У межах великого щорічного медіа заходу Donbas Media Forum відбувся перегляд документального фільму «Сторінки надії», який розповідає про роботу газети «Трудова слава» із міста Оріхова Запорізької області.

У ньому йдеться про те, як редакторка видання Світлана Карпенко разом із рятувальниками, які постачають оріхівцям хліб і воду, везе до своїх читачів, не менш важливу річ – газету. Адже для багатьох мешканців прифронтових територій саме вона є єдиним джерелом інформації про місцеві події, тож люди її чекають не менше за продукти.

Учасниками обговорення стрічки, показ якої ініціювала Національна спілка журналістів України, стали редактори місцевих медіа, яким також доводиться долати небезпечні маршрути, щоб дістатися до своїх передплатників, аби вручити їм газету. В їх числі своїми враженнями від фільму поділився, зокрема, редактор великописарівської газети «Ворскла» із Сумщини Олексій Пасюга. До речі, це про нього канадська Globe and Mail сказала, що «він долає найнебезпечніший газетний маршрут у світі».

– Хочу подякувати НСЖУ насамперед за таку ідею – показувати, в яких умовах працюють редакційні колективи, чим займаються редактори. У фільмі показано не просто важливість праці журналістів. Тут показано те, що разом із газетою людям привозять частку якогось мирного життя, частку спогадів. Це допомагає вистояти. Звичайно, такі газети збиткові, про жодну комерцію тут не йдеться, навіть якщо б її продавали. Але журналістів – і Світлану, й інших колег, штовхає розуміння, що від нас залежить те, чи будуть люди далі вірити в Україну. Звичайно, слова канадійців про нас приємні. Та насправді маршрути у всіх тих, хто працює на прифронтових територіях, не менш небезпечні, – зазначив Олексій Пасюга.

До прикладу, він розповів про те, в яких умовах доводиться працювати колективу редакції «Ворскла».
– Якщо взяти наше видання, то торік одна наша автівка була знищена дроном, на щастя, люди не постраждали. В іншій автівці 2-3 тижні тому було пошкоджене скло. І вже ми туди нею не їздимо. Ми доїжджаємо до безпечного місця. Якщо, наприклад, це Велика Писарівка – 3-4 км від кордону, то ми залишаємо автівку за 10 км і далі я чи моя колега пересідаємо на велосипеди і їдемо, щоб доставити газети. Тому що навіть на мотоциклі ти просто не почуєш дрон. А люди чекають, – поділився нюансами роботи під час війни журналіст.

Олексій Пасюга зауважив, що у 2022-му році «Ворскла» відновила свої випуски завдяки підтримці НСЖУ. Редакція змогла релокуватися і не лише відновила роботу, а й поширила газету на територію всього Охтирського району, бо всі п’ять місцевих видань, які там діяли, припинили існування.

– Нам, я думаю, легше, ніж Світлані, тому що у нас є певна комерційна складова. І ми працюватимемо, скільки можемо, і довозитимемо газету туди, де вона не може бути комерційна. І, звісно, будемо намагатися триматися. Це важка робота.