницького обласного ТЦК та СП : «До уваги громадськості, ЗМІ, коментаторів, блогерів та експертів. Поширення інформації в соціальних мережах інтернет, спільнотах месенджерів, щодо місця перебування, пересування військовослужбовців ТЦК Хмельницької області під час виконання ними заходів оповіщення військовозобов’язаних громадян – призводить до розкриття форм та методів виконання завдання з призову на військову службу для захисту України, а також призводить до підриву авторитету Збройних Сил України у суспільстві. Крім того, такі діяння містять ознаки складу злочину, передбаченого частиною 1 статті 114-1 Кримінального кодексу України (перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період), які виражаються у втручанні в цю діяльність, створенні перешкод, перепон, спрямованих на недопущення, припинення чи заборону проведення окремих дій підрозділами ЗСУ та іншими військовими формуваннями, прийняття тактичних чи стратегічних рішень керівництвом чи особовим складом зазначених підрозділів задля ускладнення або унеможливлення здійснення законної діяльності ЗСУ та іншими військовими формуваннями або істотному зниженні її ефективності, за що передбачена відповідальність у виді позбавлення волі від 5 (п’яти) до 8 (восьми) років».
Публікація відео з фактом протиправних дій не може бути перешкоджанням законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань, яке полягає у вчиненні діяння (дій або бездіяльності), яке виражається у втручанні в цю діяльність, створенні перешкод, перепон, спрямованих на недопущення, припинення чи заборону проведення окремих дій чи маневрів ЗСУ та іншими військовими формуваннями, прийняття тактичних чи стратегічних рішень керівництвом чи особовим складом зазначених підрозділів задля ускладнення або унеможливлення здійснення законної діяльності ЗСУ та іншими військовими формуваннями або істотному зниженні її ефективності. В той же час все таки існує вірогідність бути притягненим до відповідальності за ст. 114-2 Кримінального кодексу України за несанкціоноване поширення інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння, боєприпасів в Україну, рух, переміщення або розміщення ЗСУ чи інших, утворених відповідно до ЗУ, військових формувань, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану. Про це свідчить судова практика: https://reyestr.court.gov.ua/Review/118706407 https://reyestr.court.gov.ua/Review/119576444; ; https://reyestr.court.gov.ua/Review/120196845. А грунтується такий підхід судів на тому, що у відповідності до ст. 3 Закону України «Про Збройні Сили України» до структури Збройних Сил України входять органи військового управління, з`єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, що не належать до видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України. Відповідно до п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого Постановою КМУ від 23.02.2022 №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. І суд формально підходить до таких відео, як до поширення інформації про переміщення Збройних Сил України, за можливості їх ідентифікації на місцевості, інформація про що не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, вчинене в умовах воєнного стану. Тож, враховуючи непередбачуваність наслідків, варто все ж утриматися від таких публікацій.
Консультації надаються в рамках виконання проєкту Тернопільського прес-клубу «Сприяння медіареформам та розвитку регіональної журналістики».
