На запитання відповідає медіаюрист Ігор ФЕДОРЕНКО.
«З’ясувалася ситуація, що менеджер по рекламі, беручи кошти з рекламодавців, частину цих коштів залишала собі. Як правильно звільнити таку працівницю?»
– Пункт 2 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) передбачає, що трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у разі винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір’я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу. Таким чином розірвання трудового договору згідно цієї норми можливе за таких умов: 1) безпосереднє обслуговування працівником грошових, товарних або культурних цінностей (прийом, зберігання, транспортування, розподіл тощо); 2) винна дія працівника; 3) втрата довір’я до працівника з боку власника або уповноваженого ним органу. Ця норма не вимагає настання для підприємства негативних наслідків, чи наявності завданої підприємству матеріальної шкоди, як обов’язкової умови для звільнення працівника. Для звільнення з підстави втрати довір’я достатньо вчинення умисно або необережно працівником, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності, таких дій, які дають підстави для втрати довіри до нього. В абзаці другому пункту 28 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», зазначено, «що звільнення з підстав втрати довір’я суд може визнати обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом і т.ін.), вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довір’я». У вашому випадку працівником завдана матеріальна шкода підприємству з корисливих мотивів, що вказує на усвідомлення працівником своїх дій і бажання настання таких наслідків.
Пункт 2 частини першої статті 41 КЗпП України, як умову, передбачає безпосереднє обслуговування працівником грошових, товарних або культурних цінностей (прийом, зберігання, транспортування, розподіл тощо. Тобто таке звільнення можливе щодо працівника, який виконує операції, пов’язані з безпосереднім обслуговуванням цінностей і відповідно це є змістом його трудових обов’язків. У випадку, про який йдеться в запитанні, формування та підпис касового документу, прийом і передача грошових коштів чи інші процедури повинні бути передбачені посадовою інструкцією працівника, з якою він має бути ознайомлений під підпис.
Обґрунтувати втрату довіри до працівника є обов’язком роботодавця, який повинен навести об`єктивні докази вини працівника у завданні матеріальної шкоди роботодавцеві або скоєнні інших протиправних дій. Роботодавцю необхідно провести службове розслідування, отримати пояснення працівника та встановити вину працівника, а також встановити, які саме порушення були допущені, з доведенням його вини в цих порушеннях, вчинених навмисно або з необережності. І тільки виконавши всі ці дії та встановивши, коли і яким чином були привласнені кошти працівником, можна звільнити цього працівника на підставі пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України в зв’язку з втратою довіри.
У період дії воєнного стану норми статті 43 КЗпП України, які передбачають попередню згоду виборного органу первинної профспілкової організації, не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.
Якщо з якоїсь причини ви не можете виконати викладену вище процедуру, та при наявності фактів привласнення грошових коштів підприємства, ви можете звернутися до поліції з заявою про притягнення працівника до кримінальної відповідальності за ознаками діянь, передбачених ст. 191 Кримінального кодексу України.
Консультації надаються в рамках виконання проєкту Тернопільського прес-клубу «Сприяння медіареформам та розвитку регіональної журналістики».
